Справа № 2-3904/11

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2012 року Рівненський міський суд

під головуванням судді - Ковальова І.М при секретарі - Рибачик О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом Закритого Акціонерного Товариства «Полісся - 92» до ОСОБА_1, Публічного Акціонерного Товариства «УкрСиббанк», Державного виконавця відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції, треті особи Комунальне підприємство Рівненське Міське Бюро технічної інвентаризації, ОСОБА_2 про визнання права власності та звільнення майна з-під арешту,-

встановив:

У квітні 2011 року до суду звернувся представник ЗАТ «Полісся-92» із позовом до ОСОБА_1, ПАТ «УкрСиббанк», державного виконавця відділу ДВС Рівненського міського управління юстиції ОСОБА_3 про визнання права власності та звільнення майна з-під арешту.

На обґрунтування позову зазначав, що згідно акту опису й арешту майна від 09 квітня 2010 року, складеного державним виконавцем відділу ДВС Рівненського міського управління юстиції ОСОБА_3, було описано та арештовано майно - нежитлове приміщення (приміщення магазину) загальною площею 94,2 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Жуковського, 39. В акті помилково вказано, що описане майно належить на праві власності ОСОБА_1, оскільки згідно рішення Рівненського міського суду від 24 липня 2009 року, яке набрало законної сили, визнано за ЗАТ «Полісся-92» право власності на нежиле приміщення магазину на вул. Жуковського, 39 у м. Рівне загальною площею 94,2 кв. м, що складається з наступних приміщень: 36 - тамбур, 26-1 - торговий зал, 27 - кладова, 27-1 - туалет, 27-ІІ - миїчна, 27-ІІІ - коридор, 28 - підсобна, 28-1 - підсобна.

Просив суд звільнити нежиле приміщення магазину на вул. Жуковського, 39 в м. Рівне загальною площею 94,2 кв. м з-під арешту та виключити його з акту опису і арешту майна від 09 квітня 2010 року, складеного державним виконавцем відділу ДВС Рівненського міського управління юстиції ОСОБА_3

Представник відповідача ОСОБА_1 проти заявленого позову заперечила, просила відмовити у позові повністю та вирішити питання щодо відшкодування ОСОБА_1 завданих збитків.

Представник відповідача ПАТ «УкрСиббанк» просив суд відмовити в поновленні пропущеного строку та в задоволенні позовних вимог ЗАТ «Полісся-92».

Представник відділу ДВС Рівненського міського управління юстиції просила відмовити ЗАТ «Полісся-92» у позові повністю у зв'язку з відсутністю предмета спору.

В судовому засіданні 25 січня 2012 року представник позивача подав заяву про залишення позовної заяви ЗАТ «Полісся-92» без розгляду.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Рівненського міського суду від 24 липня 2009 року, яке набрало законної сили, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до АКІБ «УкрСиббанк», третя особа на стороні відповідача - ЗАТ «Полісся-92» та за позовом ЗАТ «Полісся-92» до ОСОБА_1, АКІБ «УкрСиббанк» про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності на майно та визнання договору іпотеки недійсним, позов ЗАТ «Полісся-92» до ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк» задоволено частково; витребувано у ОСОБА_1 нежиле приміщення магазину на вул. Жуковського, 39 у м. Рівне загальною площею 94,2 кв. м, що складається з наступних приміщень: 36 - тамбур, 26-1 - торговий зал, 27

- кладова, 27-1 - туалет, 27-ІІ - миїчна, 27-ІІІ - коридор, 28 - підсобна, 28-1 - підсобна; визнано за ЗАТ «Полісся-92» право власності на нежиле приміщення магазину на вул. Жуковського, 39 у м. Рівне загальною площею 94,2 кв. м, що складається з наступних приміщень: 36 - тамбур, 26-1

- торговий зал, 27 - кладова, 27-1 - туалет, 27-ІІ - миїчна, 27-ІИ - коридор, 28 - підсобна, 28-1 - підсобна. У задоволенні позову ОСОБА_1 до АКІБ «УкрСиббанк» про визнання договору іпотеки №11364 від 05 вересня 2007 року дійсним - відмовлено за безпідставністю позовних вимог, у задоволенні позову ЗАТ «Полісся-92» до ОСОБА_1, АКІБ «УкрСиббанк» про визнання недійсним договору іпотеки №11364 від 05 вересня 2007 року - відмовлено за безпідставністю позовних вимог.

