У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2 грудня 2015 рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

головуючого Червинської М.Є.,

суддів: Леванчука А.О., Мазур Л.М., Нагорняка В.А., Писаної Т.О.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до Київської міської ради, треті особи - Головне управління юстиції в м. Києві, Дев'ята Київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно,за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду м. Києва від 2 вересня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2014 року ОСОБА_6 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_7 За життя, а саме 5 квітня 1995 року ОСОБА_7 склала заповіт на ім'я ОСОБА_8, який у подальшому скасувала, склавши 24 вересня 2003 року заповіт на її ім'я. Даним заповітом ОСОБА_7 заповіла трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 на її ім'я. У серпні 2014 року вона звернулася до Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори Головного управління юстиції у м. Києві за отриманням свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_7, однак постановою від 22 жовтня 2014 року було відмовлено у видачі такого свідоцтва та рекомендовано звернутися за захистом своїх прав до суду. У зв'язку з цим ОСОБА_6 просила суд визнати за нею право власності на спадкове майно - трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 55,60 кв. м., жилою площею 37 кв. м.

Заочним рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 29 січня 2015 року позов ОСОБА_6 задоволено. Визнано за ОСОБА_6 право власності на спадкове майно - трикімнатну квартиру АДРЕСА_1.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 2 вересня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення у справі про відмову в задоволенні позову ОСОБА_6

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення, ухвалене судом апеляційної інстанції, і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши обставини справи, вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_7, яка за життя склала заповіт на ім'я позивача ОСОБА_6 та заповідала останній трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 55,60 кв. м., жилою площею 37 кв. м.

У встановлений законом шестимісячний строк з дня смерті спадкодавця позивач звернулася до Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори Головного управління юстиції у м. Києві за отриманням свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_7, однак їй було відмовлено у видачі такого свідоцтва та рекомендовано звернутися до суду.

Ухвалюючи рішення про визнання за ОСОБА_6 права власності на спадкове майно померлої ОСОБА_7, суд першої інстанції виходив із того, що заповіт ОСОБА_7 на ім'я ОСОБА_6 на квартиру АДРЕСА_1 є чинним, інші спадкоємці відсутні і квартира не перебуває у власності інших осіб.

Під час апеляційного перегляду справи апеляційним судом було встановлено, що рішенням Подільського районного суду м. Києва від 30 березня 2005 року, ухваленим у справі за позовом ОСОБА_8, ОСОБА_9 до ОСОБА_6, третя особа - Дев'ята Київська державна нотаріальна контора Головного управління юстиції у м. Києві, про визнання недійсним заповіту, позов задоволено (а. с. 78, 79). Визнано недійсним заповіт ОСОБА_7, посвідчений 24 вересня 2003 року Дев'ятою Київською державною нотаріальною конторою Головного управління юстиції у м. Києві в реєстрі нотаріальних дій за № 7-91, на ім'я ОСОБА_6

22 грудня 2008 року ОСОБА_8 отримала свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 на підставі рішення Подільського районного суду м. Києва від 30 березня 2005 року, яке набрало законної сили.

28 жовтня 2010 року за договором купівлі-продажу ОСОБА_8 продала квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_10

Встановивши вищезазначені обставини у справі, а саме те, що на час ухвалення місцевим судом рішення про визнання за ОСОБА_6 права власності на спірну квартиру власником квартири був ОСОБА_10, який не залучався до участі у справі у справі у якості третьої особи за клопотанням сторін, як це передбачено ст. 36 ЦПК України, апеляційний суд дійшов до правильного висновку про скасування з цих підстав рішення суду першої інстанції та відмову в задоволенні позову ОСОБА_6

Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення апеляційного суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а наведені в касаційній скарзі доводи заявника є необґрунтованими й правильність вищезазначених висновків суду не спростовують. За таких обставин рішення суду апеляційної інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 336, 337, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення апеляційного суду м. Києва від 2 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

М.Є. Червинська А.О. Леванчук Л.М. Мазур В.А. Нагорняк Т.О. Писана Головуючий Судді: