ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2006 р. | № 05-5-17/1087А |
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.–головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Джунь В.В.
розглянув касаційну скаргу Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Київ (далі –відділення АМК)
на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2006
зі справи № 05-5-17/1087-А
за позовом закритого акціонерного товариства “А.Е.С. Київобленерго”, м. Київ (далі –ЗАТ “А.Е.С. Київобленерго”)
до відділення АМК
про визнання рішення нечинним.
Судове засідання проведено за участю представників:
ЗАТ “А.Е.С. Київобленерго” –не з’явились,
відділення АМК –Ланцова Є.Л.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
ЗАТ “А.Е.С. Київобленерго” звернулося до господарського суду міста Києва з адміністративним позовом про визнання нечинними пунктів 2, 3, 4 рішення відділення АМК від 15.11.2005 № 20.
Ухвалою названого суду від 27.01.2006 (суддя Кролевець О.А.) у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ЗАТ “А.Е.С. Київобленерго” відмовлено на підставі пункту 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС України) з тих мотивів, що даний спір підлягає вирішенню саме за правилами Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України).
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2006 (колегія суддів у складі: суддя Корсак В.А. –головуючий, судді Авдеєв П.В., Коршун Н.М.) ухвалу суду першої інстанції від 27.01.2006 скасовано, а справу передано до господарського суду міста Києва для розгляду по суті. У прийнятті цієї ухвали суд апеляційної інстанції виходив з того, що з огляду на приписи статті 1 Закону України “Про Антимонопольний комітет України” відділення АМК є суб’єктом владних повноважень, а тому даний позов має бути розглянутий в порядку здійснення адміністративного судочинства.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України відділення АМК просить скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції з даного спору. Скаргу мотивовано посиланням на приписи статей 2, 4 КАС України та статті 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, якими передбачено оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України саме до господарського суду за правилами господарського процесуального законодавства.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.
Перевіривши правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм процесуального права, заслухавши пояснення представника відповідача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, апеляційний господарський дійшов висновку, що розгляд цієї справ повинен провадитися саме за правилами КАС України.
Однак такий висновок є помилковим, оскільки за суб’єктним складом сторін цей спір не є адміністративним і, відповідно, не повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Пунктом 1 частини першої статті 17 КАСУ передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Визначення суб'єкта владних повноважень наведено в пункті 7 статті З КАСУ, за приписами якого –це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно ж з частиною другою статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Наведена норма кореспондується з частиною другою статті 4 названого Кодексу, за якою юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Порядок оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України визначено у статті 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції”. Так, відповідно до частини другої названої статті рішення Антимонопольного комітету України, адміністративної колегії Антимонопольного комітету України та державного уповноваженого Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду міста Києва. Рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарських судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
У пункті 4 Інформаційного листа Верховного Суду України від 26.12.2005 № 3.2-2005 також зазначено: “Закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів в порядку іншого судочинства (наприклад, стаття 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції” встановлює, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення)”.
Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, спір у цій справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню саме за правилами ГПК України.
Відтак з урахуванням вимог пункту 1 частини першої статті 109 КАС України, за змістом якого суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а ухвала господарського суду міста Києва від 27.01.2006 –залишенню в силі.
Керуючись статтями 1119 –11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задовольнити.
2. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2006 зі справи № 05-5-17/1087-А скасувати.
3. Ухвалу господарського суду міста Києва від 27.01.2006 зі справи № 05-5-17/1087-А залишити в силі.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя В. Джунь