ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2006 р. | № 39/166 |
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. –головуючий, судді Джунь В.В. і Львов Б.Ю.,
розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Мінеральні води Свалявщини”, с. Сусково Свалявського району Закарпатської області,
на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2006
зі справи № 39/166
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Мінеральні води Свалявщини” (далі –ТОВ “Мінеральні води Свалявщини”)
до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України (далі –Департамент), м. Київ,
відкритого акціонерного товариства “Свалявські мінеральні води” (далі –ВАТ “Свалявські мінеральні води”), с. Свалява Свалявського району Закарпатської області,
про визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів і послуг,
за участю представників:
ТОВ “Мінеральні води Свалявщини” – Романюк М.В.,
ВАТ “Свалявські мінеральні води” –Мироненко Л.В.,
Департаменту –не з’явився,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2006 (колегія суддів у складі: Моторний О.А. –головуючий, судді Андрієнко В.В., Малетич М.М.) призначено зі справи повторну судову експертизу об’єктів інтелектуальної власності та провадження у справі зупинено на підставі пункту 1 частини другої статті 79 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України). У прийнятті відповідної ухвали апеляційна інстанція виходила з того, що для вирішення спору по суті необхідно повно, всебічно та об’єктивно дослідити обставини справи.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України та доповненнях до неї ТОВ “Мінеральні води Свалявщини” просить оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати і поновити провадження зі справи. Скаргу мотивовано порушенням та неправильним застосуванням апеляційним судом норм матеріального і процесуального права.
Відзиви на касаційну скаргу не надходили.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши правильність застосування апеляційним господарським судом норм матеріального і процесуального права, заслухавши представників ТОВ “Мінеральні води Свалявщини” і ВАТ “Свалявські мінеральні води”, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.
Відповідно до частин першої та другої статті 41 ГПК України для роз’яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз’яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.
Частинами третьою і четвертою статті 42 ГПК України передбачено право господарського суду призначити додаткову або повторну судову експертизу.
Частинами першою та четвертою статті 7 Закону України “Про судову експертизу” встановлено, що судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ; для проведення деяких видів експертиз, які не здійснюються виключно державними спеціалізованими установами, за рішенням особи або органу, що призначили судову експертизу, можуть залучатися, крім судових експертів, також інші фахівці з відповідних галузей знань.
Пунктом 1.8 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.11.1998 за № 705/3145), визначено, що експертизи та дослідження проводяться фахівцями, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності і внесені до державного реєстру атестованих судових експертів.
Відповідно до частини п’ятої статті 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов’язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 86 ГПК України, якщо господарський спір не вирішується по суті (відкладення розгляду справи, зупинення, припинення провадження у справі, залишення позову без розгляду тощо), господарський суд виносить ухвалу.
Відповідно до частини першої статті 11113 ГПК України ухвали місцевого або апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені у касаційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
У статті 41 ГПК України та інших нормах цього Кодексу не передбачено можливості оскарження судового рішення про призначення судової експертизи.
Отже, положення ухвали суду апеляційної інстанції, що стосуються призначення судової експертизи, не підлягають перегляду в касаційному порядку, тоді як оцінку експертному висновкові (в тому числі й щодо проведення експертизи уповноваженими на це особами) господарський суд має дати, приймаючи рішення по суті спору.
Водночас суд апеляційної інстанції, призначивши судову експертизу, правомірно зупинив провадження зі справи на підставі пункту 1 частини другої статті 79 ГПК України, яка надає йому відповідні повноваження.
З огляду на наведене не може бути підставою для задоволення касаційної скарги й посилання скаржника на те, що в судовому засіданні оголошено про доручення проведення судової експертизи одній установі, а в тексті ухвали апеляційного суду зазначено іншу. До того ж підтвердження цього матеріали справи не містять.
Таким чином, оскаржувану ухвалу апеляційним господарським судом винесено в межах наданих йому повноважень та без порушення приписів статей 41, 42, 79, 86 ГПК України, а тому передбачені законом підстави для її скасування відсутні.
Керуючись статтями 1119 –11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2006 зі справи № 39/166 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Мінеральні води Свалявщини” –без задоволення.
Суддя В.Селіваненко
Суддя В.Джунь
Суддя Б.Львов