ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"27" травня 2009 р.Справа № 22/1-09-68
За позовом: Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт";
до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛДІ";
2) Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1
про визнання недійсним договору та зобов'язання повернути нерухоме майно
Суддя Торчинська Л.О.
Представники:
Від позивача: Остапов В.В. - представник за довіреністю № 72 від 23.12.2008р.;
Від 1-го відповідача: Пальонов К.І. - представник за довіреністю № б/н від 05.01.2009р.;
Від 2-го відповідача: не з’явився;
Суть спору: Державне підприємство «Іллічівський морський торговельний порт» звернулось до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алді»та Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди № 02/08 від 01.03.2008р. та про зобов’язання Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 повернути нерухоме майно площею 1 кв. м., розташоване за адресою: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 30.
Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі, посилаючись на те, що під час укладення оспорюваного договору відповідачами не було дотримано вимог Закону України «Про оренду державного та комунального майна», а саме не було враховано те, що орендодавцем за вказаним договором може бути лише Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва, а також під час укладення договору не було застосовано «Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна», затверджену Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. № 786, що відповідно до ст. 215 ЦК України є підставою для визнання цього договору недійсним.
Представник відповідача –ТОВ «Алді»проти позову заперечував, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, та просив суд у задоволенні позову відмовити.
Відповідач –фізична особа - підприємець ОСОБА_1 про час та місце судових засідань повідомлявся належним чином. В судове засідання 27.05.2009р. не з’явився.
В судовому засіданні оголошувалась перерва з 27.04.2009р. по 28.05.2009р. та з 08.05.2009р. по 27.05.2009р., в порядку ст. 77 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, що мають значення для справи, заслухавши представників сторін, –суд встановив:
17.04.2002р. між ТОВ «Алді»та ДП «ІМТП»був укладений Договір № 97-0 про спільну діяльність.
Відповідно до п. 1.1. зазначеного договору сторони здійснюють спільну діяльність зі створення та експлуатації комплексу для організації здійснення посадовими особами державних органів митного, санітарного, екологічного та інших видів контролю та пропуску через державний кордон України імпортних і транзитних вантажів, що вивозяться з порту автотранспортом, з виконанням при цьому вантажно-розвантажувальних робіт, необхідних для контрольних операцій, тимчасового зберігання затриманих вантажів та автотранспорту, експедиційного і агентського обслуговування вантажів та автотранспорту та надання інших послуг, що випливають з необхідності митного контролю та оформлення.
Згідно з п. 1.2. договору № 97-0 від 17.04.2002р. реконструкція та створення комплексу здійснюється на території складу № 27 ДП «ІМТП»загальною площею 2,2 га, у тому числі 5 760 кв. м. критої складської площі.
Таким чином, судом встановлено, що метою здійснення спільної діяльності між ТОВ «Алді»та ДП «ІМТП»за договором про спільну діяльність № 97-0 від 17.04.2002р., є створення та подальша експлуатація митно-складського комплексу.
Згідно умов вказаного договору про спільну діяльність внесками до спільної діяльності кожної зі сторін є: ТОВ «Алді»–основні засоби та матеріальні цінності на суму 56 373,47 грн., грошові кошти у сумі 2 072 332,55 грн., витрати на реконструкцію складу № 27 ДП «ІМТП»з метою створення комплексу у сумі 3 327 098,32 грн.; ДП «ІМТП»–радіостанції загальною вартістю 32 664,00 грн.; склад № 27 ДП «ІМТП», розташований за адресою: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 8 (нова адреса –вул. Транспортна, 30, згідно із рішенням виконавчого комітету Іллічівської міської ради Одеської області № 902 від 17.08.2006р.), загальною вартістю 4 159 500, 00 грн., що належить до державного майна та закріплений за позивачем на праві господарського відання.
У відповідності із вказаним договором про спільну діяльність оперативне керівництво спільною діяльністю та ведення спільних справ учасників покладається на ТОВ «Алді», а посадова особа, що здійснює оперативне керівництво спільною діяльністю, призначається Товариством за узгодженням з ДП «ІМТП» та діє на підставі довіреності, підписаної уповноваженими представниками сторін.
Суд встановив, що згідно довіреності № 36 від 05.07.2007р. позивач уповноважив ТОВ «Алді»на здійснення юридично значимих дій, пов’язаних з керівництвом спільною діяльністю та веденням спільних справ її учасників.
Також судом встановлено, що відповідно до умов названого договору про спільну діяльність ТОВ «Алді»та ДП «ІМТП»на підставі рішення виконавчого комітету Іллічівської міської ради Одеської області від 28.11.2002р. № 961 «Про погодження Іллічівському морському торговельному порту та ТОВ «Алді»реконструкції складу № 27 та відкритих складських майданчиків під митно-складський комплекс на території ІМТП по вул. Транспортній м. Іллічівська»було одержано дозвіл на виконання будівельних робіт № 29 від 27.12.2002р.
Після завершення виконання будівельних робіт з реконструкції складу № 27 ДП «ІМТП»під митно-складський комплекс на території порту, об’єкт будівництва був прийнятий в експлуатацію робочою комісією, створеною на підставі наказу начальника ДП «ІМТП», що підтверджується відповідним Актом робочої комісії про прийняття в експлуатацію закінченої будівництвом будівлі, споруди, приміщення від 30.04.2003р.
Також вказаний об’єкт будівництва був прийнятий в експлуатацію державною приймальною комісією, про що свідчить Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта від 28.03.2007р, затверджений рішенням виконавчого комітету Іллічівської міської ради Одеської області № 369 від 29.03.2007р. «Про затвердження акту державної приймальної комісії по прийому до експлуатації митно-складського комплексу ІМТП та ТОВ «Алді»по вул. Транспортній, 8 у м. Іллічівську».
Суд встановив, що 01.03.2008р. між ТОВ «Алді»та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір оренди № 02/08, відповідно до умов якого відповідач 1 передав в користування відповідачу 2 нерухоме майно площею 1 кв. м., розташоване за адресою: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 30.
06.02.2009р. на підставі рішення виконавчого комітету Іллічівської міської ради Одеської області від 29.01.2009р. № 119 ТОВ «Алді»було одержано свідоцтво про право власності на будівлі та споруди митно-складського комплексу, розташованого за адресою: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 30, яке належить на праві спільної часткової власності Державі в особі Міністерства транспорту та зв’язку України (272/625 частки) та ТОВ «Алді»(353/625 частки).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне:
Згідно ч. 1 ст. 759, ч. 1 ст. 761 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.
Відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦК УРСР, який діяв на момент укладання договору про спільну діяльність № 97-0 від 17.04.2002р., грошові та інші майнові внески учасників договору, а також майно, створене або придбане в результаті їх спільної діяльності, є їх спільною власністю.
Також згідно ч. 1 ст. 1134 ЦК України внесене учасниками майно, яким вони володіли на праві власності, а також вироблена у результаті спільної діяльності продукція та одержані від такої діяльності плоди і доходи є спільною частковою власністю учасників, якщо інше не встановлено договором простого товариства або законом. Внесене учасниками майно, яким вони володіли на підставах інших, ніж право власності, використовується в інтересах усіх учасників і є їхнім спільним майном.
Крім того, відповідно до п. 4.8. договору про спільну діяльність № 97-0 від 17.04.2002р. створене сторонами у процесі виконання цього договору нерухоме майно є загальною власністю сторін і відображається у їх балансі по вартості відповідної частки в спільному фінансуванні будівництва з умовою обов’язкового викупу портом частки, що належить товариству, після припинення дії договору.
За таких підстав суд вважає обґрунтованими доводи ТОВ «Алді», що оскільки майно, яке є внеском позивача у спільну діяльність, було закріплено за ним на праві господарського відання, тобто належало йому на підставі іншій, ніж право власності, воно має статус спільного майна учасників спільної діяльності.
Таким чином, суд дійшов висновку, що майно, яке є предметом оспорюваного договору оренди нерухомого майна № 02/08 від 01.03.2008р. не належить до об’єктів виключно державної власності, а є спільним майном учасників спільної діяльності за договором № 97-0 від 17.04.2002р., що, в свою чергу, виключає обов’язковість застосування норм Закону України «Про оренду державного та комунального майна»до правовідносин, що виникли між відповідачем 1 та відповідачем 2 за оспорюваним договором.
Крім того, наявність у зазначеного майна статусу спільного, а також наявність у ТОВ «Алді»повноважень на ведення спільних справ учасників відповідно до умов вказаного договору про спільну діяльність та довіреності № 36 від 05.07.2007р., згідно якої позивач уповноважив відповідача 1 на здійснення юридично значимих дій, пов’язаних з керівництвом спільною діяльністю та веденням спільних справ її учасників, надає суду підстави вважати, що ТОВ «Алді»відноситься до кола осіб, яким в розумінні положень ст. 761 ЦК України належать майнові права на річ, що є предметом договору найму (оренди), а отже ТОВ «Алді»було наділено відповідними повноваженнями на вчинення правочинів, предметом яких є передання в користування сумісного майна учасників спільної діяльності, в тому числі і договору оренди нерухомого майна № 02/08 від 01.03.2008р.
Також суд згоден із доводами відповідача 1 стосовно того, що під час здійснення ТОВ «Алді»та ДП «ІМТП»спільної діяльності за договором № 97-0 від 17.04.2002р. ними був створений новий об’єкт нерухомого майна (нова річ) –будівлі та споруди митно-складського комплексу, дату створення якого суд пов’язує із моментом прийняття в експлуатацію вказаного митно-складського комплексу робочою комісією згідно Акту робочої комісії про прийняття в експлуатацію закінченої будівництвом будівлі, споруди, приміщення від 30.04.2003р., тобто до моменту укладення оспорюваного правочину.
Таким чином, суд вважає, що нерухоме майно площею 1 кв. м., розташоване за адресою: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 30, що є предметом договору оренди нерухомого майна № 02/08 від 01.03.2008р., який позивач просить визнати недійсним, є частиною саме митно-складського комплексу, який є відмінним від складу № 27 ДП «ІМТП», що належав до об’єктів державної власності, був закріплений за позивачем на праві господарського відання, та був внеском останнього у спільну діяльність.
Слід зазначити, що згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 377 від 29.10.2008р., призначеною ухвалою господарського суду Одеської області від 23.04.2008р. по справі № 6/55-08-1076 за позовом ТОВ «Алді»до ДП «ІМТП»та Міністерства транспорту та зв’язку України про визнання права власності –«за результатами проведеної за договором № 97-0 від 17.04.2002р. про спільну діяльність між Іллічівським морським торговельним портом та ТОВ «Алді»реконструкції об’єкт експертизи набув якісне нове технічне, експлуатаційне та функціональне призначення в порівнянні з об’єктом до реконструкції (складом порту № 27), внесеним ДП «ІМТП»в якості внеску у спільну діяльність за договором № 97-0 від 17.02.2002р.».
Таким чином, суд, беручи до уваги фактичне покращення фізичного стану складу № 27 ДП «ІМТП», зміну його техніко-економічних показників, зокрема, цільового та функціонального призначення, що відбулися у результаті проведеної реконструкції, та враховуючи факт прийняття закінченого будівництвом об’єкту в експлуатацію саме як новоствореного нерухомого майна, дійшов висновку, що під час здійснення спільної діяльності ДП «ІМТП»та ТОВ «Алді»було створено нову річ –митно-складський комплекс.
Також суд вважає безпідставними доводи позивача, що під час укладення договору оренди нерухомого майна № 02/08 від 01.03.2008р. відповідачами було порушено вимоги Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
Статтею 326 ЦК України передбачено, що у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб’єктами.
Згідно абзацу 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»цей Закон регулює організаційні відносини, зокрема, пов’язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій.
Як вже було зазначено вище, нерухоме майно, а саме будівлі і споруди митно-складського комплексу, розташованого за адресою: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 30, частиною якого є приміщення площею 1 кв. м., що є предметом договору оренди нерухомого майна № 02/08 від 01.03.2008р., відповідно до умов договору про спільну діяльність № 97-0 від 17.02.2002р. має статус спільного майна, а згідно свідоцтва про право власності від 06.02.2009р., виданого на підставі рішення виконавчого комітету Іллічівської міської ради Одеської області від 29.01.2009р. № 119 належить на праві спільної часткової власності ТОВ «Алді»та державі Україна в особі Міністерства транспорту та зв’язку України, із визначенням часток у праві власності з урахуванням розміру витрат, понесених сторонами Договору № 97-0 від 17.04.2002р. на створення об’єкта (митно-складського комплексу).
Отже вказане нерухоме майно не є об’єктом виключно державної власності, що виключає обов’язковість поширення положень Закону України «Про оренду державного та комунального майна»на правовідносини, що виникли між ТОВ «Алді»та ТОВ «Портовик сервіс»за договором оренди нерухомого майна № 02/08 від 01.03.2008р.
З тих же підстав суд вважає необґрунтованими доводи позивача стосовно того, що при укладенні оспорюваного договору та визначенні розміру орендної плати повинна була бути застосована «Методика розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна», затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. № 786.
Слід зазначити, що згідно п. 1 зазначеної Методики вона розроблена з метою створення єдиного організаційно-економічного механізму справляння плати за оренду цілісного майнового комплексу державного підприємства, організації, їх структурних підрозділів (філії, цеху, дільниці) та окремого індивідуально визначеного майна державного підприємства, організації, закріпленого за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил, інших військових формувань рухомого та нерухомого військового майна (за винятком озброєння, боєприпасів, бойової та спеціальної техніки), а також майна, що не ввійшло до статутного фонду господарського товариства, створеного у процесі приватизації (корпоратизації).
Враховуючи, що будівлі та споруди митно-складського комплексу, розташованого за адресою: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 30 не належать до об’єктів виключно державної власності, а тому застосування положень вищезазначеної Методики при визначенні розміру орендної плати за оспорюваним правочином також не є обов’язковим.
За таких обставин суд вважає, що у задоволенні позову Державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алді»та Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
1. В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення суду набуває законної сили в порядку ст.85 ГПК України.
Рішення підписано 12.06.2009р.
Суддя Торчинська Л.О.