Справа № 2-а-218/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.02.2011 року. Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Роїк В.П.

при секретарі Козир О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Славута адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС роти ДПС УДАІ м.Вінниця ОСОБА_2 про визнання незаконною, скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження в адміністративній справі,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1О звернувся в суд з позовом до інспектора ДПС роти ДПС УДАІ м.Вінниця ОСОБА_2 про визнання протиправними дій відповідача, скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення від 12 січня 2011 року.

В судовому засіданні ОСОБА_1 уточнив позовні вимоги, просив визнати незаконною та скасувати постанову інспектора ДПС роти ДПС УДАІ м.Вінниця ОСОБА_2 ОСОБА_3 А.В. в справі про адміністративне правопорушення від 12 січня 2011 року та закрити провадження в справі. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 12 січня 2011 року в с. Радянське керував транспортним засобом і був зупинений працівником ДАІ, який безпідставно звинуватив його у перевищенні швидкості руху. Він не погодився з показниками вимірювача, оскільки швидкості руху не перевищував. На його вимогу не було надано свідоцтво про повірку вимірювача швидкості та інших необхідних документів. Крім того, він був зупинений працівником ДАІ за 15-200метрів від дорожнього знаку, що позначав початок населеного пункту, тому просить задоволити позов.

Відповідач інспектор ДПС роти ДПС УДАІ м.Вінниця ОСОБА_4 своєчасно повідомлений про день і час розгляду справи, однак в судове засідання не з"явився та не повідомив про причини неявки.

Заслухавши пояснення позивача, вивчивши та дослідивши представлені письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Так, із постанови про адміністративне правопорушення вбачається, що 12 січня 2011 року ОСОБА_1 в с. Радаянське керуючи автомобілем перевищив встановлену швидкість руху на 23 км.за год. і рухався зі швидкістю 83 км. за год., чим порушив п.12.4 ПДР, за що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст.122 КупАП. Зазначеною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення за ст.122 ч.1 КупАП у виді штрафу в розмірі 255 грн.

Однак в судовому засіданні позивач заперечив перевищення швидкості руху в населеному пункті.

Факт перевищення швидкості руху будь-якими іншими доказами об"єктивно не підтверджується.

Всупереч Закону України "Про метрологію і метрологічну діяльність" в оспорюваній постанові не зазначено яким приладом проводилося вимірювання швидкості руху автомобіля під керуванням позивача, його серійного номеру, реквізитів документів про допуск вимірювального приладу до використання в Україні, а також перевірки конкретного екземпляру приладу. Це прямі вимоги зазначеного Закону щодо вимірів, результати яких використовуються як докази або проводяться за замовленням суду чи правоохоронних органів.

В постанові від 5.11.2010 року не зазначено хто саме проводив фото фіксацію, чи мала ця особа допуск до використання застосованого приладу фідео-фотозйомки. Відповідно до п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджена наказом МВС від 13.11.2006 року №1111) до використання спеціальних засобів допускаються співробітниками, що вивчили інструкції до приладів і здали залік за правилами їхнього використання.

Всупереч вимогам розпорядження т.в.о. Міністра внутрішніх справ України від 21 травня 2009 року №466 в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності не зазначено на якій відстані від початку в"їзду в населений пункт задокументовано порушення правил дорожнього руху. До постанови не долучено знімків службового транспортного засобу із прив"язкою до місцевості, з якого проводилося вимірювання швидкості руху.

Згідно частини 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій,бездіяльності суб"єкта владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте відповідачем в ході судового розгляду не надано заперечень проти позову і не доведено правомірність постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП позивача.

Таким чином в діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення.

Тому суд вважає адміністративний позов підставним та обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Зазначене являється підставою для визнання незаконною та скасування постанови від 12 січня 2011 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та закриття провадження в справі відповідно до ст.247 п.1 КУпАП.

Керуючись ст.159- 163 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в:

Визнати незаконною та скасувати постанову інспектора ДПС роти ДПС УДАІ м.Вінниця ОСОБА_2 від 12 січня 2011 року в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.122 ч.1 КУпАП. Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.122 ч.1 КУпАП закрити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Роїк В. П.