Справа №2-356 2007р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2007р. Коломийський міськрайонний суд
Івано-Франківської області
В складі: головуючого, судді - Хільчука І.І.
секретаря - Костромін Н.Р. з участю тредставника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - Ковбаси В.О. Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коломия справу за позовом ОСОБА_2 до військової частини А-0742 про стягнення заборгованості по виплаті грошової надбавки за безперервну військову службу та судових витрат,-
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача підтримуючи вимоги позивача пояснив, що в період з 27 серпня 2002 р. до 15 квітня 2004 року позивач перебував на військовій службі у військовій частині А-1501 ,а з 16.04.2004 р. по 15.02.2006 р. - у в/ч А-1858, оскільки після розформування вказаних частин правонаступником стала в/ч А-0742 і під час проходження якої, Президентом України був виданий Указ за №389 від 05.05.2003 р, відповідно до якого Міністру Оборони України надавалось право встановлювати з 01.05.2003р. військовослужбовцям щомісячну надбавку за безперервну військову службу в Збройних Силах України у відсотках до грошового забезпечення залежно від стажу службової діяльності у таких розмірах: при безперервному стажі понад 5 років - до 10 %, понад 10 років - до ЗО %; понад 15 років - до 50 %; понад 20 років - до 70 %; понад 25 років -до 90 %. На день введення надбавки стаж його безперервної військової служби складав понад 15 років і розмір надбавки, право на отримання якої він мав, складав відповідно 50% грошового забезпечення щомісячно. В таких розмірах і виплачувалась надбавка військовослужбовцям Центрального апарату Міністерства Оборони України Генерального штабу Збройних Сил України та їх структурним підрозділам, що дислоковані в місті Києві, згідно наказу Міністра Оборони України від 30.07.2004р. №308.
У військових частинах, які дислокувались в місті Коломиї позивачу надбавка виплачувалась за період з 01.05. по 31.10.2003р. та з 01.01. по 31.08. 2004 р. в розмірі 10% , а за період з 01.09.2004 р. по 28.02.2005 p.- 40%, згідно з телеграфним розпорядженням Міністра Оборони України від 26.05 2003р. №1038. Це та інші розпорядження Міністра Оборони України вважає незаконними з причини відсутності їх реєстрації Міністерством юстиції України та зрівняння його прав як військовослужбовця зі стажем у 15 років з правами військовослужбовця зі стажем у 10 років. Вважає не нарахування й не виплату надбавки відповідачем порушенням рівності його прав, гарантованої ст.,ст. 22, 24 Конституції України, що призвело до їх обмеження за ознаками місця служби, підрозділу та належністю до складу військовослужбовців, у зв'язку з чим просить поновити їх шляхом стягнення з відповідача недоплату розміру надбавки в сумі 7306.07 грн., а також судові витрати по справі та оплату за надання правової допомоги.
2
Представник відповідача позов не визнав і подав письмове пояснення, в якому не визнає позовні вимоги, мотивуючи встановленням -розмірів надбавки наказом Міністра Оборони України №149 від 26.05.2003 р.,яким затверджено інструкцію про порядок і умови виплати цієї надбавки. В рамках вказаної інструкції і виходячи з наявного фонду грошового забезпечення розпорядженнями Міністра Оборони України в 2004р., 2005 р.та 2006 р. встановлювались розміри надбавок за безперервну військову службу, тому вважає дії командирів військових частин, де проходив службу позивач правомірними щодо нарахування йому надбавок та просить суд відмовити в задоволенні його позовних вимог. Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає що позов підставний і підлягає до задоволення з таких підстав.
Встановлено, що в період з 27. 08. 2002р.. по 15. 04. 2004р. позивач перебував на військовій службі у військовій частині А-1501, а з 16. 04. 2004р. по 15. 02.2006р. у військовій частині А-1858 і тому знаходився на фінансовому забезпеченні у вище вказаних військових частинах. Військові частини А-1501 та А-1858 були розформовані/а.с. 12/.
Правонаступником в/ч А-1501 згідно Директиви Міністра Оборони України від 18.11.2003р. №115/1/013 було визначено військову частину А-1858, а її правонаступником згідно наказу командира Повітряного командування "Захід" від 14.06.2005 року №258/ДСК призначено військову частину А-1267. Наказом командира Повітряного командування «Захід» від 24. 03. 2006 року № 258/ДСК остаточно призначено правонаступником в/ч А- 1858, військову частину А-0742/а.с.10/.
