УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2015 р. Справа № 876/968/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді – Качмара В.Я.,
суддів – Гінди О.М., Ніколіна В.В.,
за участі секретаря – Лемцьо І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Територіальної державної інспекції з питань праці у Закарпатській області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2013 року у справі за позовом Міжгірського районного центру зайнятості до Територіальної державної інспекції з питань праці у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування припису,
В С Т А Н О В И В :
В листопаді 2013 року Міжгірський районний центр зайнятості (далі - РЦЗ) звернувся до суду з позовом Територіальної державної інспекції з питань праці у Закарпатській області (далі - Інспекція) у якому просив визнати протиправним та скасувати припис Інспекції від 09.10.2013 №07-11-009/40-10 (далі - ОСОБА_1).
Позивач обґрунтовував свої позовні вимоги тим, що оскаржуваний ОСОБА_1 прийнято відповідачем протиправно, оскільки РЦЗ вчинив усі необхідні дії для виплати допомоги по безробіттю, однак з вини Державної казначейської служби України у Міжгірському районі Закарпатської області (далі - ДКС) усі платежі були затримані. Про зазначені обставини відповідач був повідомлений, однак безпідставно не взяв такі до уваги.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2013 року у справі №807/4067/13-а заявлений позов задоволено.
Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржила Інспекція, яка покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою закрити провадження у справі. У поданій апеляційній скарзі вказує, що оскаржуваний ОСОБА_1 уже відкликано, а прийнятий такий правомірно, оскільки Інспекція була зобов’язана відреагувати на виявлене порушення, незважаючи на наявність чи відсутність вини позивача.
Позивач у письмовому запереченні вважає постанову суду першої інстанції обґрунтованою, прийняту з врахуванням всіх обставини справи та такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.
РЦЗ подав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що позивач належним чином виконував покладений на нього обов’язок щодо нарахування та виплати допомоги по безробіттю, а затримка такої виплати відбулась не з його вини, що протиправно не взято до уваги Інспекцією при прийнятті ОСОБА_1.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та є вірними з таких міркувань.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що з 23.09.2013 по 09.10.2013 відповідачем на підставі наказу від 23.08.2013 №94-П та направлення від 27.08.2013 №0607 було проведено планову перевірку РЦЗ з питань додержання законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, про що складено акт від 09.10.2013 №07-17-009/40 (далі – ОСОБА_2, а.с.6-13).
ОСОБА_2 було зафіксовано, що станом на 01.10.2013 на особові рахунки безробітних не перераховані кошти, а саме допомога по безробіттю за період з 06.09.2013 по 30.09.2013 та одноразова виплата допомоги по безробіттю на розвиток підприємництва, на виплату яких ДКС подані відповідні платіжні доручення.
На підставі ОСОБА_2 та встановлених ним порушень, 09.10.2013 Інспекцією прийнято ОСОБА_1, яким зобов’язано РЦЗ вжити заходів щодо усунення порушень пунктів 6.6 та 7.5 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності», затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 №307 (далі – Порядок №307), а саме перерахування коштів відповідно до поданих ДКС платіжних доручень на особові рахунки безробітних (а.с.5).
Не погодившись із таким рішенням відповідача, РЦЗ звернувся до адміністративного суду із цим позовом.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п.1 «Положення про Державну інспекцію України з питань праці», затвердженої Указом Президента України від 06.04.2011 №386/2011 Державна інспекція України з питань праці входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, на випадок безробіття в частині призначення нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
У відповідності до ч.7 вказаного Положення, Держпраці України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Процедура проведення перевірок додержання законодавства про працю у межах наданих повноважень Державною інспекцією України з питань праці та її територіальними органами встановлена «Порядком проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів», затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 №390, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 30.07.2012 за №1291/21603 (далі – Порядок №390).
Згідно із п.7 Порядку №390 за результатами перевірки складається акт перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства.
Пунктом 6.6 Порядку №307 передбачено, що допомога по безробіттю виплачується два рази на місяць, а за згодою безробітного - один раз на місяць через банківські установи в установленому порядку.
Згідно із п.7.5 Порядку №307 виплата допомоги по безробіттю одноразово здійснюється через установи банків у встановленому порядку протягом 30 календарних днів після надходження від органів Пенсійного фонду України інформації про вчинення реєстраційних дій державним реєстратором щодо факту створення юридичної особи, набуття статусу підприємця фізичною особою.
Як вбачається із ОСОБА_2 станом на 01.10.2013 РЦЗ подано до ДКС для нарахування та виплати допомоги по безробіттю та одноразової виплати допомоги по безробіттю на розвиток підприємництва платіжні доручення від 06.09.2013 №№888, 889, 890, від 16.09.2013 №932 та від 30.09.2013 №№970, 971, 972 на загальну суму 568667,41грн.
Більше того, у вказаному ОСОБА_2 також зафіксовано, що директором РЦЗ вживалися заходи для виплати безробітним особам, які перебувають на обліку у центрі зайнятості у встановлені Порядком №307 терміни, у зв’язку із чим не складався протокол про адміністративне правопорушення (а.с.13).
Зазначені вище обставини щодо вчасного направлення позивачем платіжних доручень до ДКС для виплати безробітним особам належної їм допомоги по безробіттю та одноразової виплати допомоги по безробіттю на розвиток підприємництва підтверджуються також відповідними платіжними дорученнями, які долучені до матеріалів справи (а.с.45-51).
Також встановлено, що директор РЦЗ звертався до ДКС з проханням про своєчасне перерахування коштів відповідно до поданих платіжних доручень, про що свідчить лист від 24.09.2013 №904-03 (а.с.39).
Виходячи із зазначеного, апеляційний суд приходить до переконання, що позивачем вчасно подані заявки та платіжні доручення на перерахування грошових коштів у відповідні банки для зарахування грошових коштів на карткові рахунки безробітним, тобто позивачем вживалися заходи для виплати безробітним особам, які перебувають на обліку, допомоги по безробіттю у визначені Порядком №307 терміни.
Згідно ч.3 ст.2 КАС у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи оскаржуваний позивачем ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції вважає, що такий прийнято без наявних для цього підстав передбачених чинним законодавством, без використання Інспекцією повноважень з метою, з якою такі повноваження надані, оскільки ОСОБА_1 нею прийнято нерозсудливо та необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого.
У відповідності до ч.2 ст.71 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Інспекцією не доведено правомірність оскаржуваного ОСОБА_1, оскільки позивачем вжито всіх заходів для виконання обов'язків, покладених на нього законом.
Додатково слід вказати, що згідно листа відповідача від 13.12.2013 №01-11/2296 (а.с.40), ОСОБА_1 було відізвано з РЦЗ, чим фактично було визнано його безпідставність.
За таких обставин, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції щодо підставності позовних вимог РЦЗ про визнання протиправним та скасування ОСОБА_1.
Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Доводи апелянта висновків суду не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС, суд,
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Територіальної державної інспекції з питань праці у Закарпатській області залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2013 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя В.Я. Качмар
Суддя О.М. Гінда
Суддя В.В. Ніколін
Повний текст виготовлений 07 грудня 2015 року.