СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
15 березня 2007 року | Справа № 20-5/311 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дугаренко О.В.,
суддів Видашенко Т.С.,
Фенько Т.П.,
секретар судового засідання Фоменко В.М.
за участю представників сторін:
прокурора: Бучко Р.В., посвідчення № 248, від 24.11.06 р. - Військовий прокурор Військово-Морських Сил України;
позивача: Варочкин Д.В., дов. б/н, від 02.10.06 р.; Царьков Р.Є., дов.б/н, від 02.10.06 р. - Товариство з обмеженою відповідальністю "Трудовий колектив Балаклавського судноремонтного заводу "Металіст";
відповідача: Пилипенко Г.М., дов. № 220/436/д, від 25.12.06 р. - Міністерство оборони України;
третьої особи: Севрін М.В., дов. № 33-н3/9, від 10.01.07 р.- Державне підприємство Міністерства оборони України "Феодосійський судномеханічний завод";
представник заявника апеляційної скарги: Петрушина О.В., дов. б/н, від 09.02.07 р.; Шепотенко С.В., дов. б/н, від 08.02.07 р. - Товариство з обмеженою відповідальністю "Об'єднання "Технохімкомплект"
третьої особи: не з'явився , Обслуговуючий кооператив "Батіліман";
третьої особи: не з'явився, Товариство з обмеженою відповідальністю "Севастопольмарінсервіс"
розглянувши апеляційні скарги на постанову господарського суду міста Севастополя (головуючий суддя Євдокімов І.В., судді Шевчук Н.Г., Дмитрієв В.Є.) від 18.12.2006 року по справі № 20-5/311
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трудовий колектив Балаклавського судноремонтного заводу "Металіст" (вул. Каліча, 2,Севастополь,99043)
до Міністерства оборони України (Повітрянофлотський пр-т, 6,Київ 1,01001)
3-ті особи: Державне підприємство Міністерства оборони України "Феодосійський судномеханічний завод" (вул. Горького, 19,Феодосія,98108)
Обслуговуючий кооператив "Батіліман" (вул. Пушкіна, 11а,Сімферополь,95000)
Товариство з обмеженою відповідальністю "Севастопольмарінсервіс" (вул. Назукіна, 5,Севастополь,99042)
Військовий прокурор Військово-Морських Сил України (вул. Леніна, 41,Севастополь,99011)
заявник апеляційної скарги: Товариство з обмеженою відповідальністю "Об'єднання "Технохімкомплект" (вул.Козлова,45, Сімферополь,95011)
про визнання протиправним та недійсним Наказу Міністерства оборони України № 387 від 13.11.2003
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду м. Севастополя від 18.12.2006 у справі №20-5/311, описка у резолютивній частині якої була виправлена ухвалою суду від 18.01.2007, задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Трудовий колектив Балаклавського судоремонтного заводу „Металіст” до Міністерства оборони України. Визнаний нечинним Наказ Міністерства оборони України №387 від 13.11.2003 „Про реорганізацію державного підприємства Міністерства оборони України „Балаклавський судоремонтний завод „Металіст” шляхом приєднання як відособленого підрозділу до державного підприємства Міністерства оборони України „Феодосійський судно механічний завод” з моменту його видачі, та повернути сторони у первинне становище. Державне підприємство Міністерства оборони України „Феодосійський судно механічний завод” зобов’язаний повернути Державному підприємству Міністерства оборони України „Балаклавський судоремонтний завод „Металіст” майно, відповідно до акту прийому-передачі від 01.12.2003.
Не погодившись з постановою суду Міністерство оборони України звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить постанову суду першої інстанції скасувати. У доповненнях до апеляційної скарги відповідач просить також скасувати постанову суду та у задоволенні позовної заяви відмовити. У судових дебатах представник відповідача уточнив вимоги апеляційної скарги та просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову господарського суду м. Севастополя від 18.12.2006 та провадження по справі припинити.
В апеляційній скарзі та доповненні до неї відповідач вказує на невідповідність постанови суду нормам матеріального права та вважає, що висновки суду щодо невідповідності наказу Міністерства оборони України, який оспорюється, Розпорядженню Кабінету Міністрів України від 02.10.2003 №594-р „Про затвердження плану заходів щодо демілітаризації, екологічного оздоровлення та подальшого економічного, соціального і культурного розвитку зони Балаклавської бухти м. Севастополя на 2003-2010 роки” у частині незалучення державної адміністрації м. Севастополя є неправомірними. Крім того, заявник апеляційної скарги вважає, що права трудового колективу Державного підприємства Міністерства оборони України „Балаклавський судоремонтний завод „Металіст” діями Міністерства оборони України при прийнятті наказу не порушені, а висновки суду у ці частині є помилковими.
З апеляційною скаргою на постанову господарського суду м. Севастополя від 18.12.2006 звернулось товариство з обмеженою відповідальністю „Об’єднання „Технохімкомплект”. ТОВ „Об’єднання „Технохімкомплект” вважає, що постанова суду суттєво впливає на інтереси підприємства, оскільки майно, яке було отримане Феодосійським судно механічним заводом від Державного підприємства Міністерства оборони України „Балаклавський судоремонтний завод „Металіст” було у рахунок погашення боргів Феодосійського судномеханічного заводу було передано за мировою угодою, яка затверджена ухвалою господарського суду м. Севастополя від 21.07.2004 у справі №20-10/310-12/261 ТОВ „Об’єднання „Технохімкомплект”. Заявник вважає, що постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: права трудового колективу Державного підприємства Міністерства оборони України „Балаклавський судоремонтний завод „Металіст”, інтереси якого представляє позивач –товариство з обмеженою відповідальністю „Трудовий колектив Балаклавського судоремонтного заводу „Металіст”, наказом Міністерства оборони України, якій оскаржується, не порушені, оскільки юридична особа, яка представляє трудовий колектив підприємства створено після прийняття наказу –25.09.2006. Крім того, заявник вважає, що суд першої інстанції вийшов за межи предмету розгляду даної адміністративної справи, розглядаючи питання про об’єктивні права трудового колективу. ТОВ „Об’єднання „Технохімкомплект” вказує в апеляційній скарзі на ту обставину, що Наказ Міністерства оборони України №387 прийнятий відповідно наданих власнику майна повноважень. У змінах до апеляційної скарги ТОВ „Об’єднання „Технохімкомплект” доповник апеляціну скаргу новими обставинами та вказав, що підставами скасування судово постанови є невстановлення судом першої інстанції існування у позивача права на судовий захист інтересів трудового колективу а також прийняття рішення про повернення майна за актом, який не досліджувався судом, не вияснення обставин можливості повернення майна.
У судовому засіданні надійшли клопотання обслуговуючого кооперативу „Батіліман” та Товариства з обмеженою відповідальністю „Севастопольмарінсервіс” про залучення їх до справи у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, оскільки судові рішення, які приймаються по справі суттєво впливають на їх майнові права.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.02.2007 клопотання вищевказаних осіб були задоволені, Обслуговуючий кооператив „Батіліман” та Товариство з обмеженою відповідальністю „Севастопольмарінсервіс” були залучені до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Севастопольмарінсервіс” звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на постанову господарського суду м. Севастополя від 18.12.2006, у якій вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано застосував при розгляді справи норми Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки питання та дії, пов’язані з реорганізацією суб’єктів господарювання є господарськими відносинами та справа повинна була розглядатися за нормами Господарського процесуального кодексу України.
Обслуговуючий кооператив „Батіліман” звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на постанову господарського суду м. Севастополя від 18.12.2006, у якій вважає, що позивачем був пропущений строк звернення до адміністративного суду, який передбачено ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України. Крім того, заявник вказує на те, що судом першої інстанції не було досліджений акт прийому-передачі майна від 02.12.2003.
Апеляційна скарга прийнята судом до розгляду з урахуванням того, що юридична особа – обслуговуючий кооператив „Батіліман” повідомлений належним чином про дату, час і місце судового розгляду справи.
