КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 17.06.2009                                                                                           № 2/25

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Мартюк А.І.

 суддів:            Зубець Л.П.

          Лосєва  А.М.

 при секретарі:           Царенко А.М.

 За участю представників:

 від позивача - не з’явились;

 від відповідача - не з’явились;

від Закарпатської міжрайонної прокуратури: не з’явились;

від прокуратури м. Києва: Боса І.В. – посвідчення №137 від 21.07.2008р.;

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Міжнародний консорціум з управління та розвитку газотранспортної системи України"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 07.04.2009

 у справі № 2/25 (суддя Домнічева І.О.)

 за позовом                               Закарпатський міжрайонний природоохоронний прокурор

 до                                                   ТОВ "Міжнародний консорціум з управління та розвитку газотранспортної системи України"

              

             

 про                                                   стягнення 631370,00 грн.

 

ВСТАНОВИВ:

 Закарпатський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до Господарського суду міста Києва  з позовом в інтересах держави в особі Управління з контролю за використанням та охороною земель у Закарпатській області про стягнення з відповідача втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, у розмірі 631 370 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не відшкодував витрати, зумовлені вилученням земельних ділянок, у зв’язку з чим йому було внесено припис №62 від 13.06.2006р. про відшкодування збитків у розмірі 631 370 грн. протягом 30 днів, які на час звернення з позовом до суду сплачені не були.    

Відповідач проти позовних вимог заперечував, зазначаючи про їх безпідставність та необґрунтованість, мотивуючи це тим, що відшкодування втрат сільського господарського та лісогосподарського виробництва повинно відбуватись лише після оформлення документів на право користування спірною земельною ділянкою, натомість на час розгляду справи договори оренди земельних ділянок укладені не були, так само як і не проведено їх державну реєстрацію.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.04.2009р. у справі №2/25 позов було задоволено, присуджено до стягнення з відповідача 631 370 грн., з яких 157 842,50 грн. до Закарпатського обласного бюджету, 94 705,50 грн. до районного бюджету Міжгірського району Закарпатської області, 378 822 грн.  до місцевого бюджету с. Присліп Міжгірського району Закарпатської області, а також 6 313, 70 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із вказаним Рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив Рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2009р. у справі №2/25 скасувати, прийнявши нове, яким в позові відмовити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.05.2009р. апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 27.05.2009р.

05.05.2009р. до Відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Закарпатської міжрайонної природоохоронної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Розпорядженням Заступника Голови київського апеляційного господарського суду від 25.05.2009р. було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі головуючого судді Мартюк А.І., суддів                          Зубець Л.П., Борисенко І.В.

26.05.2009р. до Відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв’язку з неможливістю забезпечити явку повноваженого представника у судове засідання.

Представники позивача та Закарпатської міжрайонної природоохоронної прокуратури у судове засідання 27.06.2009р. не з’явились, своїх представників не направили, про причини нез’явлення суд не повідомили.

Представник прокуратури міста Києва у судовому засіданні 27.05.2009р. зазначив про те, що не заперечує проти задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2009р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 17.06.2009р.

Розпорядженням Заступника Голови київського апеляційного господарського суду від 16.06.2009р. було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі головуючого судді Мартюк А.І., суддів                          Зубець Л.П., Лосєва А.М.

16.06.2009р. до Відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання №03-102 від 16.06.2009р., в якому він просив перенести розгляд справи на іншу дату у зв’язку з неможливістю забезпечити явку повноваженого представника в судове засідання.

Представник прокуратури залишив вирішення даного клопотання на розсуд суду.

Суд ухвалив відмовити в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату, як необґрунтованого та непідтвердженого належними доказами.

Представник прокуратури у судовому засіданні 17.06.2009р. заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване Рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним і всебічним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Представники сторін у судове засідання не з’явились.

Оскільки явка представників сторін та прокуратури не була визнана судом обов’язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення представника відповідача про місце, дату та час судового засідання, суд визнав за можливе розглядати справу у відсутність представника відповідача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника прокуратури, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Згідно із Розпорядженням голови Закарпатської обласної державної адміністрації від 24.03.2006р. №174 відповідачу було надано земельні ділянки площею 85,3683 га для будівництва магістрального газопроводу „Богородчани-Ужгород” на ділянці км.98.107 - км.111.0 Міжгірського району для трубопровідного транспорту, затверджено проект землеустрою щодо відведення цих земельних ділянок та надання їх у короткострокову оренду строком на два роки.

На території Присліпської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області відповідачу були надані в оренду на два роки земельна ділянка сільськогосподарського та лісогосподарського призначення площею 23,8473 га. Зазначені земельні ділянки була фактично вилучена з сільськогосподарських угідь та лісогосподарського використання для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським та лісогосподарським виробництвами.

При цьому, Розпорядженням голови Закарпатської обласної державної адміністрації від 24.03.2006р. №174 відповідачу було запропоновано приступити до використання земельних ділянок після одержання документів, які засвідчують право користування, та їх державної реєстрації; відшкодувати збитки землекористувачів, спричинені наданням в оренду сільськогосподарських та лісогосподарських угідь для цілей, не пов'язаних з веденням сільського та лісового господарства; відшкодувати втрати сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва у розмірі 631 370 грн. за вилучення земельних ділянок Присліпської сільської ради Міжгірського району.

Розпорядженням голови Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області №192 від 23.06.2005р. були затверджені розрахунки втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва та збитків землекористувачам, а також розмір втрат, спричинених вилученням сільськогосподарських угідь із земель Присліпської сільської ради – у сумі 304 293 грн.; лісогосподарського виробництва - 327 077 грн.; збитків, заподіяних землекористувачам - 85 147 грн. До того ж, відповідача було зобов'язано перерахувати відповідні втрати у розмірі: 60% в місцевий бюджет Присліпської сільської ради, 15% в місцевий бюджет Міжгірського району та 25% в місцевий бюджет Закарпатської області.

Згідно з нормами ст. ст. 207, 209 Земельного кодексу України, втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва включають втрати сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, а також втрати, завдані обмеженням у землекористуванні та погіршенням якості земель. Відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сінокосів, пасовищ), лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом. Втрати сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва компенсуються незалежно від відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам і визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Кошти, які надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, використовуються виключно на освоєння земель для сільськогосподарських і лісогосподарських потреб, поліпшення відповідних угідь, охорону земель відповідно до розроблених програм та проектів землеустрою. Використання цих коштів на інші цілі не допускається.

Згідно з п.4 Порядку визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1279 від 17.11.1997р. „Про розміри та порядок визначення втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню”, відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських і лісових угідь для цілей, не пов'язаних із веденням сільського і лісового господарства, провадиться юридичними та фізичними особами в двомісячний термін після затвердження в установленому порядку проекту відведення їм земельної ділянки.

У відповідності до ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок громадянам та юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення.

Як вбачається з  матеріалів справи, Розпорядженням голови Закарпатської обласної державної адміністрації №174 від 24.03.2006р. було затверджено проект землеустрою по відведенню спірних земельних ділянок відповідачу.

Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначені Законом України „Про державний контроль за використанням та охороною земель”, який спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

Відповідно до ст. 5 вказаного Закону, державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів, до повноважень якого належить додержання встановленого законодавством порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №1958 від 25.12.2002р. у складі Державного комітету по земельних ресурсах утворено Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель, як урядовий орган державного управління, та затверджено відповідне Положення, відповідно до п.4 якого основним із завдань державних інспекцій є організація та здійснення контролю за дотриманням порядку відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

В ст. 10 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” передбачено, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати у встановленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

За результатами перевірки, проведеної 13.06.2006р. Управлінням з контролю за використанням та охороною земель в Закарпатській області, встановлено, що відповідач не відшкодував втрати, зумовлені вилученням земельних ділянок, у зв'язку з чим йому було внесено припис №62 від 13.06.2006р. про відшкодування збитків у розмірі 631 370 грн. протягом 30 днів. Однак, вказані кошти відповідачем сплачені не були.

Пізніше, 22.10.2008р. було проведено позапланову перевірку відповідача з питань дотримання вимог земельного законодавства, про що складено Акт від 22.10.2008р.,  в ході якої виявлено, що відповідачем не сплачено кошти в порядку відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських та лісогосподарських угідь загальною площею 85,3683 га (що включає в себе земельну ділянку по території Присліпської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області площею 23,8473 га) у відповідності до проекту землеустрою, затвердженого Розпорядженням голови Закарпатської обласної державної адміністрації №174 від 24.03.2006р. При цьому, вилучені у землекористувачів земельні ділянки, що надані у користування відповідачу для будівництва газопроводу „Богородчани-Ужгород” на ділянці км 89.107 - км.111.0 Міжгірського району не використовуються, право користування землею відповідно до закону не посвідчено.

В запереченнях на позов та в апеляційній скарзі відповідач стверджує. що обов'язок з  відшкодування вищевказаних втрат виникає лише після укладення договору оренди земельних ділянок та їх державної реєстрації, але суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1279 від 17.11.1997р. „Про розміри та порядок визначення втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню” відшкодування втрат підлягає в двомісячний термін після затвердження в установленому порядку проекту відведення відповідачу земельної ділянки.

Як уже зазначалось вище, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок відповідачу був затверджений Розпорядженням голови Закарпатської обласної державної адміністрації №174 від 24.03.2006р.

Таким чином, що відповідач був зобов'язаний перерахувати відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва у двомісячний термін з моменту затвердження йому проекту відведення земельної ділянки.

Натомість, у встановленому порядку та строки відповідні втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, зумовлені вилученням сільськогосподарських та лісових угідь для потреб, не пов'язаних із веденням сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, відповідачем відшкодовані не були.

Дослідивши докази, наявні у справі, колегія суддів констатує, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищезазначені обставини в їх сукупності, а також виходячи з системного аналізу норм законодавства, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, Рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2009р. у справі №2/25 прийнято з повним та всебічним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим апеляційне подання прокуратури задоволенню не підлягає.

У зв’язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за її подання відповідачу (апелянту) не відшкодовуються.  

Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, 77, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 1. Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату.

2.  Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародний консорціум з управління та розвитку газотранспортної системи України” залишити без задоволення, Рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2009р. у справі №2/25 – без змін.

3. Матеріали справи №2/25 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена  до касаційного суду у встановленому законом порядку.

 Головуючий суддя                                                                      Мартюк А.І.

 Судді                                                                                          Зубець Л.П.

                                                                                          Лосєв  А.М.

 23.06.09 (відправлено)