Судове рішення #5195611
28/129

 


ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  28/129


02.06.09

за позовом          відкритого акціонерного товариства “ВГП”, м. Київ

до          товариства з обмеженою відповідальністю “Портал А.С.”, м. Київ

про                    стягнення 91 203,13 грн.


Суддя Копитова О. С.

При секретарі судового засідання  Гергардт Т.В.

За участю представників сторін:

від позивача:  Будь П.В., за дов. № 560 від 03.10.2008 року

від відповідача: не з‘явився


ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

         Відкрите акціонерне товариство «ВГП»звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Портал А.С.» про стягнення 91 203,13 грн.

        Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на порушення відповідачем умов Договору №546 від 27.09.2008 року в частині оплати товару, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 45 558,22 грн. Також позивач просив стягнути з відповідача за порушення умов договору пеню в сумі 2 819,84 грн., а також відсотки за користування чужими коштами в сумі 42 825,07 грн.

        Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.03.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 21.04.2009 року.

         Розгляд справи відкладався.

         В подальшому позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій з посиланням на часткове погашення відповідачем суми заборгованості в розмірі 17 596.16 грн. внаслідок проведення заліку зустрічних однорідних вимог за наслідками зустрічної поставки товару, позивач просить стягнути з відповідача 27 962,06 грн. основного боргу, пеню в сумі 2 819,84 грн., а також відсотки за користування чужими коштами в сумі 42 825,07 грн.

        Ухвалою заступника голови господарського суду м. Києва від 14.05.2009 року продовжено строк вирішення спору.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання по справі, в тому числі й на адресу реєстрації, відповідач в судове засідання не з’явився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимог ухвали суду не виконав, причини неявки в судове засідання невідомі.

 Справа розглядається, згідно статті 75 Господарського процесуального Кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

  В судовому засіданні 02.06.2009 року за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ :

27.09.2008 року між відкритим акціонерним товариством «ВГП»  (Постачальник) (надалі по тексту позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Портал А.С.»(Покупець) (надалі по тексту відповідач) укладено Договір №546 (надалі по тексту Договір), відповідно до п.1.1 якого постачальник передає покупцю паперову та санітарно –гігієнічну продукцію, а покупець здійснює оплату отриманого товару.

Відповідно до п. 6.2 Договору, покупець здійснює оплату товару протягом 7 календарних днів з моменту отримання товару або попередню оплату до моменту поставки товару в розмірі 100% вартості товару.

01.11.2008 року позивач здійснив поставку товару відповідачеві на суму 23 575,20 грн., що підтверджується видатковою накладною №В-Рас-06669 від 01.11.2008 року та довіреністю на отримання товарно –матеріальних цінностей №6 від 31.10.2008 року.

09.11.2008 року позивач здійснив поставку товару відповідачеві на суму 22 024,80 грн., що підтверджується видатковою накладною №В-Рас-06902 від 09.11.2008 року та довіреністю на отримання товарно –матеріальних цінностей №5 від 31.10.2008 року.

На підтвердження факту поставки позивачем було виписано відповідачу податкові накладні № 6237 від 09.11.2008 року на суму 22 024,8 грн., № 6064 від 01.11.2008 року на суму 23 575,2 грн.

Матеріали справи не містять доказів здійснення відповідачем позивачу 100 % передоплати і таким чином відповідач зобов’язаний був здійснити оплату товару протягом 7 календарних днів з моменту його поставки (п.6.2 договору).

           Як убачається з матеріалів справи, відповідач в повному обсязі за поставлений товар в установлені договором строки не розрахувався. Сума заборгованості відповідача зменшилась за рахунок переплати в розмірі 41,78 грн. і станом на дату подання позову складала 45 55822,00 грн.

        В подальшому після порушення провадження по справі відповідачем було здійснено зустрічну поставку товару позивачу на підставі видаткової накладної № 71 від 17.04.2009 року на суму 17 596,16 грн. Зазначена поставка врахована позивачем в зменшення суми боргу.

Таким чином провадження по справі в частині стягнення основного боргу на суму 17 596,16 грн. підлягає припиненню на підставі ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

        На дату винесення рішення заборгованість відповідача перед позивачем становить 27 962,06 грн., що підтверджується довідкою позивача за підписом генерального директора та головного бухгалтера позивача та не спростовується наявними в  матеріалах справи  доказами.


Основні  засади  господарювання  в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між  суб'єктами господарювання,  а  також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

 Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного  кодексу  України  з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи встановлений факт укладання між сторонами договору поставки.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Стаття 691 Цивільного кодексу  України визначає, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до положень ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Факт поставки позивачем відповідачеві товару підтверджується матеріалами справи, зокрема підписом уповноважених осіб відповідача на товаророзпорядчих документах. Повноваження відповідних осіб щодо прийняття товару підтверджуються наявними у справі довіреностями на отримання матеріальних цінностей, що за формою відповідають вимогам законодавства України, підписані керівником і засвідчені печаткою підприємства відповідача.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає доведеним факт поставки товару позивачем та прийняття його відповідачем на умовах, встановлених Договором.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено вище відповідно до п. 6.2 Договору, покупець здійснює оплату товару протягом 7 календарних днів з моменту отримання товару або попередню оплату до моменту поставки товару в розмірі 100% вартості товару відповідач зобов’язаний був оплатити поставлену продукцію протягом 7 календарних днів з моменту її поставки.

Матеріали справи не містять доказів здійснення відповідачем позивачу 100 % передоплати і таким чином відповідач зобов’язаний був здійснити оплату товару протягом 7 календарних днів з моменту його поставки.

Відповідач у встановлені строки в повному обсязі з позивачем не розрахувався.

Враховуючи викладені обставини, господарський суд приходить до висновку щодо підставності вимог позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої законодавством відповідальності.

 Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

Згідно ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Розмір неустойки, встановлений законом, може бути зменшений у договорі.

Відповідно до п. 9.1 Договору в випадку порушення строку оплати продукції, Покупець зобов‘язується  сплатити на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Оскільки судом встановлено факт порушення відповідачем його грошових зобов’язань по Договору, а саме: прострочка оплати вартості поставленого позивачем товару,  враховуючи приписи діючого законодавства України та положення Договору, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, однак  в зв‘язку з невірним розрахунком за уточненим розрахунком суду в розмірі 2 516,25 грн.



Сума боргу, грн.


Період прострочення


Кількість днів прострочення

Розмір облікової

ставки НБУ


Кількість днів в році



Сума пені за період прострочення, грн.




Річна, %

Подвійна, %




23533,42 (23 575,2 -41,78)

09.11.2008 –16.11.2008

8

12%

24%

366

123,45

45 558,22

17.11.2008 –31.12.2008

45

12%

24%

366


1 344,34

45 558,22

01.01.2009 –04.02.2009

35

12%

24%

365


1048,46

Разом:

2516,25 грн.


Щодо стягнення відсотків за користування чужими коштами, суд встановив наступне.

Відповідно до ч.3 ст.692 Цивільного кодексу України, у випадку прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ч.2 ст.536 Цивільного кодексу України, розмір процентів за користування чужими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Пунктом 6.3 договору сторони встановили, що у випадку несвоєчасної оплати за товар, покупець сплачує продавцю за користування чужими грошовими коштами 1% від вартості отриманого товару за кожен день користування.

Враховуючи викладені обставини, вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків за користування грошовими коштами підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача.

Враховуючи наведене вище, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

 Відповідач наведених позивачем обставин не спростував, доказів погашення заборгованості в повному обсязі не надав.

 Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають розподіленню відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд -


В И Р І Ш И В :


Провадження по справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 17 596,16 грн. припинити.

         Позов задовольнити частково.

         Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Портал А.С.” (м. Київ, вул. О. Теліги, 7а, к.1, оф.20, м. Київ, пр-т Науки, 94/5, оф.70  р/р  260033013116 в ВАТ “Єврогазбанк” в м. Києві,  МФО 004107 або р/р2600000670182 в АКБ “Правекс Банк” у м. Києві, МФО 321983, код ЄДРПОУ 34430784) на користь відкритого акціонерного товариства «ВГП»( 43020, м. Луцьк, вул. С.Лазо, 7, р/р 26001001316613 у філії ЗАТ “ОТП Банк”, МФО 385420, код ЄДРПОУ 01880724) 27 962,06 грн. (двадцять сім тисяч дев‘ятсот шістдесят дві гривні шість копійок) –основного боргу, 42 825,07 грн. (сорок дві тисячі вісімсот двадцять п‘ять гривень сім копійок) –відсотків за користування чужими коштами, 2516,25 грн. (дві тисячі п’ятсот шістнадцять гривень двадцять п‘ять копійок) пені, 909 грн. (дев‘ятсот дев‘ять) – державного мита та 117,61 грн. (сто сімнадцять гривень шістдесят одну копійку) –витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

          Видати наказ.

          В задоволенні решти позовних вимог відмовити.


Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складання та підписання в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання та підписання в повному обсязі до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.




                     Суддя                                                                      О. С. Копитова

                                                                      

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація