Справа № 2-956/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2011 року Рівненський міський суд

під головуванням судді - Ковальова І.М.

при секретарі - Гоменюк О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та моральної шкоди, -

встановив:

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав. Просить суд їх задоволити, стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду в розмірі 1928,00 грн.; моральну шкоду в розмірі 1700,00 грн. та судові витрати по справі. Свої позовні вимоги аргументує тим, що 20 липня 2009 року між кадровим агентством «Візантія», власником якої є позивач по справі та відповідачем було укладено договір №1845 про надання посередницьких послуг у працевлаштуванні на роботу на території України. Відповідач, отримавши інформацію від КА «Візантія» про те, що на підприємстві ТОВ «Агрохіммаркет» є вакантна посада водія експедитора, звернувся туди і 18 вересня 2009 року був працевлаштований на вказану посаду.

Відповідно до п.3.2. договору, при працевлаштуванні замовника останній зобов’язується виплатити винагороду виконавцю одноразово в розмірі 25% повної місячної заробітної плати, але не менше 300 грн. Однак, відповідачем не було виконано зазначене зобов’язання по договору, і тому розмір оплати збільшується за кожен день прострочки на 6,00 грн. відповідно до п.3.3. Крім того, згідно п.5.4. договору у разі влаштування замовника на роботу, але останній приховає цей факт з метою уникнути оплати послуг, замовник зобов’язаний виплатити штраф в сумі 200 грн.

Загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить 1928,00 грн.

Крім того, позивачу було заподіяно і моральну шкоду, яка виразилась у тому, що позивач вимушений був розшукувати відповідача, встановлювати його місце роботи, а своєю аморальною поведінкою відповідач спричинив зниження авторитету агентства, яким керує позивач, що в свою чергу завдало стресу. У зв’язку з чим, представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 1700,00 грн.

Відповідач в судове засідання не з»явився , однак подав до суду письмові заперечення на позов у яких просить суд відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог позивача посилаючись на ті обставини, що дійсно між ним та позивачем було укладено договір про посередницькі послуги N01845 з працевлаштування на роботу на території України від 20 липня 2009 року. Однак, у ТОВ «Агрохіммаркет» він не працював ні на посаді водія-експедитора, ні на будь-якій іншій посаді. Таким чином, позивач не виконав зобов’язання за договором, послугу не надав.

Оскільки позивачем умови договору щодо його працевлаштування виконані не були, відповідно відсутні правові підстави для оплати послуг позивача.

Що стосується стягнення заподіяної моральної шкоди, вважає, що в зв’язку з відсутністю причинно-наслідкового зв’язку між його поведінкою яка ніби-то спричинила зниження авторитету кадрової агенції, недоведеністю заподіяння ним моральної шкоди агенції, тому просить суд у задоволенні заявлених позовних вимог позивача відмовити повністю.

Заслухавши представника позивача, свідків, дослідивши матеріали цивільної справи та подані сторонами письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 20 липня 2009 року між сторонами по справі - кадровою агенцією «Візантія» у особі ПП ОСОБА_1 (виконавець) та відповідачем ОСОБА_3 (замовником) було укладено договір про посередницькі послуги №1845 у працевлаштуванні на роботу на території України (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору замовник доручає, а виконавець приймає до виконання замовлення з посередництва у працевлаштуванні на роботу, згідно вимог, обумовлених в ОСОБА_3 за тим самим договором (додаток до договору, що є його невід»ємною частиною).

Відповідно до п.2.1. договору, замовник доручає виконавцю провести пошук вакантного робочого місця за вимогами, що зазначені в анкеті.

Відповідно до п.3.2. договору при працевлаштуванні замовника згідно даного договору замовник оплачує виконавцеві винагороду, одноразово в розмірі 25% повної місячної заробітної плати, але не менше 300 грн.

Відповідно до п.3.3. договору оплата проводиться шляхом самостійної оплати послуг замовником безпосередньо в агентстві або через відділення Укрексімбанку, не пізніше ніж через 31 календарний день з дати прийому на роботу. Датою прийому спеціаліста на роботу необхідно вважати дату фактичного допущення його до виконання своїх посадових обов’язків, не залежно від того, чи був прийом на роботу своєчасно оформленим (ст.24 КЗпП України). У випадку затримки оплати після вказаного терміну, розмір оплати кожен день збільшується на 6 гривень. Замовник погоджується на примусове перерахування вище обумовленої суми з його заробітної плати роботодавцем виконавцю в разі невиконання замовником зобов’язань визначених в пунктах 3.2. та 3.3.

Відповідно до п.5.4. договору у разі, якщо замовник влаштується на роботу по направленню виконавця, але спробує приховати цей факт з метою уникнення оплати послуг виконавця, замовник зобов’язаний виплатити штраф у розмірі 200 грн. і вартість послуг виконавця.

З дослідженої в судовому засіданні ксерокопії журналу направлень вбачається, що 17 серпня 2009 року ОСОБА_2 був працевлаштований на роботу на посаду експедитора з 01 вересня, що стверджується особистим підписом відповідача ОСОБА_2

Відповідно до ч. 1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, зазначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлене договором.

Відповідно до ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надані йому послуги в розмірі, у строк та в порядку, що встановлені в договорі.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, а також те, що в судовому засіданні представником позивача було документально підтверджено ту обставину, що відповідач був працевлаштований на роботу, однак умов договору про надання посередницьких послуг не виконав, тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в розмірі 1928,00 грн. підлягають до повного задоволення.

Що стосується позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди, то оскільки в судовому засіданні представник позивача не довів, що діями відповідача позивачу було заподіяно моральну шкоду, не надав письмових доказів, тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Як вбачається з досліджених матеріалів справи позивачем при подачі позову до суду було сплачено державне мито в розмірі 51,00 грн. згідно квитанції №266 від 18 червня 2010 року, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розглядуй справи в суді в розмірі 30,00 грн. згідно квитанції №264 від 18 червня 2010 року.

Оскільки рішення прийнято на користь позивача, тому судові витрати по справі слід стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,60,88,212,213,215,294 ЦПК України ст.ст.610,611,901,903 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та моральної шкоди задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 1928,00 грн. (одну тисячу дев’ятсот двадцять вісім гривень нуль копійок); та судові витрати по справі, а саме сплачене державне мито в розмірі 51,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в розмірі 120,00 грн.

В решті позовних вимог позивачу відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: