КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12.02.07 р. № 9/135а
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Григоровича О.М.
суддів: Гольцової Л.А.
Рябухи В.І.
при секретарі: Решоткіній Т.О.
За участю представників:
від позивача -Любченко О.В.(дов. від 06.01.06 № 38/07);
від відповідача: не з”явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Новий шлях"
на рішення Господарського суду м.Києва від 15.08.2006
у справі № 9/135а (Iвченко С.М.)
за позовом Управління Пенсійного Фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області
до ТОВ "Новий шлях"
про стягнення 10586,89 грн.
ВСТАНОВИВ:
Постановою Господарського суду Чернігівської області від 15.08.06 усправі № 9/135а позов задоволено повністю.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Новий шлях” на користь Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі 10586,89 грн. боргу по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Відповідач, не погоджуючись з постановою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати її.
Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що висновки суду є помилковими, оскільки згідно змін до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, внесених Законом від 31.05.05 №2613 (набрав чинності з 01.01.06), оплата пільгових пенсій здійснюється за рахунок Державного бюджету України. Тому відповідач в 2005 році не повинен відшкодовувати такі витрати позивачу.
У запереченнях на апеляційну скаргу позивач з викладеними в ній вимогами не погоджується та вважає їх такими, що не відповідають чинному законодавству. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Представники відповідача у судове засідання не з’явились.
Враховуючи те, що мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, неявка сторін не тягне перенесення розгляду справи на інші строки, в зв”язку з чим колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку постанови суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників відповідача.
Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідач в 2005 році був платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, знаходився на фіксованому сільськогосподарському податку та здійснював витрати на виплату та доставку пільгових пенсій.
Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України “Про пенсійне забезпечення”.
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з абз. 4 п. 1 ст. 2, абз.3 п. 1 ст. 4 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” (в редакції, діючій в 2005 році) для платників збору, визначених пунктами 1, 2 ст.1 цього Закону (суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників), об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 Закону України “Про пенсійне забезпечення” за ставкою 100 % від об’єкта оподаткування.
Законом України “Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення працівників сільськогосподарських підприємств - платників фіксованого сільськогосподарського податку” від 31.05.05 №2613 (набрав чинності з 01.01.06) внесені зміни до абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” та абз. 5 п.п. 1 п.2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Згідно з цим Законом положення абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” не розповсюджуються на платників фіксованого сільськогосподарського податку з 01.01.06. Положення абз.5 п.п.1 п.2 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” щодо виплати пенсій особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, до 01.01.05 за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 01.01.05 - за рахунок коштів Державного бюджету України (набрали чинності 01.01.06).
Законом України “Про державний бюджет на 2005 рік” платників фіксованого сільськогосподарського податку не було звільнено від сплати збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Законодавчий акт, який би звільняв відповідача від обов'язку відшкодовувати витрати на виплату і доставку пільгових пенсій органам Пенсійного фонду в 2005 році, відсутній.
З наведеного випливає обов'язок відповідача відшкодовувати витрати на виплату і доставку пільгових пенсій у 2005 році.
Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, що затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.03 №21-1 (надалі Інструкція) витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах (п. 6.2.).
Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій (п. 6.4. Інструкції).
Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин, (п. 6.8. Інструкції).
Як вбачається з матеріалів справи відповідач не відшкодував позивачу витрати по виплаті та доставці пільгових пенсій за 2005 рік, що підтверджується наявними доказами у справі.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
За таких обставин постанова Господарського суду Чернігівської області від 15.08.06 відповідає матеріалам справи та діючому законодавству, доводи, на яких ґрунтується апеляційна скарга не є підставою для її скасування.
Керуючись статтями 160, 167, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
1. Постанову Господарського суду Чернігівської області від 15.08.06 у справі № 9/135а залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. 2. Пункт 4 ухвали Київського апеляційного господарського суду від 20.12.06 у справі № 9/135а вважати таким, що втратив чинність.
3. Матеріали справи № 9/135а повернути до Господарського суду Чернігівської області.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Григорович О.М.
Судді
Гольцова Л.А.
Рябуха В.І.