Заявою від 09.02.2007 представник військового прокурору ВМС України звернувся з клопотанням про участь у справі, яке було задоволено судом.
До Севастопольського апеляційного господарського суду надійшло клопотання ТОВ „Севастопольмарінсервіс” про відкладання розгляду адміністративної справи у зв’язку з відрядженням представника.
У задоволені вищевказаного клопотання судовою колегією відмовлено, оскільки відповідно до п.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін, або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Клопотанням від 15.03.2007 представник відповідача просив відкласти слухання справи терміном на 10 діб у зв’язку з розглядом питання щодо можливості відмови від апеляційної скарги. У задоволені клопотання відповідача відмовлено, оскільки така обставина не може бути підставою для відкладення розгляду справи, відповідач з 30.01.2007 по 15.03.2007 мав можливість вирішити питання про відмову від апеляційної скарги, а також з урахуванням того, що апеляційною інстанцією розглядаються апеляційні скарги інших осіб, які заяв про відмову від апеляційних скарг не надали.
15.03.2007 до суду надійшло клопотання товариства з обмеженою відповідальністю „Спецсудоремонт” про залучення його до справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог.
У задоволені клопотання про залучення до участі у справі ТОВ „Спецсудоремонт” відмовлено у зв’язку з тим, що заявником не надано доказів у чому саме полягає вплив на його права та обов’язки рішення у справі.
Розглянувши справу по суті, заслухавши пояснення учасників процесу, апеляційна інстанція встановила наступне.
13 листопада 2003 року Міністерство оборони України видало наказ № 379 „Про реорганізацію державного підприємства Міністерства оборони України „Балаклавський судоремонтний завод „Металіст”. Даний наказ виданий у виконання розпорядження Кабінету Міністрів України № 594-р від 02.10.2003 року „Про затвердження плану заходів по демілітаризації, екологічному оздоровленню та подальшому економічному, соціальному та культурному розвитку зони Балаклавської бухти м. Севастополя на 2003 —2010 роки”.
Згідно з п.п. 1,2 наказу № 387 від 13.11.2003 року необхідно було реорганізувати державне підприємство Міністерства оборони України „Балаклавський судоремонтний завод „Металіст”, припинивши його діяльність як юридичної особи, шляхом приєднання як відособленого підрозділу до Державного підприємства Міністерства оборони України „Феодосійський судноремонтний завод”.
Відповідно з п. 4 „Плану заходів відносно демілітаризації, екологічного оздоровлення та подальшого економічного, соціального та культурного розвитку зони Балаклавської бухти м. Севастополя на 2003-2010 роки”, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України № 594-р від 02.10.2003 року повноваження реорганізації Державного Підприємства Міністерства Оборони України „Балаклавський судоремонтний завод „Металіст” були покладені на Міністерство Оборони України та Севастопольську міську державну адміністрацію.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що Міністерство Оборони України порушило вищевказаний пункт плану тим, що самостійно, без участі Севастопольської міської державної адміністрації, видало наказ про реорганізацію ДП МО України „Балаклавський судоремонтний завод „Металіст”. Вказана обставина підтверджується листом Севастопольської міської державної адміністрації № 3384/19-4.1 від 26.11.03 року та спільним листом Севастопольської міської державної адміністрації та Севастопольської міської Ради від 01.12.2003 року № 3432/03-4.1 та № 03-15/2103.
При виданні вказаного наказу Міністерство Оборони України порушило право трудового колективу на вирішення спору про реорганізацію підприємства.
Згідно і статтею 9 Закону України „Про підприємства в Українській РСР”, що діяв на той час, підприємство діє на основі Статуту.
Так, у відповідності до пункту 8.1 Статуту ДП МО „Балаклавський судоремонтний завод „Металіст”, затвердженого Міністром Оборони України 09.02.96 року, перереєстрованого Севастопольською міською державною адміністрацією 11.03.97 року реорганізація (злиття, приєднання, розділ, виділення, перетворення) підприємства здійснюється за рішенням органу Управління майном за участі трудового колективу. Також, у відповідності з ч. 1 та 3 ст. 34 Закону України „Про підприємства в Українській РСР” ліквідація та реорганізація (злиття, приєднання, розділ, виділення, перетворення)підприємства проводиться з дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції за рішенням власника, а у випадках, передбачених дійсним Законом, за рішенням власника та за участю трудового колективу або органу, уповноваженого створювати такі підприємства, або за рішенням суду. Реорганізація підприємства, яка може викликати екологічні, демографічні та інші негативні наслідки, що торкається інтересів населення території, має погоджуватись з відповідною Радою народних депутатів.
Також, відповідно частини 3 статті 14 Закону України „Про підприємства в Українській РСР” рішення соціально-економічних питань, що торкаються діяльності підприємства, розроблюються та приймаються за участі трудового колективу.
Таким чином, прийняття рішення про реорганізацію ДП МО України „Балаклавський судоремонтний завод „Металіст” мало бути здійснено за участю трудового колективу підприємства, та з Севастопольською міською державною адміністрацією, Севастопольською міською Радою.
Згідно п.п. 1,2,5 Наказу, мало бути реорганізоване ДП МО України „Балаклавський судоремонтний завод „Металіст”, зупинив його діяльність як юридичної особи, шляхом приєднання як відокремленого підрозділу до державного підприємства Міністерства Оборони України „Феодосійський судомеханічний завод”. Державне підприємство Міністерства Оборони України „Феодосійський судомеханічний завод” визнавався правонаступником всіх майнових прав та обов’язків ДП МО України „Балаклавський судоремонтний завод „Металіст”. Основні фонди та інші цінності ДП МО України „Балаклавський судоремонтний завод „Металіст”, мали бути закріпленими за державним підприємством Міністерства Оборони України „Феодосійський судомеханічний завод” на праві повного господарського ведення, згідно з затвердженими актами прийому-передачі майна, з відповідним збільшення статутного фонду.
Згідно з ч. 2 ст. 27 Закону України „Про підприємства в Українській РСР”, Республіканські та місцеві державні та громадські органи та їх службові особи при прийнятті рішення, котрі стосуються підприємства, та у своїх відношеннях з ним несуть відповідальність за дотримання положень даного Закону. Державні органи та службові особи можуть втручатись у діяльність підприємства тільки відповідно зі своїми повноваженнями, встановленими законодавством.
Як вбачається з положень ч. 3 та 4 ст. 13 Конституції України, „Власність забов’язує. Власність не має бути використана у шкоду людині та суспільству. Держава забезпечує захист прав всіх суб’єктів права власності та господарювання, соціальну направленість економіки. Усі суб’єкти права власності рівні перед законом”. Відповідно до ч. 2 ст. 37 „Про власність” у разі прийняття державним органом, уповноваженим управляти державним майном, рішення про реорганізацію або ліквідацію державного підприємства, трудовий колектив має право вимагати передачі підприємства в оренду або перетворення його в інше підприємство, засноване на колективній власності.
На момент прийняття оскаржуваного наказу, відповідач не врахував того, що фінансово-економічний стан ДП МО України „Феодосійський судомеханічний завод” є кризовим. На даний момент кредиторська заборгованість підприємства складає більше 10 млн. грн. Тоді як ДП МО України „Балаклавський судоремонтний завод „Металіст” на момент видачі наказу мало збільшення рівня виробництва, не мало заборгованості перед бюджетами та цільовими фондами.
У зв’язку з цим, приєднання основних фондів реорганізованого ДП МО України „Балаклавський судоремонтний завод „Металіст” до ДП МО України „Феодосійський судомеханічний завод” призвело у подальшому до реалізації цих основних фондів за борги ДП МО України „Феодосійський судомеханічний завод”. Вказаний факт повністю порушив права ДП МО України „Балаклавський судоремонтний завод „Металіст” з реалізації встановленого у законодавстві права на розпорядження цим майном, як шляхом його приватизації, та і шляхом взяття його в аренду.
Апеляційна інстанція встановила також те, що 24 листопада 2003 року трудовим колективом ДП МО України „Балаклавський судоремонтний завод „Металіст” були проведені загальні збори, на яких було прийнято рішення про створення господарського товариства з членів трудового колективу, з метою реалізації права участі в оренді цілостного майнового комплексу, що раніше належав ДП МО України „Балаклавський судоремонтний завод „Металіст”, з подальшою приватизацією вказаного майна, у відповідності з діючим законодавством. Також, 24 листопада 2003 року Балаклавською районною державною адміністрацією було зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю „Трудовий колектив Балаклавського судноремонтного заводу „Металіст”.
Вищевикладене вказує на те, що ще до моменту підписання актів прийому-передачі майна ДП МО України „Балаклавський судоремонтний завод „Металіст” було утворене господарське товариство з членів трудового колективу реорганізованого державного підприємства ДП МО України „Балаклавський судоремонтний завод „Металіст” , а саме ТОВ „трудовий колектив Балаклавського судноремонтного заводу „Металіст”, яке мало за мету свого створення реалізацію права трудового колективу на оренду та подальшу приватизацію реорганізованого підприємства.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України „Про приватизацію державного майна” для участі у приватизації громадяни можуть створювати господарські товариства, в тому числі із членів трудового колективу, в порядку, встановленому законодавством України. Також, у відповідності з ч. 4 ст. 8 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” створене членами трудового колективу господарське товариство має переважене перед іншими фізичними та юридичними особами право на укладання договору оренди майна того підприємства, структурного підрозділу, де створене це товариство.
Згідно з ч. 3 ст. 25 Закону України „Про приватизацію державного майна”, господарське товариство, до складу якого ввійшло не менше 50 відсотків працівників підприємств, майно якого приватизується шляхом продажу на аукціоні чи за конкурсом, створене згідно зі статтею 8 вказаного Закону, користується приоритетним право придбання цього майна за рівних запропонованих умов купівлі, а також правом на розстрочку платежу на строк не більше одного року з початковим внеском не менше ніж 30 відсотків ціни, за яку придбано майно на аукціоні чи за конкурсом.
У відповідності до ч.ч. 2, 3 ст. 7 Закону України „Про оренду державного комунального майна” при наявності ініціативи щодо оренди цілісного майнового комплексу орендодавець у триденний термін повинен повідомити про це трудовий колектив підприємства, його структурного підрозділу, щодо майна якого подано заяву про оренду. Трудовий колектив протягом п’ятнадцяти днів, враховуючи день отримання повідомлення про наявність заяви (ініціативи) щодо оренди цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу, має право прийняти рішення про оренду цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу, утворити господарське товариство (що і було зроблено трудовим колективом ДП МО України „Балаклавський судоремонтний завод „Металіст”) та подати орендодавцю у встановленому порядку заяву щодо оренди відповідного майна.
До того ж, пунктом 13 Роз’яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/334 від 12.09.1996 року „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із створенням, реорганізацією та ліквідацією підприємств” передбачено, що у разі прийняття державним органом, уповноваженим управляти державним майном, рішення про реорганізацію чи ліквідацію державного підприємства трудовий колектив вправі вимагати передані підприємства в оренду або перетворення його на інше підприємство засноване на колективній власності.
Виходячи з вищевикладеного, апеляційна інстанція прийшла до висновку, що реалізація наказу № 378 від 13.11.2003 року Міністерства Оборони України призвела до позбавлення трудового колективу державного підприємства ДП МО України „Балаклавський судоремонтний завод „Металіст” в особі ТОВ „Трудовий колектив Балаклавського судноремонтного заводу „Металіст” можливості придбання права власності на майно свого підприємства, а також права на оренду цього майна, що передбачено діючим законодавством України.
Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційні скарги залишити без задоволення.
Постанову господарського суду міста Севастополя від 18.12.2006 року у справі № 20-5/311 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Втщого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту набрання нею законної сили.
Головуючий суддя О.В. Дугаренко
Судді Т.С. Видашенко
Т.П. Фенько