Справа № 556/1847/15-ц

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

"04" грудня 2015 р.

Володимирецький районний суд Рівненської області в складі

головуючоїсудді ОСОБА_1,

при секретарі Кньовець Н.П.,

з участю представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні смт.Володимирець цивільну справу за позовом ОСОБА_3, третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4, до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання заповітів недійсними, -

встановив:

ОСОБА_3 звернулась до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 з позовом про визнання недійсними заповітів, складених ОСОБА_8 29.10.2001 р. та 02.11.2001 року.

Відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_7 в судове засідання подали заяви про закриття провадження у справі з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України, оскільки є таке, що набрало законної сили, рішення суду, яким вирішено аналогічний спір між тими ж сторонами.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечила проти закриття провадження у справі, пояснила, що ОСОБА_3 та третя особа ОСОБА_4 дійсно звертались до суду з позовом про визнання заповітів їх матері ОСОБА_8 недійсними, але з інших правових підстав. Тому просила відмовити у задоволенні заяви та продовжити розгляд справи по суті.

Відповідач ОСОБА_6 та третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з’явились.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що заяви відповідачів обґрунтовані і підлягають задоволенню з таких підстав.

У відповідності до ст.205 ч.1 п.2) Цивільного процесуального Кодексу України цивільна справа підлягає закриттю в разі, якщо є таке, що набрало законної сили рішення суду у справі між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

20 червня 2014 року Володимирецьким районним судом постановлено рішення у справі №556/2556/13-ц за позовом ОСОБА_5 до Красносільської сільської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 про визнання права власності на спадщину та за зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання заповітів недійсними та визнання права власності на спадкове майно. Даним рішенням частково задоволено первісний позов ОСОБА_5, частково задоволено зустрічний позов ОСОБА_3 та ОСОБА_4, і визнано за ними право власності на частки у спадковому майні після смерті матері ОСОБА_8 В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання недійсними заповітів, складених ОСОБА_8 29.10.2001 року в користь ОСОБА_6 та 02.11.2001 року в користь ОСОБА_5М, судом відмовлено за їх недоведеністю.

Вказане рішення Володимирецького районного суду переглядалось Апеляційним судом Рівненської області за апеляційною скаргою представника позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, і ухвалою від 27.08.2014 року апеляційну скаргу відхилено, а рішення районного суду залишено без змін. Таким чином, рішення Володимирецького районного суду від 20.06.2014 року набрало законної сили.

Проаналізувавши склад учасників, які приймали участь у розгляді вказаної справи, предмет та підставу первісного та зустрічного позовів, на підставі текстів позовних заяв, апеляційної скарги, рішення суду та ухвали суду апеляційної інстанції, суд приходить до висновку, що вони є тотожними до складу учасників, предмету та підстав позову ОСОБА_3, який розглядається в даному провадженні.

Так, у справі №556/2556/13-ц приймали участь ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та Красносільська сільська рада. Ці ж особи вказані як учасники провадження і в даному позові ОСОБА_3

При цьому, суд констатує, що ОСОБА_7, яка визначена відповідачем у даному позові ОСОБА_3, не є відповідачем як фізична особа, оскільки посвідчувала оспорювані заповіти як посадова особа органу місцевого самоврядування. Про це ж вказує у своєму позові і позивач.

В той же час, Красносільська сільська рада була у складі сторін по справі за позовом ОСОБА_5 та за зустрічним позовом ОСОБА_3 М та ОСОБА_4, у якій вже постановлено судове рішення, а сама ОСОБА_7 теж приймала участь у даній справі та була допитана в судовому засіданні як свідок.

Судом також встановлено, що предметом позову як у даній справі, так і у справі, яка вже розглянута судом, предметом позову є дійсність заповітів, складених ОСОБА_8 29.10.2001 року та 02.11.2001 року, та посвідчених посадовими особами Красносільської сільської ради Володимирецького району.

Що ж стосується правових підстав позовів ОСОБА_3, то вони на думку, суду, також є тотожними.

Зокрема, в даному позові ОСОБА_3 оспорює заповіти з тих підстав, що по-перше, на час їх посвідчення мати не перебувала на території Володимирецького району, а по-друге, порушено порядок посвідчення заповітів, оскільки посадові особи Красносільської сільської ради не наділені відповідними повноваженнями.

Разом з тим, вказані обставини були предметом дослідження при розгляді аналогічного позову як у Володимирецькому районному суді, так і в Апеляційному суді Рівненської області. При розгляді справи №556/2556/13-ц судами першої та касаційної інстанцій досліджувались обставини волевиявлення ОСОБА_8, її грамотність, перебування у Володимирецькому районі в період жовтня – листопада 2001 року, дотримання форми заповіту та порядку його посвідчення, що знайшло своє відображення у судових рішеннях. Зокрема, перевіряючи рішення Володимирецького районного суду від 20.06.2014 року в апеляційному порядку, колегія суддів апеляційного суду Рівненської області дійшла висновку, що «відсутність рішення органу місцевого самоврядування щодо покладання обов’язку на конкретну посадову особу вчинення нотаріальних дій не свідчить про те, що такі дії не можуть бути вчинені посадовими особами виконавчого комітету, які пройшли відповідну реєстрацію у книзі вчинення нотаріальних дій» (ухвала від 27.08.2014 року).

Таким чином, суд приходить до висновку, що 27 серпня 2014 року набрало законної сили рішення Володимирецького районного суду від 20 червня 2014 року, постановлене у справі за позовом ОСОБА_5 до Красносільської сільської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 про визнання права власності на спадщину та за зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання заповітів недійсними та визнання права власності на спадкове майно, тобто між тими ж сторонами, з того ж предмету та тих же підстав, що є підставою для закриття провадження у справі.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.15,205 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_3, третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4, до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання заповітів недійсними.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Рівненської області. Апеляцію може бути подано протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали. Особи, які бради участь у справі, але не були присутніми при проголошенні ухвали, мають право подати апеляцію протягом десяти днів з часу отримання копії ухвали.

Головуюча: