ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
____________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
Іменем України
06.02.2007 року Справа № 16/505
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Баннової Т.М.
суддів Бойченка К.І.
Медуниці О.Є.
за присутністю секретаря
судового засідання Сідорової О.А.
та за участю
представників сторін:
від позивача - Меженська О.О., дов. від 09.01.2007 № 84
від відповідача - ОСОБА_2, дов. ІНФОРМАЦІЯ_1
розглянув у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1
на постанову
господарського суду Луганської області
від 23.10.2006
по справі № 16/505 (суддя Шеліхіна Р.М.)
за позовом Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Луганській області
до відповідача Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1
про стягнення 1377 грн. 00 коп.
За результатами розгляду апеляційної скарги Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
ВСТАНОВИВ:
Позивач -Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Луганській області (далі -Управління) звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1(далі -приватний підприємець ОСОБА_1) 1377грн. 00 коп. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення відповідачем природоохоронного законодавства.
Постановою господарського суду Луганської області від 23.10.2006 позов задоволений. Мотивована дана постанова обґрунтованістю позовних вимог, встановленням неправомірної поведінки відповідача по використанню земельної ділянки спеціального призначення без правовстановлюючих документів, що за висновком суду першої інстанції є порушенням вимог ст. 38 Закону України „Про природно-заповідний фонд України”, ст. 40 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, ст. 125 Земельного кодексу України, невиконанням приватним підприємцем ОСОБА_1 вимоги позивача про сплату шкоди в сумі 1377 грн. 00 коп. Місцевий господарський суд також посилається на положення ст. 224 Господарського кодексу України. Доводи відповідача про сплату ним шкоди у повному обсязі судом не прийняті до уваги з урахуванням суми шкоди, що заявлена до стягнення за позовом та суми, що перерахована відповідачем, також з урахуванням наданого відповідачеві дозволу.
Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову та провадження у справі закрити.
В обґрунтування апеляційних вимог її заявник посилається на порушення судом норм процесуального права та невірне застосуванням норм матеріального права, на положення ст. ст. 17, 50, п. 6 Розділу VІІ „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, п. п. 1.1-1.4 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України ІНФОРМАЦІЯ_2 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища”, ст. ст. 2, 167, 170 Цивільного кодексу України.
Скаржник стверджує, що спір по даній справі з урахуванням суб'єктного складу сторін, Роз'яснення Вищого арбітражного суду України ІНФОРМАЦІЯ_3 „Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам” і положень розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України належить розглядати у порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. За твердженням скаржника у даних правовідносинах позивач діє не як суб'єкт владних повноважень, а як учасник цивільних правовідносин.
Позивач доводи заявника скарги оскаржує, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого господарського суду без змін.
Розглянув матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, заслухав представників сторін, дослідив правильність застосування судом першої інстанції при винесенні постанови норм матеріального та процесуального права, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, за результатами перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства на території парку - пам'яткі садово -паркового мистецтва „Сквер ім. 30-ти річчя ВЛКСМ ( надалі -парк), якому вказаний статус наданий рішенням виконавчого комітету Ворошиловградської обласної ради депутатів трудящих від ІНФОРМАЦІЯ_4 „Про заходи по розширенню мережі заповідних об'єктів і поліпшенню заповідної справи в області”, Управлінням встановлено факт самовільного використання приватним підприємцем ОСОБА_1 земель вищевказаного парку.
Згідно дозволу ІНФОРМАЦІЯ_5 відповідач мав право на розміщення біля входу у сквер ВЛКСМ об'єкту пересувної торговельної мережі (літнього майданчика) на площі 150 кв. м. Проте, відповідно до акту перевірки від 12.07.2005 на території парку при виході з нього на вулицю Советська розташований стаціонарний літній майданчик відкритого типу для обслуговування населення. Площа земельної ділянки, яка використовується під розміщення літнього майданчика разом із кіоском, палаткою, столиками та стільцями, торгівельно-технічним устаткуванням становить (23,7 х 9,75) кв.м., тобто 231, 07 кв.м., що перевищує розмір земельної ділянки згідно наданого відповідачеві дозволу.
Також згідно акту перевірки від 12.07.2005 приватним підприємцем ОСОБА_1 на момент перевірки не виконаний припис, що був наданий за актом перевірки від 07.07.2005: у термін до 21.07.2005 прибрати стаціонарну торгівельну точку із земельної ділянки території парку та надати інформацію про виконання заходів, передбачених приписом.
Згідно припису за актом від 12.07.2005 відповідач повинен був убрати із території парку стаціонарну торгівельну точку у строк до 31.07.2005 та направити Управлінню інформацію про хід виконання приписів за цим актом у встановлений за актом строк.
Перевіркою 06.09.2005 Управлінням встановлено невиконання відповідачем приписів за актом перевірки від 12.07.2005.
Згідно акту перевірки від 06.09.2005 земельна ділянка площею 231 кв.м., яка використовувалась відповідачем для розміщення стаціонарного літнього майданчика відкритого типу для обслуговування населення, приватним підприємцем ОСОБА_1 не була звільнена.
Акти перевірок підписані приватним підприємцем ОСОБА_1 без заперечень.
Згідно розрахунку Управління розмір шкоди, заподіяної відповідачем внаслідок порушень, зазначених в акті перевірки від 06.09.2005, складає 1377 грн.
Розрахунок, що здійснений Управлінням відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.04.1998 № 521 „Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду України” приватним підприємцем не оспорений, докази перерахування суми 1377 грн. ним не надані.
Сума 1378 грн. 36 коп. перерахована відповідачем за квитанцією Ощадбанку ІНФОРМАЦІЯ_6 , тобто до складання Управлінням акту перевірки від 06.09.2005. До того ж призначення платежу за вказаною квитанцією не підтверджує перерахування приватним підприємцем суми за цією квитанцією на відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, що зазначені Управлінням за актами перевірки.
Відповідно до ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.
Згідно Положення про державне управління екології та природних ресурсів в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.08.2000 N 108 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.09.2000 за N 602/4823, зі змінами від 31.05.2002 за №205, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 17.06.2002 за N 507/6795, Управління є територіальним органом Міністерства екології та природних ресурсів України і входить до сфери його управління. В межах своїх повноважень Управління забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання й відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної та радіаційної безпеки відповідно на території області.
Управління має право подавати позови в суд, господарський суд про відшкодування збитків і втрат, завданих юридичними і фізичними особами внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної радіаційної безпеки (пп.11 п.5).
Найменування Державних управлінь екології та природних ресурсів в областях, містах Києві та Севастополі змінено згідно із наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 28.07.2006 № 359 „Про вжиття заходів, пов'язаних із зміною назви територіальних органів Мінприроди України” на Державні управління охорони навколишнього природного середовища в областях, містах Києві та Севастополі.
З урахуванням повноважень Управління та характеру правовідносин сторін, в яких Управління виступає як суб'єкт владних повноважень, що реалізує свої владні повноваження, а відповідач -як суб'єкт, який повинен виконувати вимоги та приписи Управління, доводи приватного підприємця ОСОБА_1 про цивільно-правовий характер цих правовідносин не можуть бути прийняти до уваги.
Спір між сторонами судом правомірно розглянутий за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Не спростовує це і положення ст. 50 Кодексу адміністративного судочинства України, на яку посилається відповідач, з урахуванням п. 5 ч. 4 цієї статті.
За викладених підстав для скасування або зміни оскаржуваної постанови суду не вбачається.
Керуючись ст. ст. 17, 71, 94, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254, п. 6 Розділу VІІ „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
У Х В А Л И В:
1.Апеляційну скаргу фізичної особи -підприємця ОСОБА_1на постанову господарського суду Луганської області від 23.10.2006 по справі № 16/505 залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Луганської області від 23.10.2006 по справі № 16/505 залишити без змін
Відповідно до ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку згідно ч. 2 ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України протягом одного місяця після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
У судовому засіданні 06.02.2007 були оголошені лише вступна та резолютивна частини даної ухвали.
Повний текст ухвали виготовлений протягом п'яти днів з дня закінчення розгляду справи.
Суддя-доповідач Т.М.Баннова
Судді К.І.Бойченко
О.Є.Медуниця