Відповідно до ст.9 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991р. №2011-ХП під час проходження військової служби держава гарантує військовослужбовцям матеріальне забезпечення у розмірах, що стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі/а. с.14-15/.
П.1.1 Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 05.03.2001 р. №75 визначає, що грошове забезпечення військовослужбовців складається із окладів грошового утримання та його додаткових видів (доплати, надбавки, винагороди, допомоги та премії)/а.с.16-17/.
Під час проходження військової служби Президент України 05.05.2003 р. видав Указ за №389/а.с.25/, яким надав право Міністру оборони України встановлювати з 01.05.2003р. військовослужбовцям щомісячну надбавку за безперервну військову службу в Збройних силах України (далі - надбавка) у відсотках до грошового забезпечення залежно від стажу службової діяльності у таких розмірах при безперервному стажі: понад 5 років - до 10 %; понад 10 років -до 30 %; понад 15 років - до 50 %; понад 20 років-до 70%; понад 25років-до90%.
Міністр оборони України наказом від 26.05.2003 р. №149 затвердив Інструкцію про порядок і умови виплати надбавки, якою встановив, що надбавка встановлюється за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на 2003 рік та виплачується військовою частиною в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в її кошторисі/а.с.18/
Станом на 01.05.2003 р. стаж безперервної військової слущби ОСОБА_2 складав 15 роки 09місяців і відповідно до зазначеного Указу Президента України, розмір надбавки, право на отримання якої він мав складає відповідно 50% грошового забезпечення щомісячно.
Разом з тим, за період з 01.05.2003р. по 28.02.2005р.(за винятком листопада і грудня 2003р.) надбавка виплачувалась відповідачем в заниженому розмірі, а саме: за період з 01.05 по 31.10.2003 p., з 01. 01. по 31.08. 2004р. -10%; за період з 01.09.2004р. по 28.,02.2005р.-40%/а.с.8-9/
Указом Президента України в пункті 1 розподілено військовослужбовців на 5 категорій, в основу якого, покладено стаж безперервної військової служби.
3
Так, при наявності стажу не менше 5 років, але не більше ніж 10 років, розмір надбавки становить - до 10%; при наявності стажу не менше 10 років, але не більше ніж 15 років, розмір надбавки становить - до 30%; при наявності стажу не менше 15 років, але не більше ніж 20 років, розмір надбавки становить - до 50%; при наявності стажу не менше 20 років, але не більше ніж 25 років, розмір надбавки становить - до 70%; при наявності стажу не менше 25 років, розмір надбавки становить -до 90%.
Отже, від того, до якої категорії належить військовослужбовець, залежить розмір надбавки, гарантованої Указом Президента України. При цьому, для кожної наступної категорії військовослужбовців в порядку зростання стажу служби, розмір надбавки збільшується від однієї до іншої категорії і не може збігатись з розміром, що визначений для попередньої категорії.
А фактично розмір надбавки, який фактично виплачувався позивачеві відповідає розміру, який передбачений п.1 Указу Президента України лише для 1 категорії військовослужбовців із стажем служби від 5 до 10 років.
Таким чином, нарахування і виплата надбавки відповідачем в заниженому розмірі створило нерівність прав позивача як військовослужбовця зі стажем у 15 - Проків з правами військовослужбовця зі стажем до 10 років за ознакою стажу безперервної військової служби.
Разом з тим, військовослужбовцям з аналогічним стажем служби, але які проходять військову службу в структурних підрозділах Центрального апарату Міністерства Оборони України, Генерального Штабу Збройних Сил України надбавка виплачувалась в максимальних розмірах, встановлених наказом Міністра оборони України від 30.07.2007 р. №308/а.с.22/.
Враховуючи, що виплата надбавки у такому розмірі зменшувало грошове забезпечення позивача в середньому на 300 - 400 гривень щомісячно, є підстави вважати, що виконання зазначених розпоряджень суттєво зачіпало його права, свободи і законні інтереси, як громадянина України, що проходить військову службу.
Оскільки ці розпорядження, відповідно до п.1 Указу Президента України „Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" від 03.10.1992 р. №493, не пройшли юридичну експертизу на предмет відповідності Указу Президента України і реєстрацію в Міністерстві юстиції України, їх слід вважати не чинними і такими, що не підлягали виконанню/а.с.26/.
Відповідно до ст.2 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991р, №2011-ХП ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України/а.с.14-15/.
Отже, виплата надбавки ОСОБА_2 в розмірах, нижчих, ніж встановлено законодавством, свідчить про пряме обмеження його майнових прав за ознакою належності до складу військовослужбовців.
Крім того, відповідно до зазначеного Указу Президента України, ця надбавка повинна виплачуватись з 01.05.2003 р. за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на 2003 рік на утримання особового складу Збройних сил України.
Згідно Закону України „Про державний бюджет України на 2003 рік" від 26.12.2002р. №380-ІУ на утримання особового складу Збройних сил України, яке містить видатки на виплату грошового забезпечення, передбачено 1815 997,4 тис. грн.
22.05.2003 року, через 17 днів після видання Президентом України зазначеного Указу, Верховна Рада України прийняла Закон України за №849-ІУ, яким внесено зміни до Закону України „Про державний бюджет України на 2003 рік", яким видатки на утримання особового складу Збройних сил України збільшено до 1 825 083,9 тис .грн.
В Законі України „Про державний бюджет України на 2004 рік" від 27.11.2003р.№І344-ІУ на утримання особового складу Збройних сил України вже виділено 1 926 883,3 тис. грн.
В Законі України „Про державний бюджет України на 2005 рік" від 23.12.2004р. №2285-ІУ на утримання особового складу Збройних сил України вже виділено 2 153 166,2 тис. грн.
4
25.03.2005 року, Виховна Рада України прийняла Закон України за №2505-іу, яким внесено зміни до Закону України „Про державний бюджет України на 2005 рік", яким видатки на утримання особового складу Збройних сил України збільшено до 2 365 442,1 тис. грн., тобто, в порівнянні з 2003 роком, має місце збільшення видатків на утримання особового складу Збройних сил України, так, як прямо передбачено п. З Указу Президента України №389.
Враховуючи, що у 2003-2005 роках фінансування заходів пов'язаних з реформуванням Збройних Сил України здійснювалось за окремою статтею Державного бюджету, а розмір окладів грошового утримання та заробітної плати - не збільшувались, є всі підстави вважати факт збільшення видатків свідченням того, що на виконання Указу Президента України Кабінет Міністрів України, у відповідному Законі про Державний бюджет України, передбачив кошти на виплату грошового забезпечення з урахуванням надбавки у розмірі 70% і 90% всім військовослужбовцям Збройним Сил України, а не окремим з них/а.с.27-31/.
За цих обставин нарахування і виплата надбавки відповідачем в заниженому розмірі є безпідставною.
Це, в свою чергу, привело до зменшення грошового забезпечення позивача і як наслідок, виникнення недоплати.
Таким чином, нарахувавши і виплативши надбавку у заниженому розмірі, ваповідачем порушено рівність конституційних прав позивача,яке гарантовано ст.24 Конституції України, що привело до їх обмеження за ознаками місця служби, підрозділу та належністю до складу військовослужбовців.
На підставі наведеного, керуючись cm. 7 Загальної декларації прав людини від 10.12.1948 року., cm. 14-1Європейської конвенції прав людини та основних свобод від 1950 року, ст. ст. 1, 3, 6, 8, 19, 22, 24, 55,124 Конституції України, ст.,ст. 2,9 Закону України „Про соціальний та правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей", п.,п. 1, 2 Указу Президента України від 05.05.2003 року № 389/2003 та керуючись ст., ст. 78,84, 214-216 ЦПК України, суд-
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю. Стягнути з військової частини А-0742 на користь : -ОСОБА_2 недоплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних силах України в сумі 7 306. 07 (сім тисяч триста шість) грн.07 коп., як різниці між сумою надбавки, в розмірі встановленого Указом Президента України і наказом Міністра оборони України від 30.07.2007 р. №308 та сумою надбавки, яка фактично виплачена в заниженому розмірі та витрати по оплаті правової допомоги в сумі 320 /триста двадцять/ грн. ; - в дохід держави - 73/ сімдесять три /грн.06 коп.судового збору і 30/тридцять/ грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення.
На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів після його проголошення та апеляційна скарга протягом 20 днів до апеляційного суду Івано-Франківської області через Коломийський міськрайонний суд після подачі заяви про апеляційне оскарження.