КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.06.2006 № 42/678
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Григоровича О.М.
суддів: Гольцової Л.А.
Рябухи В.І.
при секретарі: Решоткіній Т.О.
За участю представників:
від позивача -Нор А.Г.- представ. за дов. від 14.03.05 б/н;
від відповідача: Мельник М.В.- директор, Фещенко В.А. – представ. за дов. від 09.12.05 б/н.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртрансекспедиція"
на рішення Господарського суду м.Києва від 24.03.2006
у справі № 42/678 (Паламар П.І.)
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Петрус"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртрансекспедиція"
про стягнення 100773,50 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.03.06 у справі № 42/678 (суддя Паламар П.І.) позов задоволено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Укртрансекспедиція” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Петрус” 100 773,50 грн. – збитків, 1007,73 грн. – державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з рішенням суду, ТОВ „Укртрансекспедиція” звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати.
У скарзі заявник посилається на те, що договірних відносин з позивачем по наданню відповідачем експедиційних послуг з перевезення лікеро-горілчаних виробів за маршрутом м. Золотоноша – м. Донецьк – м. Маріуполь не було, оскільки оригіналу договору він не має, а факсокопія заявки не може бути належним підтвердженням існування договірних відносин. Крім того, надана позивачем заявка, є заявкою на автомобільні навантаження, а не заявкою на транспортно-експедиційні послуги.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач проти вимог, викладених в апеляційній скарзі заперечує, посилаючись на те, що рішення господарського суду першої інстанції є обґрунтованим і відповідає вимогам чинного законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.
Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та враховуючи, що:
01 січня 2005 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Укртрансекспедиція” (перевізник) уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю „Петрус” (замовник) договір б/н на транспортне обслуговування.
Згідно пункту 1 договору замовник та перевізник уклали його на перевезення вантажу на території України. Маршрут, дата, час завантаження та вартість транспортно-експедиційних послуг визначаються в заявці, факсова копія якої має юридичну силу.
На виконання цього пункту договору відповідачем була прийнята до виконання заявка б/н від 02.11.05 на здійснення перевезення лікеро-горілчаних виробів за маршрутом м. Золотоноша -м. Донецьк -м. Маріуполь, перевізником вказаний ПП "Гавриленко", водій Топчій Ігор, транспортний засіб автомобіль Рено, д.н. 07769 КА, н/п АА 3119 XX.
Статтею 932 Цивільного кодексу України встановлено, що експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.
Відповідно видаткових накладних №№ ПЛ-0002877,ПЛ-0003021, ПЛ-0003030 від 3 листопада 2005 року та товарно-транспортних накладних від 03.11.2005 позивач передав залученому відповідачем перевізнику лікеро-горілчані вироби на загальну суму 100773,50 грн..
Як вбачається з матеріалів справи відповідач не доставив належний позивачу вантаж до визначених договором та заявкою пунктів призначення.
Перевізник несе повну матеріальну відповідальність за схоронність вантажу безпосередньо перед власником з моменту прийняття його прийняття до перевезення від вантажовідправника до видачі його вантажоодержувачу (п. 2.1 договору).
За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу (ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України).
Згідно з вимогами ст. 934 Цивільного кодексу України за порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що вантаж позивача було втрачено внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх обов'язків за договором, а тому з останнього підлягає стягненню сума збитків.
Посилання заявника на те, що факсограми договору та заявки не є належними доказами договірних відносин з позивачем по наданню відповідачем експедиційних послуг з перевезення лікеро-горілчаних виробів за маршрутом м. Золотоноша – м. Донецьк – м. Маріуполь колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Доводи відповідача, що спірним договором не передбачалося надання ним експедиційних послуг є безпідставними, оскільки суперечать умовам цього договору, за якими відповідач зобов'язався надавати як послуги з перевезення, так і транспортно-експедиційні послуги.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги.
За таких обставин рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.06 у справі № 42/678 відповідає матеріалам справи та діючому законодавству, доводи, на яких ґрунтується апеляційна скарга не є підставою для його скасування.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.06 у справі № 42/678 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
2. Матеріали справи № 42/678 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Григорович О.М.
Судді Гольцова Л.А.
Рябуха В.І.