КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 09.10.2006                                                                                           № 10/124

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Григоровича О.М.

 суддів:                                          Гольцової  Л.А.

                                        Рябухи  В.І.

 при секретарі:                              Решоткіній Т.О.

 За участю представників:

 від позивача: Шепель М.В.- (дов. від 17.01.06 № 220/Д-57)

від відповідача: Федорова Т.М. (дов. від 20.02.06 № 1);

 

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Військова прокуратура Чернігівського гарнізону

 на рішення Господарського суду м.Києва від 13.07.2006

 у справі № 10/124 (Пашкіна С.А.)

 за позовом                               Військовий прокурор Чернігівського гарнізону

 до                                                   Відкрите акціонерне товариство "Готельно-діловий комплекс "Слов"янський"

             

                       

 про                                                  визнання недійсним договору купівлі-продажу

 

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 13.07.06 у справі № 10/124 (суддя Пашкіна С.А.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.

          Не погоджуючись з рішенням суду, Військовий прокурор Чернігівського гарнізону звернувся з апеляційним поданням, в якому просить його скасувати.

          Своє подання прокурор мотивує тим, що при проведенні оцінки об’єкту купівлі-продажу не було враховано, що у паспорті сертифікаті об”єкту оцінки спірних приміщень зазначено, що спірна будівля має один поверх, а фактично будівля має два поверхи, не було враховано вартість зовнішніх інженерних мереж, огорожі, асфальтового покриття, що також істотно вплинуло на визначення ринкової вартості об”єкта.

          Крім того, в поданні зазначено, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги, що в протоколі проведення аукціону від 26.12.05 № 5 в графі об”єкт продажу зазначено: лот № 5 нежитлові будівлі № 1 (гуртожиток), № 2 (сховище), які розташовані за адресою: м. Чернігів, вул.. Шевченка, 114, а відповідно до п. 1.1  договору купівлі-продажу нерухомого майна від 31.01.06 покупцю передавався  житловий будинок           літ. А-1. Зазначене призвело до суттєвого заниження цінності об”єкта, що є підставою для визнання договору купівлі-продажу недійсним.               

          У відзиві на апеляційне подання відповідач зазначає, що рішення господарського суду прийнято у відповідності до законодавства в зв”язку з чим відсутні підстави для його скасування.

           Розглянувши мотиви апеляційного подання, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора і враховуючи, що:

          26 грудня 2005 року відбувся аукціон з продажу військового нерухомого майна, на якому були реалізовані ВАТ „Готельно-діловий комплекс „Слов”янський”

нежитлові приміщення № 1 (гуртожиток), № 2 (сховище), військового містечка      № 61, які розташовані за адресою: місто Чернігов по вул. Шевченка, під № 114.

          По результатам аукціону був складений протокол № 5, затверджений начальником відділу реалізації військового майна Департаменту будівництва та відчуження фондів Міністерства оборони України та генеральним директором ДАК „Національна мережа аукціонних центрів”.

         На підставі проведеного аукціону 31 січня 2006 року між Міністерством оборони України (продавець) та Відкритим акціонерним товариством „Готельно-діловий комплекс „Слов”янський” (покупець) було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, нотаріально засвідчений та зареєстрований  в реєстрі за № 431.

          Пунктом 1.1 договору сторони передбачили, що продавець зобов”язується передати у власність покупцю житловий будинок літ. А-1 загальною площею 239,6 кв. м. та сховище літ. Б-1 загальною площею 39,9 кв. м., що знаходиться в місті Чернігові по вул. Шевченка, під. № 114, а покупець зобов”язується прийняти у власність та оплатити вищезгаданий будинок.

В пункті 4.1 договору зазначено, що вартість будівлі, що є предметом цього договору становить 289 354 грн., з урахуванням ПДВ.

Відповідно до Звіту про оцінку вартості майна, здійсненого ПП „Гарант-Експерт” від 31.10.05 ринкова вартість предмету договору становить 202109 грн., без урахування податку на додану вартість  (п. 2.2 договору).

Пунктом 4.3 договору визначено, що передача предмету договору покупцю здійснюється після перерахування покупцем на рахунок продавця в повному обсязі коштів, належних до сплати за предмет договору та підписання акту прийому-передачі предмету договору уповноваженими представниками сторін та Міністерства оборони України на протязі 5 років.

На виконання умов договору відповідач перерахував кошти в оплату вартості придбаного нерухомого майна в повному обсязі, що підтверджується залученими до матеріалів справи платіжними дорученнями.

          Підставою для визнання цього договору недійсним, на думку прокурора, є те, що він був укладений внаслідок помилки продавця, а саме об”єкт був проданий за заниженою ціною.

          Проаналізувавши ці заперечення колегія суддів приходить до висновку, що вони не підлягають задоволенню, оскільки позивач підписуючи договір купівлі-продажу був ознайомлений з його умовами та погодився з вартістю майна.

          Відповідно до ч. 1 ст. 229 Цивільного кодексу України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

          Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

          Матеріали справи свідчать, що до проведення аукціону з продажу військового майна,  ПП „Гарант-Експерт” було складено висновок про вартість об”єкту, ринкова вартість об’єкту зазначена в договорі з урахуванням цього висновку, про що вказано в п. 2.2 договору, а позивач  був попередньо ознайомлений з висновком.

          Крім того, позивачем 26.12.05 був затверджений протокол № 5 проведеного аукціону з продажу спірного майна, де переможцем конкурсу визначений відповідач.  В протоколі вказано, що вартість майна становить - 289 354 грн., про що також зазначено в договорі.

          В апеляційному поданні прокурор посилається на те, що судом не було взято до уваги, що договір не відповідає вимогам ст. 203 ЦК України, оскільки відповідно до додаткового переліку № 3 нерухомого військового майна Збройних Сил України, яке може бути відчужено, затвердженого протокольним рішенням Кабінету Міністрів України від 08.06.05 було надано дозвіл на відчуження майна Міністерства оборони України за адресою: місто Чернігів, вул. Шевченка, 114, загальною площею 184             кв. м., тоді як за спірним договором було відчужено житловий будинок літ. А-1 загальною площею 239,6 кв. м. та сховище літ. Б-1 загальною площею 39,9 кв. м..

           Ст. 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

          Як вбачається з матеріалів справи, на момент укладення спірного договору відповідач не знав та не міг знати про встановлені Міністерством оборони України обмеження щодо відчуження, а протилежного останній не довів.

          Посилання прокурора на те, в протоколі аукціону зазначено, що об’єкт продажу це нежитлова будівля, а відчужувалась житлова будівля  за адресою: місто Чернігів, вул. Шевченка, № 114 колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки ні прокурором, ні  позивачем не доведено, що за вказаною адресою існує інша будівля, ніж  та, що була придбана за спірним договором.

          Враховуючи викладене, суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позовних вимог.

За таких обставин рішення Господарського Чернігівської області від 13.07.06 у справі № 10/124 суду відповідає матеріалам справи та діючому законодавству, доводи, на яких ґрунтується апеляційне подання не є підставою для його скасування.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

 1. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 13.07.06 у справі № 10/124 залишити без змін, а апеляційне подання - без задоволення.

2. Матеріали справи №  10/124 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

 Головуючий суддя                                                                      Григорович О.М.

 Судді                                                                                          Гольцова  Л.А.

                                                                                          Рябуха  В.І.