КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 14.03.2007                                                                                           № 18/375

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Григоровича О.М.

 суддів:                                          Гольцової  Л.А.

                                        Рябухи  В.І.

 при секретарі:                              Пінчук А.П.

 За участю представників:

 від позивача: Скачко А.А. (дов. відт 03.07.06 б/н);

від відповідача:Бахарева О.В. (дов. від 11.12.06 № 21-29/02-7715); Чемеріс О.Є. (дов. від 06.09.06 № 21-29/02-5416)

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Антимонопольний комітет України

 на рішення Господарського суду м.Києва від 16.11.2006

 у справі № 18/375 (Мандриченко О.В.)

 за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "Суми-Ойл"

 до                                                   Антимонопольний комітет України

 про                                                  визнання недійсним рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 27.04.2006р. №11-р/тк у справі №03-06/52-2005,

ВСТАНОВИВ:

  Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.11.06 у справі № 18/375  позов задоволено повністю.

          Визнано недійсним рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 27.04.2006р. №11-р/тк у справі №03-06/52-2005 в частині накладення штрафу в сумі 10 000 грн. на Товариство з обмеженою відповідальністю “Суми-Ойл”.

          Стягнуто з Антимонопольного комітету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Суми-Ойл” 85 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Не погоджуючись з рішенням суду, Антимонопольний комітет України звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати.

          В скарзі заявник посилається на те, що ТОВ “Суми-Ойл” є учасником антиконкурентних узгоджених дій, оскільки внаслідок спільної діяльності однієї групи «Суми-Ойл - Калина-ЛТД» зазначеними суб'єктами господарювання вчинені схожі дії, які призвели до обмеження конкуренції на товарних ринках. Аналіз стану ринків свідчить про відсутність об'єктивних причин для підвищення цін на  нафтопродукти у місті Суми та Сумському районі Сумської області.

            В запереченні на апеляційну скаргу позивач проти вимог, викладених в апеляційній скарзі заперечує, посилаючись на те, що рішення господарського суду першої інстанції є обґрунтованим і відповідає вимогам чинного законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.

Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

01.10.04 між Товариством з обмеженою відповідальністю ВКФ „Калина-ЛТД” (комітент) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Суми-Ойл” (комісіонер) було укладено договір комісії № 01/10-02.

01.10.05 Закрите акціонерне товариство „Калина-ЛТД” (комітент) уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю “Суми-Ойл” (комісіонер) договір комісії № 289/К.

За умовами вищезазначених договорів позивач зобов”язався за дорученням комітента в інтересах і за рахунок останнього здійснити від свого імені продаж нафтопродуктів  в асортименті на АЗС (згідно додатку № 6) (п.1.1договорів).

Відповідно до п. 1.2 вказаних договорів ціна продажу нафтопродуктів, а також  інші умови та вказівки комітента щоденно доводяться до комісіонера розпорядженнями, які є невід”ємною частиною договорів комісії.

На виконання умов договору ТОВ “Суми-Ойл” здійснювало реалізацію нафтопродуктів споживачам за встановленими комітентом цінами.

За результатами моніторингу роздрібних цін на світлі нафтопродукти Сумським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України було виявлено, що починаючи з липня 2005 року ВАТ «Суминафтопродукт», ЗАТ «ТД «Укртатнафта» в особі Сумської філії, ЗАТ «Гефест» та ТОВ "Суми-Ойл", що діють на ринку роздрібної торгівлі низькооктановими бензинами, високооктановими бензинами та дизельним пальним в межах м. Суми та Сумському районі Сумської області, одночасно підвищували роздрібні ціни на моторні бензини та дизельне пальне, встановлюючи при цьому їх однаковий розмір, який утримували на протязі липня-жовтня 2005 року. Зазначені суб'єкти господарювання не пов'язані між собою відносинами контролю в розумінні статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

25.11.05 адміністративною колегією територіального відділення   Антимонопольного комітету України видано розпорядження № 61 про початок розгляду справи №03-06/52-2005 за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

          27 квітня 2006 року Тимчасовою адміністративною колегією  Антимонопольного комітету України прийняте рішення №11-р/тк у справі №03-06/52-2005 „Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу'".

          Вказаним рішенням визнано дії ВАТ „Суминафтопродукт", ЗАТ „ТД „Укртатнафта" в особі Сумської філії, ЗАТ „Гефест", групи „Суми - Ойл - Калина-ЛТД", які полягали у одночасному (синхронному) підвищенні, починаючи з липня 2005 року, роздрібних цін на моторні бензини та дизельне пальне, встановлені при цьому їх однакового розміру, який утримувався протягом тривалого часу - вересня - жовтня 2005 року у межах м. Суми та Сумського району, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що кваліфікується за пунктом 1 статті 50, пунктом 1 частини 2 та частиною 3 статті 6 Закону України „Про захист економічної конкуренції" як антиконкурентні узгоджені дії ВАТ „Суминафтопродукт", ЗАТ „ТД „Укртатнафта", ЗАТ „Гефест", групи суб'єктів господарювання у складі ТОВ „Суми-Ойл – ТОВ ВКФ „Калина ЛТД", групи суб'єктів господарювання у складі ТОВ „Суми-Ойл - ЗАТ „Калина ЛТД", які стосуються встановлення цін реалізації низькооктанових бензинів, високооктанових бензинів та дизельного пального у вигляді схожих дій (бездіяльності) на ринках роздрібної торгівлі низькооктановими бензинами, роздрібної торгівлі високооктановими бензинами та роздрібної торгівлі дизельним пальним у межах         м. Суми та Сумського району, які призвели до недопущення, усунення, чи обмеження конкуренції у разі, якщо аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій (бездіяльності).

          У відповідності до частини 2 статті 52 Закону України „Про захист економічної конкуренції" на ТОВ „Суми - Ойл" накладений штраф у сумі                10 000 грн. за вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

          За результатами проведеного дослідження ринків роздрібної торгівлі нафтопродуктами відповідачем було встановлено, що у період з січня 2005 року по жовтень 2005 року на ринках з товарними межами «роздрібна торгівля низькооктановими бензинами», «роздрібна торгівля високооктановими бензинами» та «роздрібна торгівля дизельним пальним» на території м. Суми та Сумського району Сумської області діяло 7 суб'єктів господарювання: ВАТ «Суминафтопродукт», ЗАТ «ТД «Укртатнафта», ЗАТ «Гефест», група «Суми-Ойл - Калина-ЛТД», ТОВ «Роснафтолюкс», ТОВ «Богест» та ТОВ «Альрамі».

          Як вбачається з матеріалів справи, фактично позивач здійснював реалізацію належних ТОВ ВКФ „Калина-ЛТД” та ЗАТ „Калина-ЛТД” нафтопродуктів на виконання договорів комісії.

          Відповідно до ст. 1011 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України) за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. При цьому, істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, згідно з частиною третьою статті 1012 ЦК України, є умови про це майно та його ціну.

          В частині 1 ст. 1014 ЦК України встановлено, що комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок.

          Частиною 3 статті 1017 ЦК України передбачено, що комісіонер, який продав майно за нижчою ціною, повинен сплатити різницю комітентові, якщо комісіонер не доведе, що він не мав можливості продати майно за погодженою ціною, а його продаж за нижчою ціною попередив більші збитки.

          Отже, з огляду на наведені норми закону, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що оскільки в даному разі безпосереднім суб'єктом формування цін на світлі нафтопродукти є саме ТОВ ВКФ "Калина-ЛТД" та ЗАТ „Калина-ЛТД", причиною підвищення позивачем цін на названий товар є виконання останнім своїх зобов'язань за договором, а не домовленість з іншими учасниками ринку роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами, що виключає можливість застосування до позивача штрафних санкцій за вчинення антиконкурентних узгоджених дій.

          Пунктом 1 статті 50 Закону України „Про захист економічної конкуренції" (далі-Закону) визначено, що вчинення антиконкурентних узгоджених дій є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

          Згідно ст.5 Закону узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання. Особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій. А за змістом статті 6 Закону  антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Антиконкурентними узгодженими діями визнаються узгоджені дії, які стосуються, зокрема, встановлення цін чи інших умов придбання або реалізації товарів. Вчинення антиконкурентних узгоджених дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.

          У разі, коли декілька юридичних та/або фізичних осіб - суб'єктів господарювання, які входять до групи, що визнається суб'єктом господарювання, вчинили діяння (дії, бездіяльність), які призвели до порушення законодавства про захист економічної конкуренції зазначеним суб'єктом господарювання, та/або мають права, без яких вчинення порушення було б неможливим, та/або отримали чи можуть отримати переваги у конкуренції чи інші вигоди, штраф накладається на суб'єкт господарювання в особі юридичних та/або фізичних осіб, які вчинили наведені діяння (дії, бездіяльність) або отримали чи можуть отримати наведені вигоди. Під вигодою вважається, зокрема, можливість впливати на діяльність інших юридичних та/або фізичних осіб - суб'єктів господарювання, одержання частини їх прибутку (ч. 4 ст. 52 Закону).

          Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що винагорода позивача, як комісіонера, не залежала від вартості нафтопродукту, що реалізовувався, та позивач не одержував додаткові вигоди від підвищення цін комітентом на нафтопродукти.

          Крім того, в рішення №11-р/тк у справі №03-06/52-2005 відповідач сам визнав, що в результаті укладення договорів комісії позивач був обмежений у праві самостійно встановлювати або змінювати ціни роздрібної реалізації моторних бензинів і дизельного пального, тобто ТОВ  „Суми - Ойл" реалізовувало нафтопродукти за цінами, які визначало ТОВ ВКФ "Калина-ЛТД", а пізніше ЗАТ „Калина-ЛТД".

          Враховуючи викладене, суд першої інстанції правомірно визнав недійсним рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 27.04.2006р. №11-р/тк у справі №03-06/52-2005 в частині накладення штрафу в сумі 10 000 грн. на Товариство з обмеженою відповідальністю “Суми-Ойл”.

За таких обставин рішення Господарського суду міста Києва від від 16.11.06 у справі № 18/375 відповідає матеріалам справи та діючому законодавству, доводи, на яких ґрунтується апеляційна скарга не є підставою для його скасування.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.06 у справі № 18/375 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Матеріали справи № 18/375 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Григорович О.М.

 Судді                                                                                          Гольцова  Л.А.

                                                                                          Рябуха  В.І.