2-а-2049/2009р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 квітня 2009 року м. Лисичанськ
Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Лизенко І.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області про зобов'язання нарахувати підвищення до пенсії як «дитині війни», -
встановив:
Позивач звернувся з адміністративним позовом до відповідача - Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області, в якому зазначив, що має правовий статус дитини війни. Відповідач має виплачувати йому підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», однак таке підвищення йому не виплачується, просить суд поновити пропущений строк звернення до суду, зобов'язати відповідача нарахувати підвищення до пенсії як дитині війни за 2006-2007 роки загальною сумою 2733,30 грн., зобов’язати відповідача проводити підвищення до пенсії як дитині війни на 30% мінімальної пенсії за віком постійно при зміні розміру мінімальної пенсії за віком.
До початку судового засідання від сторін надійшли заяви про розгляд справи без їх участі, 30 квітня 2009 року постановлено ухвалу про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Від відповідача надійшли заперечення проти позову, у яких він посилається на наступне. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2105-ІV, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», статтю 110 викладено у такій редакції: «Установити, що пільги дітям війни, передбачені … статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у 1 півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету». У 2006 році Державним бюджетом України не були передбачені кошти на виплату зазначеного підвищення до пенсії. З 1 січня 2007 року було передбачено тільки дітям війни, які є інвалідами, підвищення в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни - 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Визначення мінімального розміру пенсії за віком надано лише у статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому частиною третьою цієї ж статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за цим законом. Статтею 71 Закону України № 489-V від 19.12.2006 року «Про Державний бюджет на 2007 рік» зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік. Позивачу проведено підвищення до пенсії з 01.01.2008 року у розмірі 10% від прожиткового мінімуму згідно внесених змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік». Крім того, позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду. Просив відмовити щодо поновлення пропущення строку звернення до суду, у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач має правовий статус дитини війни, що підтверджується копією пенсійного посвідчення (а.с.6).
Позивач звертався до відповідача - Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області із заявою про перерахунок доплати до пенсії за віком, як дитині війни, але відповідачем було повністю відмовлено у перерахунку та виплаті доплати до пенсії, як дитині війни, оскільки законодавчо не врегульовано питання таких виплат.
Суд вважає, що така відмова не відповідає вимогам закону.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195- IV, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Згідно статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.
Статтею 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року, що набрав чинності з 1 січня 2007 року (із змінами від 15 березня 2007 року), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 01 січня - 380 грн, з 01 квітня -406 грн, з 01 липня 2007 року - 410,06 грн., з 01 жовтня 2007 року - 415,11 грн.
Таким чином, суд вважає, що з 9 липня 2007 року, тобто з моменту прийняття зазначеного рішення Конституційного Суду України, відповідач має нарахувати підвищення позивачеві розміру пенсії, як дитині війни, тому вимоги позивача підлягають задоволенню не з 1 січня 2007 року, а з 9 липня по 31 грудня 2007 року у розмірі 710 грн. 91 коп. (з 09.07.2007р. по 31.07.2007р. – 410,06х30%/31х23=91,27 грн., де 410,06 грн. – розмір мінімальної пенсії за віком з 01.07.2007р., 30% - розмір підвищення до пенсії згідно Закону, 31 – кількість календарних днів у липні 2007р., 23 – кількість днів з 09.07.2007р. по 31.07.2007р.; у серпні – вересні 2007 року – 410,06х30%х2=246,04 грн.; у жовтні – грудні 2007 року – 415,11х30%х3=373,60грн.).
Однак, позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду щодо позовних вимог за 2007 рік.
Позивач просив поновити пропущений строк звернення до суду, посилаючись на те, що його права були обмежені шляхом прийняття окремих неконституційних положень нормативно-правових актів, Законів України, грубе порушення його конституційних прав тривало понад півтора року. Суд вважає, що ця заява підлягає задоволенню, так як позивачем строк звернення до суду був пропущений з поважних причин і підлягає поновленню, оскільки він має похилий вік, його конституційні права грубо порушувались державою.
Позов не містить вимоги про зобов’язання відповідача виплатити позивачу недоотримане підвищення до пенсії за 2007 рік.
Відповідно до ч.2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Суд вважає за доцільне вийти за межі позовних вимог з метою повного захисту прав позивача, зобов’язавши відповідача нарахувати та виплатити підвищення до пенсії позивачу як «дитині війни» згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у сумі 710,91 гривень.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року №2195-4, передбачена державна соціальна підтримка дітям війни. Дію даної статті на 2006 рік було зупинено Законом України від 20 грудня 2005 року №3235-4, положення наведеної норми не конституційними визнані не були та не скасовувалися, тому позов у частині підвищення до пенсії за віком, як дитині війни, за 2006 рік задоволенню не підлягає.
Не підлягають також задоволенню позовні вимоги про зобов’язання відповідача проводити підвищення до пенсії як дитині війни на 30% мінімальної пенсії за віком постійно при зміні розміру мінімальної пенсії за віком, оскільки КАС України передбачено захист лише порушеного права, а не того, яке ймовірно може бути порушено у майбутньому.
На підставі викладеного, керуючись, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. ст. 2, 17, 18, 122, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
постановив:
Поновити строк звернення ОСОБА_1 щодо позовних вимог про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії як дитині війни за 2007 рік до суду як такий, що був пропущений з поважних причин.
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії як «дитині війни» задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як «дитині війни» згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у сумі 710 (сімсот десять) гривень 91 копійка.
У задоволені решти вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області відмовити за необґрунтованістю.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо вона подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження,
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя: