ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
09.06.09 р. Справа № 39/118
Господарський суд Донецької області у складі судді Морщагіной Н.С.
при секретарі Бахрамовой А.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Донтехком” м. Донецьк
про стягнення 23 438 грн.77 коп.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2 – за довіреністю, ОСОБА_1 – за паспортом;
від відповідача: Малютіна І.В. – за довіреністю;
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Приватний підприємець ОСОБА_1 м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Донтехком” м. Донецьк, про стягнення заборгованості в сумі 23 438 грн.77 коп., яка складається з основного боргу в сумі 20 333 грн. 24 коп., штрафу 10% в сумі 2 033 грн. 32 коп., пені в сумі 681 грн. 98 коп., інфляційних втрат в сумі 305 грн. 00 коп., 3% річних в сумі 85 грн. 23 коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу від 06.01.2009 р., рахунок № 120 від 31.12.2008 р., видаткову накладну № 3 від 15.01.2009 р., претензію, відповідь на претензію від 12.03.2009 р., договір про надання юридичних послуг від 06.03.2009 р., довіреність від 06.03.2009 р., розрахунок.
Відповідач надав відзив на позов, зазначив, що у зв’язку з важким фінансовим станом не мав можливості своєчасно здійснити оплату за поставлений товар. Додатково надав клопотання, просив суд не застосовувати штрафні санкції за невиконання договірних правовідносин, розглянути питання про розстрочення виконання рішення суду.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача господарський суд встановив.
06.01.2009 р., між позивачем, Приватним підприємцем ОСОБА_1 м. Донецьк (Продавець), та відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю “Донтехком” м. Донецьк (Покупець), укладено договір купівлі-продажу, який за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).
Згідно даного Договору Продавець зобов’язався передати товар – пиломатеріали, та документи що до нього відносяться, у власність Покупця, а Покупець зобов’язався оглянути, прийняти та оплатити його на умовах цього договору.
На виконання умов Договору позивач згідно видаткової накладної № 3 від 15.01.2009 р. передав відповідачеві обумовлений Договором товар на загальну суму 20 333 грн. 24 коп.
Відповідачем товар прийнято, що підтверджується підписом останнього на означеній видатковій накладній, скріпленого печаткою Товариства.
На підставі вищезазначеного, господарський суд робить висновок, що позивачем доведено факт передачі відповідачеві товару на суму 20 333 грн. 24 коп., тобто обов’язок позивача вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України та умов Договору.
Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно приписів ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За умовами п. 6 Договору Покупець здійснює розрахунки з продавцем на умовах факту поставки, протягом 10 банківських днів.
Відповідач, прийняті на себе згідно договору зобов’язання, належним чином не виконував, вартість поставленого товару згідно вказаної видаткової накладної не оплатив, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в сумі 20 333 грн. 24 коп.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач доказів оплати заборгованості на суму 20 333 грн. 24 коп. не надав, заявлені позовні вимоги в цій частині не спростував.
Наразі на момент прийняття рішення грошове зобов’язання відповідача перед позивачем на суму 20 333 грн. 24 коп. залишилось не виконаним, що є порушенням вимог статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.
За таких обставин, враховуючи те, що сума основного боргу підтверджена матеріалами справи та відповідачем не спростована, позовні вимоги в цій частині суд вважає обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивачем за порушення відповідачем строків виконання грошового обов’язку заявлені вимоги про стягнення штрафу 10% в сумі 2 033 грн. 32 коп., пені в сумі 681 грн. 98 коп., інфляційних втрат в сумі 305 грн. 00 коп., 3% річних в сумі 85 грн. 23 коп.
Представником позивача в судовому засіданні від 09.06.2009 р. надано заяву про відмову від позовних вимог в частин стягнення штрафу 10% в сумі 2 033 грн. 32 коп., пені в сумі 681 грн. 98 коп., інфляційних втрат в сумі 305 грн. 00 коп., 3% річних в сумі 85 грн. 23 коп.
Судом перевірені повноваження особи, що підписала заяву, на вчинення дій передбачених ст. 80 ГПК України, та роз’яснені наслідки часткової відмови від позову.
Оскільки позивач скористався своїм правом на відмову від позову в частині стягнення штрафу 10% в сумі 2 033 грн. 32 коп., пені в сумі 681 грн. 98 коп., інфляційних втрат в сумі 305 грн. 00 коп., 3% річних в сумі 85 грн. 23 коп. і ця відмова від позову не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб та не суперечить законодавству, господарський суд приймає відмову позивача від позову в цій частині та припиняє провадження по справі.
Заявлене відповідачем клопотання про розстрочення виконання рішення суд залишає без задоволення з огляду на наступне.
Згідно ст. 121 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи розстрочити виконання рішення.
Зазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може розстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні розстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.
Підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.
Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно ст.ст.33-34 ГПК України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судовими доказами, за визначенням ст. ст. 32-36 ГПК України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного рішення справи.
Доказів, які б підтверджували наявність виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, відповідач суду не представив.
Крім того, позивачем з посиланням на положення ст. 44 ГПК України заявлено до стягнення витрати на оплату адвокатських послуг в сумі 5000 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, 06.03.2009 р. між позивачем (Замовник) та адвокатом ОСОБА_4 (Виконавець) укладено договір про надання адвокатських послуг № 47.
Згідно вказаного договору, Адвокат зобов’язався надати замовнику весь комплекс адвокатських послуг, пов’язаних з захистом прав та охоронюваних законом інтересів Замовника, що пов’язані зі стягненням боргу а договором купівлі-продажу б/н від 06.01.2009 р. укладеного між ТОВ “Донтехком” та СПД ФО ОСОБА_1
В матеріалах справи міститься довіреність Приватного підприємця ОСОБА_1 на ім’я ОСОБА_2, який згідно свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю № 2888 від 23.04.2008 р., та на підставі вказаної довіреності здійснював представництво інтересів позивача в суді.
Позивач, в свою чергу, на виконання п. 3.1 Договору, згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 47 від 06.05.2009 здійснив оплату наданих адвокатських послуг в сумі 5000 грн. 00 коп.
Разом з тим, дослідивши матеріали справи та визначаючи роль представника позивача у всебічному, повному та об’єктивному розгляді справи № 39/118, суд вважає заявлену суму витрат на надання правової допомоги в сумі 5000 грн. істотно завищеною. Враховуючи вказане, а також беручи до уваги гіпотетичний час на підготовку матеріалів до судового слухання, учать представника позивача у трьох судових засіданнях, відсутність доказів стосовно тривалих відряджень представника, суд вважає розумним обмежити розмір судових витрат на надання правової допомоги, який має бути стягнений з відповідача, сумою в 1500 грн. Аналогічна правова позиція щодо розумного обмеження судом розміру витрат на адвоката висловлена в пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.02.02 року № 01-8/155 „Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів та внесення змін та доповнень до деяких інформаційних листів”.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі ст.ст.525, 526, 614, 625 та 655-697, 712 ЦК України, керуючись ст.ст.22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд –
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “Донтехком” м. Донецьк, про стягнення основного боргу в сумі 20 333 грн. 24 коп. – задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Донтехком” м. Донецьк на користь Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк основний борг в сумі 20 333 грн. 24 коп., витрати за державним митом в сумі 203грн.34коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 102грн.37коп., витрати на оплату адвокатських послуг в сумі 1500 грн. 00 коп.
Провадження у справі за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “Донтехком” м. Донецьк про стягнення штрафу 10% в сумі 2 033 грн. 32 коп., пені в сумі 681 грн. 98 коп., інфляційних втрат в сумі 305 грн. 00 коп., 3% річних в сумі 85 грн. 23 коп. – припинити, у зв’язку з прийняттям господарським судом відмови позивача від позову в цій частині.
В судовому засіданні оголошено повний текст рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя