справа № 2-а-31995/08
категорія 2.31.1
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2009 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Капинос О.В. ,
при секретарі - Господарчук І.В. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Державного територіально - галузевого об'єднання "Південно - Західна залізниця", Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації
про стягнення коштів.,-
встановив:
Позивач у лютому 2006 року звернувся з вказаним позовом до суду, просить стягнути з Державного територіально - галузевого об'єднання "Південно - Західна залізниця" на його користь 16486,00 грн заборгованість по доплаті громадянам, які працюють на території радіоактивного забруднення згідно зі ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з січня 2003 року по грудень 2005 року; стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації заборгованість по грошовій допомозі у зв'язку з обмеженням споживання продуктів місцевого виробництва в розмірі 3297,20 грн за період з січня 2003 року по грудень 2005 року згідно зі ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Посилався на те, що отримував відповідні доплати та грошову допомогу у розмірах, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України № 836, тоді як Законом визначені інші, значно більші, їх розміри, кратні мінімальній заробітній платі у відповідні періоди, що є порушенням його прав.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав суду клопотання про слухання справи у його відсутність.
Представники відповідачів в судове засідання не з'явилися. Про день, час та місце розгляду справи повідомлені вчасно та належним чином, про причини неявки представників суду не повідомлено, заперечень не надано.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що позивач проживає вАДРЕСА_1 в спірний період працював в м. Овручі Житомирської області. Згідно переліку населених пунктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року м. Овруч віднесено до зони гарантованого добровільного відселення внаслідок аварії на ЧАЕС. Позивач має статус громадянина, який постійно проживає у зоні гарантованого добровільного відселення 3 категорії, що підтверджується посвідченням Серія НОМЕР_1від 18 грудня 1992 року.
Відповідно до ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення проводиться доплата до заробітної плати в розмірі двох мінімальних заробітних плат.
Згідно ст. 37 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, повинна виплачуватись щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати.
В зазначений період кошти нараховувались і виплачувались не в розмірах, визначених Законом - виходячи з мінімальної заробітної плати, а частково - в розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року.
Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Закон має пріоритетне значення перед постановою Кабінету Міністрів України.
Виплатою доплати до заробітної плати та грошової допомоги в твердих сумах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 836, порушені права позивачки.
Розмір мінімальної заробітної плати в Україні в спірний період часу становив:
з 1 січня 2003 року -185 грн, з 1 грудня 2003 року - 205 грн, з 1 вересня 2004 року - 237 грн, з 1 січня 2005 року - 262 грн, з 1 квітня 2005 року - 290 грн, з 1 липня 2005 року - 310 грн, з 1 вересня 2005 року -332 грн, з 1 січня 2006 року - 350 грн.
Заборгованість розраховується за формулою:
сума заборгованості = сума, яка повинна була сплачена згідно із Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” - сума, фактично сплачена згідно із Постановою Кабінету Міністрів України № 836.
Підлягало до сплати доплати до заробітної плати за період з січня 2003 року по грудень 2005 року за ст. 39 Закону : 16864,00 грн;
фактично сплачено: 378,00 грн.
Таким чином, заборгованість перед позивачем за ст. 39 Закону складає 16486,00 грн - диференційовано до отриманої заробітної плати.
У позовних вимогах щодо стягнення заборгованості за ст. 37 Закону суд вважає за необхідне відмовити за безпідставністю та недоведеністю.
Згідно з п.4 пп. 2 та 5 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 936 від 20 вересня 2005 року, розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами визначаються, головні управління праці і соціального захисту населення обласних державних адміністрацій, управління (відділи) праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад, Фонд соціального захисту інвалідів, а тому суд вважає, що заборгованість по доплаті до заробітної плати слід стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації.
Враховуючи положення ст. 11 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог стосовно визнання дій відповідача неправомірними, так як це необхідно для повного захисту прав позивача, про захист яких він просить суд.
Зміст Законів України, якими встановлюється розмір мінімальної заробітної плати свідчить про відсутність обмежень щодо можливості застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норм ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Керуючись ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст. ст. 11, 94, 158 -163, 167, 254 КАС України, суд -
постановив:
Позов задовольнити частково.
Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації щодо виплати ОСОБА_1 коштів, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” - неправомірними.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 16486,00 грн доплати до заробітної плати (ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”).
В іншій частині позовних вимог відмовити за безпідставністю та недоведеністю.
Згідно ст. 254 КАС України, постанова, якщо інше не встановлено КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: О.В. Капинос