ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2006 р. | № 3/487/05 |
Вищий господарський суду України в складі колегії
суддів: | Грейц К.В. - головуючого Глос О.І. Бакуліної С.В. |
розглянувши касаційну скаргу | ЗАТ “Веселинівський агрохім” |
на постанову | від 30.03.2006 |
Одеського апеляційного господарського суду |
у справі господарського суду Миколаївської області № 3/487/05 |
за позовом | ТОВ “Сонячний” |
до | ЗАТ “Веселинівський агрохім” |
про | стягнення 67770,90 грн. |
за участю представників: - позивача |
не прибули |
- відповідача | Волошина В.Й. |
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 26.01.2006 (суддя Таранущенко О.Г.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Сонячний” про стягнення з ЗАТ “Веселинівський агрохім” 52740 грн. боргу та 15030,90 грн. неустойки за договором № 29/03-07/07-05 від 07.07.2005 залишені без задоволення.
Рішення мотивовано тим, що договір № 29/03-07/07-05 від 07.07.2005 не розірваний, тобто договірні відносини не припинені, а, отже, відсутні підстави для стягнення з відповідача існуючої заборгованості за отримані послуги в зв’язку з недотриманням позивачем процедури, передбаченої чинним законодавством, щодо стягнення заборгованості.
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду (у складі головуючого судді Гладишевої Т.Я., суддів Савицького Я.Ф., Тофана В.М.), здійснюючи апеляційну перевірку в зв’язку зі скаргою позивача, постановою від 30.03.2006 рішення у справі скасувала, позовні вимоги задовольнила, стягнувши з ЗАТ „Веселинівський агрохім” на користь ТОВ „Сонячний" 52740,00 грн. боргу та 15030,90 грн. неустойки.
Постанова у справі мотивована тим, що в порушення договірних умов, відповідачем не здійснена оплата виконаного позивачем обсягу робіт, підтвердженого двохстороннім актом прийому-здачі від 31.08.2005.
Не погодившись з постановою господарського суду апеляційної інстанції, ЗАТ “Веселинівський агрохім” звернулось касаційною скаргою, в якій просить зазначену постанову у справі скасувати, рішення господарського суду Миколаївської області у справі залишити без змін.
В касаційній скарзі скаржник вказує, що апеляційним судом неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а саме — не взято до уваги невиконання позивачем ТОВ „Сонячний” договірних зобов’язань в повному обсязі, чим порушено умови договору № 29/03-07/07-05 від 07.07.2005 щодо площі робіт та строків виконання.
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ „Сонячний” зазначає, що касаційна скарга є необґрунтованою, а постанова у справі прийнята у відповідності з вимогами норм чинного матеріального та процесуального законодавства, просить залишити постанову Одеського апеляційного господарського суду у справі № 3/487/05 без змін, а касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Веселинівський агрохім” - без задоволення, оскільки вважає, що ним виконаний саме той обсяг робіт, який був наданий відповідачем.
Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій і вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір № 29/03-07/07-05 від 07.07.2005 про надання сільськогосподарських послуг, відповідно до умов якого замовник (відповідач) доручив, а підрядник (позивач) прийняв на себе зобов'язання провести сільськогосподарські роботи із збирання врожаю зернових 2005 року на площі 800 га.
Договором передбачено, що підрядник зобов’язується виконати сільгоспроботи в стислі строки (п. 2.1), замовник зобов’язаний своєчасно закривати акти виконаних робіт по завершенню етапу робіт або певної ділянки (п. 2.2), оплата робіт проводиться з розрахунку: зернові - 150 грн. за 1 га (п. 3.1), робота за договором вважається виконаною після підписання актів виконаних робіт (п. 3.2), замовник зобов'язується провести оплату за отримані послуги за договором протягом 20 днів після виконання наданого обсягу робіт підрядником і після підписання актів виконаних робіт (п. 3.3).
Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що 31.08.2005 сторони підписали акт прийому-здачі виконаних робіт на суму 52740 грн., в тому числі ПДВ 8790 грн., згідно з яким позивачем здійснено збирання зернових на площі 351,6 га у строк та якісно, претензій до виконаних робіт замовник не має.
В порушення договірних зобов’язань відповідач не здійснив оплату виконаного позивачем обсягу робіт, підтвердженого актом прийому-здачі від 31.08.2005, в зв'язку з чим і на підставі пункту 4.3 вищевказаного договору має також сплатити штраф у розмірі 0,5% від суми виконаних робіт за кожний день прострочення їх оплати, якщо така становить більш ніж 3 дні.
Таким чином, предметом спору у даній справі є стягнення 52740 грн. боргу за виконані сільськогосподарські роботи та 15030,90 грн. неустойки за 57 днів прострочення їх оплати (з 21.09.2005 по 15.12.2005).
Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, умовами договору та чинним законодавством, а норми ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України та ст. 653 Цивільного кодексу України, якими врегульовані порядок зміни та розірвання господарських договорів і правові наслідки зміни або розірвання договору, застосовані судом першої інстанції помилково.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, оскільки вони відповідають матеріалам і обставинам справи та вимогам чинного законодавства.
Згідно частин 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Аналогічні приписи містить ст. 526 ЦК України, згідно якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України, по договору підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується виконати на свій ризик певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти і оплатити виконану роботу.
На виконання приписів зазначених норм та умов пунктів 1.1, 2.1 договору підрядник виконав роботи з вбирання врожаю на полях замовника площею 351,6 га у строк та якісно, без будь-яких претензій до виконаних робіт з боку замовника, що підтверджується актом приймання-здачі виконаних робіт від 31.08.2005.
Відмова замовника від оплати прийнятих робіт пов’язана з його посиланням на п. 1.1 договору, відповідно до якого підрядник мав провести роботи з вбирання врожаю 2005 року на площі 800 га, однак, свої зобов’язання виконав частково, а згідно ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором не встановлено обов’язку оплати окремих етапів робіт, замовник має оплатити виконані роботи після остаточної їх здачі.
Колегія суддів з цього приводу зазначає, що умовами договору № 29/03-07/07-05 від 07.07.2005, передбачені зобов’язання замовника своєчасно закривати акти виконаних робіт по завершенню етапу робіт або певної ділянки (пункт 2.2) та його зобов'язання провести оплату за отримані послуги за договором протягом 20 днів після виконання наданого обсягу робіт підрядником і після підписання актів виконаних робіт (пункт 3.3), отже, виходячи зі змісту договору, підписання акту виконаних робіт по завершенню етапу робіт або певної ділянки є обов’язком відповідача, а надання обсягу робіт –його правом.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, в процесі розгляду спору не доводив свої заперечення проти позову належними і допустимими доказами, зокрема, щодо надання позивачеві обсягу робіт на площі 800 га і наявність будь-яких вимог та/або претензій з приводу необхідності обробки ним саме такої площі.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що з підписанням акту приймання-здачі виконаних робіт такі роботи згідно п. 3.2 договору вважаються виконаними підрядником, внаслідок чого і відповідно до п. 3.3 договору у замовника виникає зобов'язання по їх оплаті у 20-денний строк, а в іншому випадку ЗАТ „Веселинівський агрохім” є особою, що порушила договірні зобов'язання.
Крім того, виходячи зі змісту пункту 4.3 договору від 07.07.2005 №29/03-07/07-05 та враховуючи приписи ст. ст. 549, 551 ЦК України, суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що сторони зазначеним пунктом договору встановили неустойку, розраховану в відсотках до суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожний день прострочення виконання, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Таким чином, заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу в сумі 52740 грн. та неустойки в сумі 15030,90 грн. правомірно визнані судом апеляційної інстанції обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Наведене свідчить, що під час прийняття постанови у справі, суд апеляційної інстанції не припустився порушення або неправильного застосування норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а, отже, підстави для її скасування або зміни відсутні.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.03.2006 у справі господарського суду Миколаївської області № 3/487/05 залишити без змін.
Касаційну скаргу ЗАТ “Веселинівський агрохім” залишити без задоволення.
Головуючий К.В.Грейц
Судді О.І.Глос
С.В.Бакуліна