КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

УХВАЛА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 12.02.07 р.          № 6/254

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Григоровича О.М.

 суддів:                                          Гольцової  Л.А.

                                        Рябухи  В.І.

 при секретарі:                              Решоткіній Т.О.

 За участю представників:

 від позивача: Йовенко І.А.(дов. від 04.01.07 № 07/08);

відповідача:Третяк О.І. (дов. від 06.02.07 № 9);

 

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Експрес-Люкс"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 24.10.2006

 у справі № 6/254   

 за позовом           Управління Пенсійного Фонду України в Новозаводському районі м.Чернігова

 до           Товариство з обмеженою відповідальністю "Експрес-Люкс"

             

             

 про          стягнення 35 542, 99 грн.,

 

ВСТАНОВИВ:

           

Постановою Господарського суду Чернігівської області від 24.10.06 у справі  № 6/254 позов задоволено повністю.

           Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Експрес-Люкс" (с. 14017 м. Чернігів, вул.. Попудренко, 1а код 31480303 р/р 29023288 в Чернігівській обласній дирекції АППБ „Аваль" МФО 353348 ) на користь Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському р-ні м. Чернігова (14017 м. Чернігів, вул.. Щорса, 19 код 21396396 р/р 25608303051156 в ВАТ „Ощадбанк") заборгованість в сумі 34075,34 грн.

          Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Експрес-Люкс" (с. 14017 м. Чернігів, вул. Попудренко, 1а код 31480303 р/р 29023288 в Чернігівській обласній дирекції АППБ „Аваль" МФО 353348 ) на користь Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському р-ні м. Чернігова (14017 м. Чернігів, вул.. Щорса, 19 код 21396396 р/р 25609303061156 в ВАТ „Ощадбанк") заборгованість в сумі 1266,74 грн.

          Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Експрес-Люкс" (с. 14017 м. Чернігів, вул. Попудренко, 1а код 31480303 р/р 29023288 в Чернігівській обласній дирекції АППБ „Аваль" МФО 353348 ) на користь Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському р-ні м. Чернігова (14017 м. Чернігів, вул.. Щорса, 19 код 21396396 р/р 25608303051156 в ВАТ „Ощадбанк") заборгованість в сумі 34075,34 грн.

          Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Експрес-Люкс" (с. 14017 м. Чернігів, вул. Попудренко, 1а код 31480303 р/р 29023288 в Чернігівській обласній дирекції АППБ .Аваль" МФО 353348 ) на користь Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському р-ні м. Чернігова (14017 м. Чернігів, вул. Щорса, 19 код 21396396 р/р 25604303011156 в ВАТ „Ощадбанк") заборгованість в сумі 200,91 грн.

Відповідач, не погоджуючись з постановою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове пенсійне страхування зменшити на суму - 10733 грн. 56коп.

          Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що висновки суду є помилковими, оскільки відповідач є платником єдиного податку, а тому відповідно до Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” та Закону України “Про державну підтримку малого підприємництва” не є платником збору на обов’язкове державне пенсійне страхування.

У запереченнях на апеляційну скаргу позивач з викладеними в ній вимогами не погоджується та вважає їх такими, що не відповідають фактичним обставинам справи і чинному законодавству. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Новозаводському р-ні м. Чернігова як платник внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування.

ТОВ “Експрес-Люкс” своєчасно звітувало перед позивачем і згідно поданих відповідачем щомісячних розрахунків сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з січня 2004 року по червень 2006 року сума внесків складає  36918,40 грн.

Відповідно до рішень позивача про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків №397 від 18.03.2005 та №262 від 15.05.2006  до відповідача було застосовано штраф  у розмірі 346,70 грн і 856,38 грн. та  нараховано  пеню - 167,27 грн. та 597,39 грн.  

Матеріали справи свідчать, що відповідач частково розрахувався з позивачем.

У зв’язку з цим позивачу була направлена вимога від 03.08.06 №Ю-97 про сплату заборгованості на загальну суму 35 542,99 грн.. На час розгляду апеляційної скарги вказана заборгованість відповідачем не погашена.

Посилання заявника на те, що він є платником єдиного податку, а тому не є платником збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки:

відповідно до ч.1 ст.1 Указу Президента “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для суб’єктів малого підприємництва, фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн. Статтею 6 вказаного Указу до переліку обов’язкових платежів, які не сплачуються суб’єктом малого підприємництва – платником єдиного податку, віднесено збір на обов’язкове державне пенсійне страхування.

З 01.01.04 набрав чинності Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Згідно з преамбулою вказаного Закону він розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 5 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що він регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначається коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Статтями 14, 15 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, визначено, що страхувальниками та платниками страхових внесків відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1,10,15 статті 11 цього Закону.

Згідно ст. 18 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство.

Пунктами 1, 8 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” визначено, що страхові внески, що перераховуються до солідарної системи сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених Законом України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” для відповідних платників збору. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

З огляду на вищевикладене суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що спірні правовідносини регулюються Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, норми якого не встановлюють пільг щодо звільнення від сплати збору для суб’єктів підприємницької діяльності, які перейшли на спрощену систему оподаткування.

В цей же час Указ Президента “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” являє собою підзаконний нормативно-правовий акт, який поширює свою дію на податкові відносини. Обов’язковість сплати страхового внеску на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування не пов’язується зі статусом платника податку як суб’єкта підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”  у   разі   виявлення   своєчасно   не   сплачених   сум   страхових   внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно зі ст. 20 вказаного Закону обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

          Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За таких обставин постанова Господарського суду Чернігівської області від 24.10.06 відповідає матеріалам справи та діючому законодавству, доводи, на яких ґрунтується апеляційна скарга не є підставою для її скасування.

          Керуючись статтями 160, 167, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

 1. Постанову Господарського суду Чернігівської області від 24.10.06 у справі  №  6/254 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Матеріали справи № 6/254 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

 Головуючий суддя          Григорович О.М.

 Судді

           Гольцова  Л.А.

          Рябуха  В.І.