ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа №2а-5357/08
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2008 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі
головуючого-судді Мартинюка В.Я.
при секретарі судового засідання Колтун Ю.М.
з участю
представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1 - головний державний податковий інспектор (довіреність за НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року),
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові матеріали адміністративної справи за поданням Державної податкової інспекції (надалі ДПІ) у Жидачівському районі Львівської області до приватного підприємця ОСОБА_2 про продовження строку застосування адміністративного арешту активів , -
ВСТАНОВИВ:
ДПІ у Жидачівському районі Львівської області звернулася до адміністративного суду із поданням про продовження строку застосування адміністративного арешту активів приватного підприємця Люлюка А.І.
Підставами подання є недопуск до проведення перевірки.
Представник позивача в судовому засіданні вимоги подання підтримав, просить їх задоволити з вищевикладених мотивів.
Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, а судом було вжито заходів для належного повідомлення відповідача про час та місце проведення судового розгляду.
Заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.
У відповідності до вимог підп.9.1.1 п.9.1 ст.9 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, адміністративний арешт активів платника податків (далі - арешт активів) є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу.
В матеріалах справи наявне рішення про застосування адміністративного арешту активів платника податків за НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_2 року, згідно якого застосовано умовний адміністративний арешт активів платника податків - відповідача.
Адміністративний арешт активів може бути застосовано за наявності обставин визначених підпунктом 9.1.2 згаданого пункту Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, зокрема, і за обставин, коли платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з отриманням інших об'єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування.
В матеріалах справи наявні подання про застосування адміністративного арешту активів платника податків, направлення за НОМЕР_3 відІНФОРМАЦІЯ_3 року, пояснення від ІНФОРМАЦІЯ_4 року, акт про невиконання законних вимог посадових осіб від ІНФОРМАЦІЯ_4 року за НОМЕР_4, пояснення від ІНФОРМАЦІЯ_5 року, акт про не надання документів для проведення перевірки від ІНФОРМАЦІЯ_6 року за НОМЕР_5, службовий лист від ІНФОРМАЦІЯ_7 року за НОМЕР_6, які в своїй сукупності вказують на те, що відповідачем не було надано можливості органу державної податкової служби провести документальну перевірку, за наявності законних підстав для проведення такої, передбачених Законом України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року за №509-ХІІ, з наступними змінами та доповненнями.
У відповідності до підп.9.3.3 п.9.3 ст.9 згаданого Закону, арешт може бути накладено на активи строком до 96 годин від години підписання відповідного рішення керівником податкового органу (його заступником). Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, за винятком випадків, коли власника заарештованих активів не встановлено (не виявлено), - у цьому випадку такі активи перебувають під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законодавством для визнання їх безхазяйними, або у разі коли такі активи є такими, що швидко псуються, - протягом граничного строку, визначеного законодавством, після якого вони підлягають продажу за процедурою, встановленою статтею 10 цього Закону. Керівник відповідного податкового органу (його заступник) має право звернутися до суду (арбітражного суду) з поданням про продовження строку арешту активів платника податків за наявності достатніх підстав вважати, що звільнення активів з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням, а суд (арбітражний суд) повинен прийняти відповідне рішення протягом 48 годин від моменту отримання зазначеного звернення.
Враховуючи викладені обставини матеріалами справи підтверджуються обставини та наявні підстави для продовження терміну застосування адміністративного арешту активів відповідача.
За таких обставин, вимоги заяви є обґрунтованими та підставними, а тому вона підлягає до задоволення.
Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі належить покласти на позивача у справі.
Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
1. 1. Подання задовольнити.
2. 2. Продовжити умовний адміністративний арешт активів приватного підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_7), що зареєстрований за адресою АДРЕСА_1на строк до 3168 годин (132 дні).
3. 3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
4. 4. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя В.Я.Мартинюк