КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.06.2009 № 32/538
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Калатай Н.Ф.
суддів: Пашкіної С.А.
Ропій Л.М.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача не з’явився
відповідача 1. Пархацька Т.М. (довір. № 236 від 23.03.09р.)
2. Федь В.П. (довір. № 9079 від 03.12.07р.)
Пугайко І.І. (довір. № 2835 від 18.03.09р.)
3. Ярова І.В. (довір. від 06.04.09р.)
третьої особи не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фонду державного майна України,
Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва,
Товариства з обмеженою відповідальністю „Теско-Сервіс”
на рішення Господарського суду м.Києва від 16.04.2009
у справі № 32/538 (суддя Хрипун О.О.)
за позовом Суб"єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_6
до Фонд державного майна України
Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва
Товариство з обмеженою відповідальністю "Теско-Сервіс"
третя особа ТОВ "Дніпробум"
про визнання недійсним конкурсу та вчинення певних дій
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.04.09р. у справі № 32/538 задоволено позовні вимоги Суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_6, визнано недійсним рішення конкурсної комісії щодо визначення переможця конкурсу на право оренди державного майна – приміщення площею 252 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2; визнано недійсним договір оренди № 696 нерухомого майна, що належить до державної власності від 28.11.07р., укладений між Фондом державного майна України та Товариством з обмеженою відповідальністю „Теско-сервіс”; зобов’язано Фонд державного майна України укласти з Суб’єктом підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_6 договір оренди державного майна – нежитлового приміщення, що знаходиться на першому поверсі за адресою: АДРЕСА_2 на тих же умовах і на той же строк, відповідно до яких був укладений договір № 3 суборенди нежитлового приміщення від 07.05.03 між Товариством з обмеженою відповідальністю „Діпробудм” та Суб’єктом підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_6
Стягнуто з Суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_6 до Державного бюджету України 170 грн. державного мита; стягнуто з Фонду державного майна України на користь Суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_6 85 грн. державного мита та 39,33 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Стягнуто з Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва на користь Суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_6 85 грн. державного мита та 39,33 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Теско-Сервіс” на користь Суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_6 85 грн. державного мита та 39,33 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що згідно з частиною 4 статті 22 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” до договору суборенди застосовуються положення про договір оренди. Відповідно до частини 2 статті 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, що кореспондується з пунктом 10.7 Договору № 3 на суборенду нежитлового приміщення від 07.05.03р., укладеного між ТОВ “Діпробудм” та Позивачем, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Відповідно до пункту 10.1 Договору № 3 на суборенду нежитлового приміщення від 07.05.03р. цей Договір набуває чинності з 08.05.2003 і діє до 06.05.06р. включно.
Суд першої інстанції в рішенні зазначає, що Відповідач-2 не надав суду жодних доказів, які б підтверджували, що Договір суборенди № 3 від 07.05.03р. був припинений, а також не надано доказів про те, що Відповідачем-2 протягом одного місяця з дня припинення вказаного Договору суборенди, тобто протягом одного місяця, починаючи з 06.05.06р., надсилалася Позивачеві заява про припинення або зміну цього Договору, як того вимагає стаття 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.
Суд дійшов висновку, що Договір № 3 на суборенду нежитлового приміщення від 07.05.03р. внаслідок відсутності заяв сторін протягом місяця з дня закінчення його строку (06.05.2006) вважається продовженим на тих же умовах і на той же строк, що в ньому зазначені, тобто до 06.05.09р.
Згідно з частиною 2 статті 10 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” укладений сторонами договір оренди в частині істотних умов повинен відповідати типовому договору оренди відповідного майна. Типові договори оренди державного майна розробляє і затверджує Фонд державного майна України. Відповідно до пункту 10.4 Типового договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, затвердженого Наказом Фонду державного майна України № 1774 від 23.08.2000р., у разі відсутності заяви однієї із Сторін про припинення цього Договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця Договір уважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід’ємною частиною Договору при обов’язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об’єктом оренди.
Таким чином, діюче законодавство передбачає, що у випадку коли договір оренди державного майна вважається продовженим у зв’язку з відсутністю заперечень сторін, сторони повинні укласти додатковий договір, який є невід’ємною частиною первісного договору.
Суд в рішенні посилається на частину 2 статті 12 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, відповідно до якої у разі передачі спору на розгляд суду, договір оренди вважається укладеним з моменту набрання чинності рішенням суду про укладення договору оренди і на умовах, зазначених у ньому.
З наведеного вбачається, що конкурс на право оренди приміщення площею 252 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2, результати якого були затверджені 04.10.2007 Наказом Відповідача-1 № 1608 “Щодо затвердження результатів конкурсу”, проводився щодо приміщення, яким на законних підставах користувався Позивач.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачі звернулися з апеляційними скаргами, в яких просять Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.09р. у даній справі та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
В апеляційній скарзі Фонд державного майна України вказує на те, що згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.03р. № 1220 „Деякі питання розміщення державних установ та організацій” будинок за адресою: АДРЕСА_2 було передано від Державного інституту по проектуванню підприємств промисловості будівельних матеріалів „Південдіпробудм” до сфери управління Товариства з обмеженою відповідальністю „Теско-Сервіс”.
Фонд державного майна України посилається на Декрет Кабінету Міністрів України „Про впорядкування використання адміністративних будинків і нежитлових приміщень, що перебувають у державній власності” від 11.01.93р. № 5-93, відповідно до абзацу 2 пункту 1 якого договори найму (оренди) з користувачами будинків і приміщень вважаються розірваними з моменту прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про розміщення в них центральних державних органів, дипломатичних представництв і консульств іноземних держав.
Відповідач 1 в апеляційній скарзі зазначає, що договір оренди № 1 від 23.04.03р. припинено за взаємною згодою сторін, при цьому за актом приймання-передачі від 01.06.04р. спірне приміщення повернуто балансоутримувачу орендарем ТОВ „Діпробудм”. З огляду на положення статті 774 Цивільного кодексу України договір суборенди, укладений між ТОВ „Діпробудм” та позивачем, припинив свою дію.
Виконуючи функцію орендодавця державного майна, Фонд державного майна України провів конкурс на право оренди нежитлового приміщення площею 252 кв.м., розташованого за адресою:АДРЕСА_2, на підставі звернення ТОВ „Індекс Плюс” від 04.07.07р. № 28/88 щодо передачі товариству в оренду цього приміщення, згідно з частиною 7 статті 9 Закону України „Про оренду державного та комунального майна України”, відповідно до вимог статті 118 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік”, а також керуючись Порядком проведення конкурсу на право оренди державного майна, затвердженим наказом ФДМУ від 13.10.04р. № 2149.
Крім того, позивачем не надано доказів того, що конкурс на оренду спірного приміщення був проведений з порушенням вимог чинного законодавства. Скаржник наголошує на тому, що Фонд державного майна не був стороною чи правонаступником ні по договору оренди нежитлового приміщення від 23.04.03р., ні по договору № 3 на суборенду від 07.05.03р.
Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва в апеляційній скарзі вказує на те, що відповідно до пункту 2 статті 22 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” строк суборенди не може перевищувати терміну дії договору оренди. Договір оренди № 1 від 23.04.03р., укладений між ТОВ „Діпробудм” та Інститутом „Південдіпробудм” (правонаступник Держкомпідприємництво) припинив свою дію, залишивши чинним договір № 3 на суборенду нежитлового приміщення від 07.05.03р. укладений між ТОВ „Діпробудм” і СПД-фізичною особою ОСОБА_6
Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва зазначає, що суд не врахував, що договір суборенди не може перевищувати терміну дії договору оренди № 1, тобто він припинився 06.05.06р. Листом № 3759 від 23.05.06р. Держкомпідприємництво повідомило СПД-фізичну особу ОСОБА_6 про небажання продовжувати дію договору суборенди.
Скаржник не погоджується з висновками суду що конкурс на право оренди приміщення площею 252 кв.м., розташованого за адресою:АДРЕСА_2, проводився щодо приміщення, яким на законних підставах користувався СПД-фізична особа ОСОБА_6 Держкомпідприємництво зазначає, що СПД ОСОБА_6 з 12.07.04р. фактично не користувався приміщенням та не здійснював в ньому господарську діяльність, що підтверджується довідкою департаменту фінансово-господарського забезпечення Держкомпідприємництва, яка свідчить про те, що у період з 01.10.03р. по 24.03.09р. грошові кошти за оренду приміщень у будівлі по АДРЕСА_2 від СПД-фізичної особи ОСОБА_6 не надходили.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Теско-Сервіс” в апеляційній скарзі зазначає, що Господарський суд міста Києва своїм рішенням обмежив реалізацію Фондом державного майна України права власності на розпорядження своїм приміщенням відповідно до вимог чинного законодавства.
Скаржник звертає увагу на те, що передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах.
Розгляд апеляційної скарги призначено на 03.06.09р.
В судове засідання 03.06.09р. апеляційної інстанції не з’явилися представники позивача та третьої особи, у зв’язку з чим розгляд справи відкладено на 17.06.09р.
17.06.09р. в судове засідання вдруге не з’явилися представники позивача та третьої особи, заяв, клопотань про неможливість прийняти участь в судовому засіданні не надали.
Матеріали справи містять докази належного повідомлення учасників судового процесу про дату та час розгляду справи, ухвала про призначення до розгляду апеляційних скарг та ухвала про відкладення розгляду справи направлена сторонам по справі, про що свідчить відповідний штамп відділу діловодства Київського апеляційного господарського суду на звороті ухвали з відміткою про відправку документа згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.02р. № 75.
Дана відмітка, відповідно до пункту 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.08р. № 01-8/482 „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року”, є підтвердженням належного надіслання копій процесуального документа сторонам судового процесу.
Враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання не визнана обов’язковою, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційні скарги за наявними у справі документами у відсутності представників позивача та третьої особи.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників відповідачів, колегія суддів встановила наступне:
Відповідно до умов Договору № 1 оренди нежитлового приміщення від 23.04.03р., укладеного між Державним інститутом по проектуванню підприємств промисловості будівельних матеріалів “Південпромбудм” (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Діпробудм” (Орендар), орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 361 кв.м., на 1 поверсі (під ресторан - 98,41 кв.м., казино - 108,0 кв.м., під офіс - 154,59 кв.м.), розташоване за адресою: АДРЕСА_2, з правом передачі зазначеного приміщення в суборенду.
Пункт 10.1 договору передбачає, що договір вступає в дію з 23.04.03р. і діє до 06.05.06р.
Стаття 22 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” передбачає, що орендар має право передати в суборенду нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно, якщо інше не передбачено договором оренди. При цьому строк надання майна у суборенду не може перевищувати терміну дії договору оренди.
Згідно з пунктом 1 Договору № 3 на суборенду нежитлового приміщення від 07.05.03р., укладеного між ТОВ “Діпробудм” і СПД- фізичною особою ОСОБА_6, останній прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення площею 98, 41 кв.м. - під ресторан та 154,59 кв.м. - під офіс на першому поверсі, балансоутримувачем якого є Державне підприємство “Південімпромбудм” та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. Пунктом 10.1 даного Договору сторонами встановлений строк дії договору, а саме з 08.05.03р. до 06.05.06р.
Відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.03р. № 1220 “Деякі питання розміщення державних установ та організацій” будинок за адресою: АДРЕСА_2 було передано від Державного інституту по проектуванню підприємств промисловості будівельних матеріалів “Південпромбудм” до сфери управління Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва.
Відповідно до частини 2 статті 14 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” у разі зміни власника майна, переданого в оренду, до нового власника переходять права і обов’язки за договором оренди.
Таким чином, після прийняття вказаної Постанови Кабінету Міністрів України права та обов’язки орендодавця за Договором № 1 оренди нежитлового приміщення від 23.04.03р. перейшли від ДП “Південпромбудм” до Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва.
Пункт 10.3 Договору оренди № 1 від 23.04.03р. передбачає, що зміни і доповнення або розірвання цього договору допускаються за взаємною згодою сторін.
ТОВ „Діпробудм” листом № 21/06-5 від 30.06.04р. надав згоду Державному комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва на розірвання договорів оренди № 1, № 2 нежитлових приміщень по АДРЕСА_2 з дати 26.05.04р.
Згідно з актом приймання-передачі нежитлових приміщень від 01.06.04р. ТОВ „Діпробудм” передало, а Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва прийняв з користування ТОВ „Діпробудм”, орендовані ним за Договором оренди № 1 від 27.05.03р. нежитлові приміщення площею 361 кв.м., розташовані на І-му поверсі будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
Колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку, що договір оренди нежитлового приміщення № 1 від 23.04.03р. розірвано за згодою сторін з 26.05.04р.
В матеріалах справи містяться листи Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва за 2004, 2005рік щодо звільнення СПД-ФО ОСОБА_6 нежитлових приміщень, які знаходяться за адресою:АДРЕСА_2.
Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва звернувся до Суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_6 з листом-вимогою № 3759 від 23.05.06р. про звільнення орендованого приміщення.
Стаття 22 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” передбачає, що строк надання майна у суборенду не може перевищувати терміну дії договору оренди.
Як встановлено судом договір оренди нежитлового приміщення № 1 від 23.04.03р. припинив дію, шляхом розірвання договору за згодою сторін з 26.05.04р.
Пунктом 10.1 Договору № 3 на суборенду нежитлового приміщення від 07.05.03р. встановлений строк дії договору, а саме з 08.05.03р. до 06.05.06р.
Відповідно до статті 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та частини 2 статті 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Стаття 27 даного Закону передбачає, що у разі закінчення строку дії договору оренди орендар зобов’язаний повернути орендодавцеві об’єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Позивач в позовній заяви посилається на пункт 10.7 Договору суборенди № 3 від 07.05.03р., відповідно до якого у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору, після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір підлягає продовженню на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін у законодавстві. Позивач зазначає, що договір № 3 про суборенду нежитлового приміщення від 07.05.03р. підлягає продовженню на той же строк і на тих же умовах. Фонд державного майна України (Відповідач-1) повинен був звернутися до Позивача з пропозицією укласти новий договір оренди.
Відповідно до статті 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Така ж позиція передбачена статтею 764 Цивільного кодексу України та частиною 4 статті 284 Господарського кодексу України.
Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався , за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому такі заперечення мають бути висловлені ним протягом одного місяця після закінчення строку дії договору.
Дані норми не мають імперативного характеру щодо обов’язкового вручення наймодавцем (орендодавцем) наймачу (орендарю) заяви про припинення договору оренди.
Закон України „Про оренду державного та комунального майна” та норми Господарського і Цивільного Кодексів не містять вказівок, яким саме чином сторони повинні виявити свою волю щодо припинення дії договору.
Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва звертався до Суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_6 з листом-вимогою № 3759 від 23.05.06р. про звільнення орендованого приміщення.
Пункт 10.8 Договору № 3 від 07.05.03р. передбачає, що чинність цього договору припиняється внаслідок, зокрема закінчення строку, на який його було укладено.
Згідно із пунктом 1 статті 785 Цивільного кодексу України та пункту 1 статті 27 Закону України ”Про оренду державного та комунального майна” у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до статей 2, 3 Закону України ”Про оренду державного та комунального майна” правовою підставою користування комунальним майном є договір оренди.
Отже, як слідує із вищенаведених норм, правовою підставою користування певним майном є відповідний договір оренди.
Термін дії Договору № 3 на суборенду нежитлового приміщення від 07.05.03р., укладений між ТОВ “Діпробудм” і СПД- фізичною особою ОСОБА_6, закінчився 06.05.06р.
Статтею 5 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва є орендодавцями щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук.
Статтею 118 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” встановлено, що передача в оренду державного майна здійснюється виключно на конкурсних засадах.
24.09.07р. Протоколом № 2 засідання конкурсної комісії щодо розгляду пропозиції учасників конкурсу та визначення переможця конкуру на право оренди державного майна – приміщення площею 252 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2, вирішено рекомендувати Орендодавцю (Фонду державного майна України) у зв’язку з надходженням однієї пропозиції на участь у конкурсі від ТОВ “Теско-сервіс”, яка відповідає умовам конкурсу, укласти договір оренди приміщення площею 252 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2, з ТОВ “Теско-сервіс”.
04.10.2007 Наказом Відповідача 1 № 1608 “Щодо затвердження результатів конкурсу” затверджено результати конкурсу на право оренди державного майна – приміщення площею 252 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (протокол засідання конкурсної комісії від 24.09.2007 № 2), зобов’язано Департамент з питань управління державним майном та орендних відносин укласти з ТОВ “Теско-сервіс” договір оренди приміщення площею 252 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2.
28.11.2007 між Відповідачем-1 та Відповідачем-3 укладений Договір оренди № 696 нерухомого майна, що належить до державної власності, згідно з пунктом 1.1 якого Фонд державного майна (Орендодавець) передав, а ТОВ „Теско-Сервіс” (Орендар) прийняв у строкове платне користування державне нерухоме майно площею 252 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2.
Відповідно до акту приймання-передачі державного нерухомого майна, що розташоване за адресою:АДРЕСА_2 від 28.11.07р. Фонд державного майна України передав, а ТОВ „Теско-сервіс” прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 252 кв.м., що розташоване на першому поверсі будівлі за адресою: АДРЕСА_2 та перебуває на балансі Державного підприємства „Інформаційно-ресурсний центр” Держкомпідприємництва.
08.12.08р. Суб’єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_6 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсними результатів конкурсу, проведеного 24.09.07р. Фондом державного майна України, щодо оренди приміщень площею 252 кв.м. на першому поверсі за адресою: АДРЕСА_2 та договір оренди, укладений за результатами зазначеного конкурсу з Товариством з обмеженою відповідальністю “Теско-сервіс”; зобов’язати Відповідача-1 укласти з Позивачем договір оренди нежилих приміщень розміром 71,5 кв.м. під ресторан та 150,2 кв.м. під офіс на першому поверсі за адресою: АДРЕСА_2 на тих же умовах.
18.02.09р. Позивач подав до суду заяву про зміну позовних вимог, в якій змінив позовні вимоги, викладені в позовній заяві, на наступні: визнати недійсними результати конкурсу, проведеного 24.09.2007 Відповідачем-1, щодо оренди приміщень загальною площею 252 кв.м. на поверсі за адресою: АДРЕСА_2 та договір оренди, укладений за результатами зазначеного конкурсу з Відповідачем-3; зобов’язати Відповідача-1 укласти з Позивачем договір оренди нежитлових приміщень на тих же умовах і на той же строк, відповідно до яких був укладений Договір № 3 суборенди нежитлового приміщення від 07.05.2003 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Діпробудм” і СПД-фізичною особою ОСОБА_6
Позивач у позовній заяві вказує на те, що Фонд державного майна України, під час розгляду справи № 30/240, прийняв рішення про проведення конкурсу, щодо передачі в оренду приміщень, які використовуються позивачем на підставі договору № 3 на суборенду нежитлового приміщення від 07.05.03р.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.12.07р. у справі № 30/240 задоволено позовні вимоги суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_6 до Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, за участю третіх осіб Державного інституту по проектуванню підприємств промисловості будівельних матеріалів „Південдіпробудм” і Товариства з обмеженою відповідальністю „Діпробудм”
про усунення перешкод в користуванні нежитловим приміщенням. Апеляційною інстанцією в постанові зазначено, що застосування судом першої інстанції статті 782 Цивільного кодексу України до даних правовідносин із зазначенням того, що договір суборенди № 3 від 07.05.03р. вважається розірваним з 10.02.2004р. є помилковим, оскільки договором передбачено, що він може бути розірваний на вимогу однієї із сторін лише за рішенням суду. Доказів на підтвердження існування судового рішення про розірвання договору № 3 на суборенду нежитлового приміщення від 07.05.2003р. сторонами не надано.
Відповідно до пункту 10.1 договору № 3 на суборенду нежитлового приміщення від 07.05.03р., цей договір набуває чинності з 08.05.2003р. і діє до 06.05.2006р. включно.
Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи термін договору № 3 на суборенду нежитлового приміщення від 07.05.2003р. діяв до 06.05.06р. включно, а тому Фонд державного майна України мав правові підстави, після закінчення договору суборенди) приймати рішення про проведення конкурсу.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не дав належної оцінки матеріалам справи і фактичним обставинам, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.09р. по даній справі підлягає скасуванню.
В матеріалах справи міститься копія договору № 3 на суборенду нежитлового приміщення від 02.06.03р., укладений згідно основного договору оренди № 1 від 30.05.03р. між ТОВ “Діпробудм” і СПД- фізичною особою ОСОБА_6, який не стосується матеріалів справи, а тому не приймається до уваги колегією суддів.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу, суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційні скарги Фонду державного майна України, Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Товариства з обмеженою відповідальністю „Теско-Сервіс” задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.09р. у справі № 32/538 скасувати.
Відмовити Суб’єкту підприємницької діяльності-фізичній особі ОСОБА_6 в задоволенні позовних вимог.
3. Стягнути з Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_6 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер –НОМЕР_1) до Державного бюджету України 42,50 грн. державного мита за подачу апеляційної скарги Фондом державного майна України.
4. Стягнути з Суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_6 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер –НОМЕР_1) на користь Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва (01011, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 00013646) 42,50 грн. державного мита за подачу апеляційної скарги.
5. Стягнути з Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_6 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Теско-сервіс” (04081, м. Київ, вул. Сортувальна, 2 код ЄДРПОУ 23393108) 42,50 грн. державного мита за подачу апеляційної скарги.
6. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.
7. Матеріали справи № 32/538 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Калатай Н.Ф.
Судді Пашкіна С.А.
Ропій Л.М.
24.06.09 (відправлено)