Відповідно до ч. З ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

’’’ За заявою стягувана - ЗАТ «Полісся-92» від 11 січня 2010 року про примусове виконання

рішення, державний виконавець відділу ДВС Рівненського міського управління юстиції ОСОБА_4 постановою від 29 січня 2010 року відкрив виконавче провадження №17102239 по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-257 від ЗО грудня 2009 року, виданого Рівненським міським судом на виконання рішення суду від 24 липня 2009 року. На даний час виконавче провадження не завершене.

Постановою старшого державного виконавця відділу ДВС Рівненського міського управління юстиції ОСОБА_3 від 16 березня 2010 року відкрито виконавче провадження №18028597 про примусове виконання виконавчого напису №1447 від 4 березня 2010 року, виданого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_5, про звернення стягнення на нежитлове приміщення (приміщення магазину), що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Жуковського, 39, що належить на праві власності ОСОБА_1 Стяіувачем по такому виконавчому провадженню виступає ПАТ «УкрСиббанк». Згідно акту опису й арешту майна від 09 квітня 2010 року, описане майно - нежитлове приміщення (приміщення магазину) загальною площею 94,2 кв. м, яке складається з чотирьох кімнат, и коридору, двох санвузлів. На описане майно державним виконавцем накладено арешт і

встановлено обмеження права користуватися ним: знищувати, пошкоджувати, тратити будь- яким способом, надавати в користування іншим особам.

Проте, такі дії державного виконавця є незаконними виходячи з наступного.

У рішенні Рівненського міського суду від 24 липня 2009 року зазначено, що наявність кількох правочинів, не визнаних недійсними та які не є нікчемними, внаслідок яких було проведено неодноразове відчуження приміщення магазину, не є перешкодою для задоволення віндикаційного позову ЗАТ «Полісся-92», оскільки право на витребування майна з чужого незаконного володіння не потребує визнання недійсним правочинів, за яким майно вибуло від законного власника, воно лише обмежене добросовісністю набувача і зберігається за власником за умови, якщо майно вибуває з володіння власника поза його волею, що у було встановлено вказаними вище судовими рішеннями.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона

здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної

сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Згідно положень ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на майно і про звільнення майна з-під арешту.

Враховуючи, що право власності на приміщення по вул. Жуковського, 39 в м. Рівне судовим рішенням визнане за ЗАТ «Полісся-92», тому таке майно не належить ОСОБА_1 і не повинно бути арештованим для погашення зобов'язань останнього перед іншими особами.

Питання про право ОСОБА_1 на приміщення по вул. Жуковського, 39 в м. Рівне було предметом розгляду цивільної справи, по якій набрало законної сили рішення Рівненського міського суду від 24 липня 2009 року. Згідно положень ч. 2 ст. 223 ЦПК України, після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав, а також оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини.

До початку судового засідання по даній справі 25 січня 2012 року головним державним

виконавцем відділу ДВС Рівненського міського управління юстиції ОСОБА_6 було надано суду копію постанови від 7 листопада 2011 року про звільнення майна з-під арешту. З такої постанови вбачається, що нежитлове приміщення (приміщення магазину), що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Жуковського, 39, яке було описане та арештоване згідно акту опису й арешту майна від 09 квітня 2010 року, звільнено з-під арешту органом державної виконавчої служби.

Після ознайомлення з постановою державного виконавця від 7 листопада 2011 року представник позивача подав суду письмову заяву, в якій провив залишити позовну заяву ЗАТ «Полісся-92» без розгляду.

В силу положень п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач подав заяву про залишення позову без розгляду.

Повноваження представника позивача на подання такої заяви підтверджується наявним в матеріалах справи договором про надання юридичних послуг при розгляді цивільної справи №29 від 17 червня 2011 року, а тому така заява підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.207,293,294 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Цивільну справу за позовом Закритого Акціонерного Товариства «Полісся - 92» до ОСОБА_1, Публічного Акціонерного Товариства «УкрСиббанк», Державного виконавця відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції, треті особи Комунальне підприємство Рівненське Міське Бюро технічної інвентаризації, ОСОБА_2 про визнання права власності та звільнення майна з-під арешту залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя :