ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

за позовом          товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі» м. Київ

до відповідача           Краснопільського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Краснопільський агролісгосп» Краснопільського району  

про стягнення           56339,65 грн.

                                                                              СУДДЯ           МАЛАФЕЄВА І.В.

За участю представників сторін:

від позивача:           Литвиненко О.Г.

від відповідача:           не з'явився

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 56339,65 грн., а саме 47944,31 грн.  заборгованості за поставлений товар, 226,71 грн. – 3% річних, 1813,59 грн. пені, 1494,59 грн. інфляційних збитків, 4860,45 грн. штрафних санкцій, а також стягнути на його користь судові витрати.

Відповідач в судове засідання вдруге не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, вимоги судової ухвали від 21.05.2009р. ним не виконано

Справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг» та Краснопільським дочірнім агролісогосподарським підприємством «Краснопільський агролісгосп» було укладено договір фінансового лізингу від 03.06.2008р. № 080603-08/ФЛ-Ю-0 та предмет лізингу був переданий в користування відповідачу на підставі підписаного сторонами акту прийому-передачі майна.

Відповідно до умов даного договору позивач зобов'язався передати відповідачу в платне користування на умовах фінансового лізингу майно, зазначене в Специфікації до Договору, а відповідач зобов'язався прийняти майно (предмет лізингу), своєчасно сплачувати періодичні лізингові платежі у порядку та строки передбачені договором.

Відповідач повинен сплачувати позивачу лізингові платежі відповідно до п. 3.1. укладеного Договору та Графіку сплати лізингових платежів до Договору, але відповідач зобов'язання за Договором щодо сплати лізингових платежів виконує не в повному обсязі, в результаті чого за період з листопада 2008 р. по березень 2009 р., за ним виникла заборгованість, а саме з 28.11.08р. існує заборгованість на суму 10959,65 грн., з 30.12.08р. заборгованість збільшилась на суму 12505,23 грн., з 30.01.09р. заборгованість збільшилась на суму 12398,39 грн., з 27.02.09р. заборгованість збільшилась на суму 12081,04 грн.

Оскільки нарахування лізингових платежів здійснюється з наступним коригуванням на зміну курсу гривні до долару США відповідно до вимог пунктів 3.4.1-3.4.5 Договору, станом на 17.03.09 року, прострочена заборгованість відповідача перед позивачем становить 47944,31 грн., що повністю підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин  повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно зі ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.ст. 216, 217, 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Відповідно  до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а ст. 610 Цивільного кодексу України визначає, що  порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.  

Тому вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 47944,31 грн. визнаються судом обґрунтованими, правомірними і підлягають задоволенню.

Згідно п. 11.2.1 Договору, за порушення обов'язку з своєчасної сплати лізингових платежів та інших платежів, передбачених пунктом 3.1 Договору і Графіком сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до Договору), та інших платежів, передбачених Договором, Відповідач зобов'язався сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період прострочки від непогашеної заборгованості за лізинговими платежами за кожен день прострочки та відшкодувати всі збитки, завдані цим Позивачеві, понад вказану пеню. Якщо у разі несвоєчасної сплати Відповідачем лізингових платежів Позивач буде змушений нести збитки (в тому числі пов'язані з збільшенням процентної ставки за використання кредитних коштів, або інші), Відповідач протягом 5 (п'яти) банківських днів відшкодовує ці збитки після отримання відповідної вимоги від Позивача.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, позивачем проведено розрахунок індексу інфляції та трьох процентів річних за весь час прострочення, а відповідно до п. 11.2.1 Договору позивачем нарахована пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банк України за кожен день прострочення оплати.

Крім того, згідно п. 8.2.1. Договору відповідач зобов'язаний щоквартально письмово інформувати позивача про стан та місцезнаходження предмету лізингу шляхом направлення позивачу звіту у формі встановленій Договором (Додаток № 3 до Договору), але за 2-4 квартали 2008 року звіт в установленій формі відповідач не надавав.

Відповідно до п. 11.2.3. Договору за неподання інформації про стан та місцезнаходження предмету лізингу Відповідач зобов'язаний сплатити позивачу штраф у розмірі 1 (один) відсоток загальної вартості предмету лізингу на момент укладення Договору за кожен випадок такого порушення.

Відповідно до  ст.526 ЦК України, зобов'язання кожної із сторін має виконуватися належним чином відповідно до умов Договору. В даному випадку Позивач виконав всі свої зобов'язання згідно умов Договору в повному обсязі, а відповідач свої зобов'язання до сплати за отриманий товар виконав частково.

Ст. 546 Цивільного кодексу України передбачає неустойку (штраф, пеню) як вид забезпечення виконання зобов'язання, а згідно ст. 625 боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому і вимоги в частині стягнення 1813,59 грн. пені, 226,71 грн. - 3% річних, 1494,59 грн. інфляційних збитків та 4860,45 грн. штрафу є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача відшкодовується 563,41 грн. витрат по сплаті державного мита та  118 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Краснопільського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Краснопільський агролісгосп» (м.Краснопілля, вул. Мезенівська,135, і.к. 14027155)  на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі» (м. Київ, вул. Дегтярівська,21г, і.к. 33880354)  47944,31 грн. основної заборгованості, 1813,59 грн. пені, 226,71 грн. – 3% річних, 1494,59 грн. інфляційних збитків, 4860,45 грн. штрафу, 563,41 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                                            І.В.МАЛАФЕЄВА

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та  підписано 22.06.2009  р.