2-а-1020/2009р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
у порядку письмового провадження
27 квітня 2009 року м. Лисичанськ
Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Лизенко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради, третя особа Головне управління Державного казначейства України в Луганській області, про визнання дій протиправними, зобов’язання до здійснення перерахунку, стягнення недоотриманої одноразової щорічної допомоги до 5 травня, недоотриманої щорічної допомоги на оздоровлення, недоотриманої одноразової компенсації у зв’язку з встановленням інвалідності, -
встановив:
Позивач звернувся до суду з вищеназваним позовом, посилаючись на те, що відповідно до п.27 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» він, як інвалід війни 3 групи та інвалід війни 2 групи з 09.12.2008 року, має право на одноразову щорічну допомогу до 5-го травня у розмірі семи мінімальних пенсій за віком. Згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» розмір мінімальної пенсії за віком становить з 01.04.2007 року – 410,06 грн. Згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» розмір мінімальної пенсії за віком становить з 01.04.2007 року – 481 грн. До 05.05.2007 року відповідачем виплачено йому одноразову допомогу у сумі 300 грн., до 05.05.2008 року – 350 грн., недоплачена сума складає за 2007 та 2008 роки 5587,42 грн.
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» він, як інвалід війни 3 групи та інвалід війни 2 групи з 09.12.2008 року, має право на щорічну компенсацію на оздоровлення у розмірі чотирьох та п’яти мінімальних заробітних плат відповідно. Відповідач виплатив допомогу на оздоровлення у 2007 році як інваліду 3 групи у сумі 90 грн., у 2008 році як інваліду 2 групи у сумі 120 грн., недоплата складає за 2007 та 2008 роки 4095 грн.
Відповідно ч.1 ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» йому, як учаснику наслідків ліквідації аварії на ЧАЕС, передбачено виплату одноразової допомоги при призначенні інвалідності: 3 групи – у розмірі 30 мінімальних заробітних плат, 2 групи – у розмірі 45 мінімальних заробітних плат, у разі встановлення інвалідності вищої групи інвалідам виплачується різниця у компенсаціях. З 09.12.2008 року йому встановлено 2 групу інвалідності за захворюванням, пов’язаним з виконанням військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. До цього мав 3 групу інвалідності за захворюванням, пов’язаним з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС. Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 01.12.2008 року становить 605 грн., розмір допомоги повинен складати 15 мінімальних заробітних плат, тобто 9075 грн. Відповідачем йому виплачено одноразову компенсацію при встановленні 2 групи інвалідності у сумі 94,80 грн. Недоотримана сума компенсації складає 8980,20 грн.
Звернувся до відповідача з письмовою заявою про перерахунок належних йому виплат, але відповідач у перерахунку відмовив. Просив суд визнати дії відповідача протиправними, зобов’язати відповідача здійснити перерахунок належних йому компенсацій згідно законодавства, стягнути з відповідача на його користь щорічну компенсацію на оздоровлення у сумі 4095 грн. за 2007 та 2008 рік, щорічну допомогу до 5 травня у сумі 5587,42 грн. за 2007 та 2008 рік, одноразову компенсацію у зв’язку з встановленням інвалідності у сумі 8980,20 грн.
У письмовій заяві позивач просив суд поновити пропущений строк звернення до суду щодо позовних вимог про стягнення одноразової щорічної допомоги до 5 травня за 2007 рік, так як пропустив його з поважних причин через погіршення стану здоров’я.
Згідно ухвали від 27 квітня 2009 року справа розглядається у письмовому проваджені.
Представник відповідача у письмових поясненнях позов не визнала, посилаючись на те, що виплати були здійснені відповідно до затверджених Законом України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” та Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік”, відповідними постановами КМУ розмірів. Просила застосувати наслідки пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду щодо позовних вимог про стягнення допомоги до 5-го травня за 2007 рік.
Позов підлягає задоволенню.
З наданих доказів вбачається, що позивачу було встановлено 3 групу інвалідності, за захворюванням, пов’язаним з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС. З 09.12.2008 року безстроково встановлена 2 група інвалідності, за захворюванням, пов’язаним з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, у зв’язку з чим він має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни і інвалідів війни, що підтверджується копією довідки МСЕК та копією посвідчення (а.с.12,13), і відповідачем не оспорюється.
Таким чином, позивач, як інвалід 3 групи, має право відповідно до ст.13 ч.5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» на отримання одноразової грошової допомоги, що виплачується до 5 травня, у 2007 році у сумі 2870,42 грн., з якої недоотриманою є 2570,42 грн.; у 2008 році – 3367 грн., з якої недоотриманою є 3017 грн. Позивач має право відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Закон) на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у 2007 році, як інвалід 3 групи, у сумі 1680 грн., з якої недоотриманою є 1590 грн.; у 2008 році, як інвалід 2 групи, – у сумі 2625 грн., з якої недоотриманою є 2505 грн. Відповідно до ч.1 ст. 48 Закону позивач має право на отримання одноразової компенсації у зв’язку з встановленням вищої групи інвалідності у сумі 9075 грн., з якої недоотриманою є 8980,20 грн.
Дії відповідача по несплаті допомоги у передбачених Законом розмірах є протиправними, а недоотримані суми повинні бути стягнуті на користь позивача.
Відповідно до ст. 13 ч. 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується одноразова грошова допомога у розмірах: 3-ї групи – сім мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» зі змінами внесеними Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 15.03.2007р. та з урахуванням ст. 28 Закону України «Про державне загальнообов’язкове пенсійне стархування» розмір мінімальної пенсії за віком з 01.04.2007 року становить 410,06 грн.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» та з урахуванням ст. 28 Закону України «Про державне загальнообов’язкове пенсійне стархування» розмір мінімальної пенсії за віком з 01.04.2008 року становить 481 грн.
Згідно ст. 17-1 ч.1 Закону щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв’язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам — за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, — за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Згідно ст. 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» розмір разової допомоги інвалідам війни 3 групи на 2007 рік встановлено у 300 грн.
Згідно ст. 13 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" право визначення розміру разової допомоги інвалідам війни 3 групи на 2008 рік надано КМУ, який своє постановою №183 від 12.03.08. визначив такий розмір як 350 грн.
Відповідно до ст. 22 Конституції України звуження змісту та обсягу гарантованого ст. 13 ч. 7 Закону права позивача шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за №6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), у тому числі, пункт 13 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Положення п.13 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» втратило чинність з дня ухвалення даного рішення.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року вказане положення закону про держбюджет на 2008 рік визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Суд не бере до уваги письмові посилання представника відповідача на те, що величина мінімальної пенсії за віком не застосовується до правовідносин, встановлених Законом, оскільки розмір мінімальної пенсії за віком є єдиною соціальною гарантією для усіх непрацездатних громадян, відповідно до Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000р. за №2017 та до Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999р. за №966 він не може бути меншим за прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, оскільки обмеження цих норм тягне за собою не тільки порушення права позивача, встановленого спеціальним законом, а ще й порушення його конституційних прав, передбачених ст. ст. 22, 46, 48 Конституції України.
Позивачем пропущено річний строк звернення до адміністративного суду щодо позовних вимог про визнання дій протиправними та стягнення щорічної допомоги, що виплачується до 5 травня за 2007 рік.
Представником відповідача письмово заявлено про застосування строку звернення до адміністративного суду.
Однак, суд вважає за необхідне поновити позивачу пропущений строк звернення до суду, оскільки він є інвалідом 2 групи, бездіяльністю відповідача щодо нездійснення виплати допомоги у передбаченому Законом розмірі грубо порушуються конституційні права позивача, передбачені ст. ст. 22, 46, 48 Конституції України.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню одноразова щорічна допомога, що виплачується до 5 травня, у 2007 році у сумі 2570,42 грн., у 2008 році – у сумі 3017 грн.
Відповідно до ч.4 абз.2,3 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щорічна допомога на оздоровлення виплачується в таких розмірах: інвалідам 2-ї групи – п’ять мінімальних заробітних плат, інвалідам 3-ї групи – чотири мінімальні заробітні плати.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» зі змінами внесеними Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 15.03.2007р. розмір мінімальної заробітної плати з 01.04.2007 року, тобто на час здійснення виплати допомоги на оздоровлення, становить 420 грн.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 01.04.2008 року, тобто на час здійснення виплати допомоги на оздоровлення, становить 525 грн.
Суд не бере до уваги письмові посилання представника відповідача на застосування постанови КМУ від 12.07.2005р. №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки спеціальним законом, а саме Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що має вищу юридичну силу порівняно з постановою КМУ, встановлено розмір зазначеної допомоги, а тому, враховуючи засади пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, норми ч.4 ст. 9 КАС України, застосуванню у даному випадку підлягає зазначений Закон.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню щорічна допомога на оздоровлення у 2007 році, як інваліду 3 групи, у сумі 1590 грн., у 2008 році, як інваліду 2 групи, – у сумі 2505 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім’ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, виплачується в таких розмірах: інвалідам 2 групи – 45 мінімальних заробітних плат; інвалідам 3 групи – 30 мінімальних заробітних плат. У разі встановлення інвалідності вищої групи інвалідам виплачується різниця у компенсаціях.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 01.12.2008 року становить 605 грн.
Суд не бере до уваги посилання представника відповідача на застосування постанови КМУ від 12.07.2005р. №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та постанови КМУ від 26.07.1996 року №836 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки спеціальним законом, а саме Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що має вищу юридичну силу порівняно з постановами КМУ, встановлено розмір одноразової компенсації при призначенні інвалідності, а тому, враховуючи засади пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, норми ч.4 ст. 9 КАС України, застосуванню у даному випадку підлягає зазначений Закон.
При призначенні 2 групи інвалідності позивач має право на отримання одноразової компенсації у сумі 9075 грн. (605х15=9075).
Отже, недоотриманою позивачем є одноразова компенсація при призначенні 2 групи інвалідності у сумі 8980,20 грн., яка підлягає стягненню на користь позивача.
Крім того, згідно ч.1 ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини” суди України при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та протоколи до неї і практику Європейського Суду, як джерело права. Відповідно до ст.1 Протоколу № 1 до Конвенції кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. При розгляді справи “Кечко проти України” Європейський суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок , вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих випадках, доки відповідні положення є чинними. При цьому органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань. Оскільки правові положення, які передбачають виплату разової щорічної допомоги інваліду війни до 5 травня та щорічної допомоги на оздоровлення, при призначенні інвалідності є чинними, тобто не скасовані, не змінені і позивач має право на їх отримання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати ці виплати.
Позивачем не пропущено річний строк звернення до адміністративного суду щодо позовних вимог про стягнення допомоги на оздоровлення за 2007 рік, оскільки згідно п.3 ч.1 ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю. А згідно ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Тобто, Цивільним Кодексом України встановлено інше щодо строку звернення за захистом порушеного права.
На підставі ст. 22 Конституції України, ст. 13 ч. 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», керуючись ст. ст. 2, 11, 159-163 КАС України, суд, -
постановив:
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду щодо позовних вимог про визнання дій протиправними, зобов’язання до перерахунку та стягнення одноразової щорічної допомоги до 5 травня за 2007 рік.
Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради, третя особа Головне управління Державного казначейства України в Луганській області, про визнання дій протиправними, зобов’язання до здійснення перерахунку, стягнення недоотриманої одноразової щорічної допомоги до 5 травня, недоотриманої щорічної допомоги на оздоровлення, недоотриманої одноразової компенсації у зв’язку з встановленням інвалідності задовольнити.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради щодо виплати одноразової щорічної допомоги до 5 травня у 2007 та 2008 роках у розмірі 300 грн. та 350 грн. відповідно, щорічної допомоги на оздоровлення у 2007 та 2008 роках у розмірі 90 грн. та 120 грн. відповідно, компенсації у зв’язку з встановленням інвалідності у розмірі 94,80 грн. протиправними.
Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради здійснити перерахунок ОСОБА_1 одноразової щорічної допомоги до 5 травня за 2007 рік та за 2008 рік з розрахунку семи мінімальних пенсій за віком, щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік з розрахунку чотирьох та за 2008 рік з розрахунку п’яти мінімальних заробітних плат, одноразової компенсації у зв’язку з встановленням інвалідності з розрахунку 15 мінімальних заробітних плат.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 одноразову щорічну допомогу до 5 травня за 2007 рік у сумі 2570 (дві тисячі п’ятсот сімдесят) гривень 42 копійки, одноразову щорічну допомогу до 5 травня за 2008 рік у сумі 3017 (три тисячі сімнадцять) гривень.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення за 2007 рік у сумі 1590 (одна тисяча п’ятсот дев’яносто) гривень, щорічну допомогу на оздоровлення за 2008 рік у сумі 2505 (дві тисячі п’ятсот п’ять) гривень.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 компенсацію у зв’язку з встановленням другої групи інвалідності у сумі 8980 (вісім тисяч дев’ятсот вісімдесят) гривень 20 копійок.
Судовий збір у справі віднести на рахунок держави.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Лисичанський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до Донецького апеляційного адміністративного суду або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання такої заяви.
Суддя: