Судове рішення #51972
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

 

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

 

           УХВАЛА         

       

26 липня 2006 р.                                                                                  

№ 7/38-21/11 

Вищий господарський  суд України у складі колегії суддів:         

головуючого:

Ткаченко Н.Г.

 

суддів:

Катеринчук Л.Й. Разводової С.С.

 

розглянувши касаційну скаргу

гр. ОСОБА_1

 

на ухвалу   та постанову

господарського суду Львівської області від 11.01.2006 Львівського апеляційного господарського суду від 17.05.2006

 

у справі  господарського суду

7/38-21/11 Львівської області

 

за заявою

Гр. ОСОБА_1

 

до

Закритого акціонерного товариства «Львівський м'ясокомбінат»

 

про

визнання кредитором

 

ліквідатор

ОСОБА_2

 

В С Т А Н О В И  В :

 

Подана гр. ОСОБА_1 касаційна скарга не може бути розглянута Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до п.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»ставки державного мита встановлюються в таких розмірах із заяв, що подаються до господарських судів: із заяв кредиторів про порушення справи про банкрутство, а також із заяв кредиторів, які звертаються з майновими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство -5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян; із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами -50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції. Тобто державне мито за подання касаційної скарги дорівнює 42,50 грн.

Колегія суддів також зазначає, що у відповідності до п.14 Наказу Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993р. № 15 “Про затвердження Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита” при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника -останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту: “Зараховано в доход бюджету крб. (дата)”. Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Як вбачається із матеріалів касаційної скарги, до неї не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до частини 3 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу, а прокурор внести касаційне подання в загальному порядку.

За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята  до розгляду Вищим  господарським судом України і підлягає поверненню.

Керуючись ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, суд

 

У Х В А Л И В  :

 

Касаційну скаргу гр. ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.05.2006 та ухвалу господарського суду Львівської області від 11.01.2006 у справі №7/38-21/11 повернути без розгляду.

 

Головуючий                                                                                  Н. Ткаченко

 

Судді                                                                                           Л. Катеринчук

 

                                                                                                    С. Разводова

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація