ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ
ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
Від "05" червня 2006 р. по справі № 7/83-4А
За позовом Приватного підприємства "Європацукор", смт. Іваничі
до відповідачів: Ягодинської митниці, ст. Ягодин Любомльського району
та Відділення Державного казначейства у Любомльському районі
про визнання недійсними талонів відмови у пропуску на митну територію та зобов’язання вчинити дії
Суддя Шум М.С.
Секретар судового засідання Ксензюк А.Я.
За участю представників сторін:
від позивача: Мандзик П.І., нач. юрвідділу (довіреність № 01/06-545 від 05.05.2006р.), Колєсов М.Г., приватний юрист (довіреність № 01/06-544 від 05.05.2006р.), Домашенко О.Є., представник (доручення №447-а від 20.03.2006р.)
від відповідачів: Ягодинської митниці - Ващук А.А., юрисконсульт, Жуков М.П., заст.нач. відділу контролю митної вартості та номенклатури (доручення 02.06.2006р.), Юрчук І.Є., , нач. відділу митного оформлення №1 митного поста "Устилуг" (доручення від 02.06.2006р.); Відділення Державного казначейства у Любомльському районі - Зізюкіна Ю.Л., головний спеціаліст юридичного відділу УДК (доручення №01-05/311 від 02.06.2006р.)
Враховуючи, що зазначена справа порушена господарським судом за позовом суб’єкта господарювання – юридичної особи до суб’єктів владних повноважень щодо оскарження дій чи бездіяльності останніх, предмет даного спору носить публічно-правовий характер, однією з сторін у справі виступає орган місцевого самоврядування, який здійснює владні управлінські функції, розгляд справи у відповідності до положень статей 17, 18, 19, п. 6 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України здійснюється господарським судом за правилами зазначеного Кодексу.
Відповідно до ст. 127 Кодексу адміністративного судочинства України представникам сторін було роз’яснено право відводу судді та секретарю судового засідання. Відводу судді та секретарю судового засідання заявлено не було. В судовому засіданні учасникам судового процесу на підставі ст.ст. 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України було роз’яснено їх процесуальні права та обов’язки. Заяв та клопотань від останніх на розгляд господарського суду не поступило.
Суть спору: позивач – приватне підприємство "Європацукор" звернулось в господарський суд із позовом про визнання недійсними талонів відмови у пропуску на митну територію чи митному оформлені товарів та інших предметів №205000005/5/002578 від 21.11.2005р., №205000005/5/002655 від 28.11.2005р., №205000005/5/002656 від 28.11.2005р. та зобов’язання Ягодунської митниці змінити митний режим з "Переробка на митній території України" (Імпорт-51) на "Імпарт" (Імпорт-40) щодо цукрових буряків, ввезених ПП "Європацукор" відповідно до контрактів із ЗАТ "Агрогімас" (Литва) від 18.10.2005р. №18/10/2005, із виробничо-торговим підприємством "Вібар" (Польща) від 19.10.2005р. №19/10/2005, із ЗАТ "Сувалкійос Агроцентрас" (Литва) від 02.11.2005р. №22/11/2005, розмитнених Ягодинською митницею в період з 28.11.2005р. по 09.12.2005р.
На адресу господарського суду 04.05.2006р. та 19.05.2006р. надійшли заяви підприємства "Європацукор" про уточнення та збільшення позовних вимог, згідно яких позивач просить:
- визнати протиправними дії Ягодинської митниці щодо видання талонів відмови у пропуску на митну територію чи митному оформленні товарів та інших предметів №205000005/5/002578 від 21.11.2005р., № 205000005/5/002655 від 28.11.2005р., №205000005/5/002656 від 28.11.2005р.
- визнати недійсними талони відмови у пропуску на митну територію чи митному оформленні товарів та інших предметів Ягодинської митниці № 205000005/5/002578 від 21.11.2005р., № 205000005/5/002655 від 28.11.2005р., № 205000005/5/002656 від 28.11.2005р.
- зобов’язати Ягодинську митницю змінити митний режим з "Переробка на митній території України " (Ім-51) на "Імпорт" (Ім-40) щодо цукрових буряків, ввезених ПП "Європацукор" відповідно до контрактів із ЗАТ "Агрогімас" (Литва) від 18.10.2005р. № 18/10/2005; з виробничо-торговим підприємством "Вібар" (Польща) від 19.10.2005р. № 19/10/2005; із ЗАТ "Сувалкійос Агроцентрас" (Литва) від 02.11.2005р. № 22/11/2005 та розмитнених Ягодинською митницею в період з 01.11.2005р. до 10.12.2005р.
- визнати протиправними дії Ягодинської митниці щодо відмови у застосуванні основного методу визначення митної вартості та застосування резервного методу визначення митної вартості товарів по Договорам купівлі-продажу цукрових буряків укладених ПП "Європацукор" із ЗАТ "Агрогімас" (Литва) від 19.09.2005р. №19/02 від 18.10.2005р. № 18/10/2005; з виробничо-торговим підприємством "Вібар" (Польща) від 19.10.2005р. № 19/10/2005; із ЗАТ "Сувалкійос Агроцентрас" (Литва) від 02.11.2005р. № 22/11/05 та розмитнених Ягодинською митницею в період з 28.11.2005р. до 09.12.2005р.
- повернути приватному підприємству "Європацукор" з Державного бюджету надміру сплачені ним митні платежі, а саме: митний збір за митне оформлення товарів в сумі - 4 828,59 грн., мито на товари, що ввозяться на територію України в сумі - 482 854,95 грн. та податок на додану вартість в сумі - 579 425,11 грн., всього платежів на загальну суму 1 067 108,65 грн.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідно до укладених у 2005 році договорів купівлі-продажу цукрових буряків, підприємством "Європацукор" було ввезено на територію України цукрові буряки у фізичній вазі в обсязі 21 700,71 тонн. Проведення митного оформлення та митних процедур (далі - розмитнення) щодо цукрових буряків по укладених контрактах здійснювалося Ягодинською митницею в митному режимі "Імпорт" (ІМ-40) та "Переробка на митній території України" (ІМ-51) відповідно до ст.ст. 189, 229 Митного кодексу України та інших нормативних документів, зі сплатою передбачених законодавством податків і зборів в повному обсязі.
Підприємством "Європацукор" відповідно до вимоги ст.ст. 266, 267 Митного кодексу України визначено митну вартість товару за ціною укладених договорів (тобто застосувавши метод №1 визначення митної вартості товару.) Однак, Ягодинською митницею заявлену митну вартість визнано не було, в митному оформленні товару за заявленою підприємством "Європацукор" митною вартістю було відмовлено та після застосування методу №6 (резервного методу) визначення митної вартості товарів, на підставі цінової інформації ЦБД ДМСУ, було визначено митну вартість цукрових буряків, що ввозилися за контрактами у розмірі 50 доларів США за 1 т.
Відповідач – Ягодинська митниця у запереченні на адміністративний позов та представник в судовому засіданні пред’явлені позовні вимоги заперечили, з посиланням на пункт 11 статті 3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру" та статті 188 Митного кодексу України та вважають позовні вимоги безпідставними, оспорювані рішення - законними, а митне оформлення придбаного позивачем цукрових буряків в режимі імпорт – неможливим, оскільки виробництво цукру в Україні з імпортованої сировини допускається виключно за умови подальшого вивезення готової продукції у повному обсязі за межі України, а визначений митний режим - імпорт передбачає ввезення товару на митну територію України для вільного обігу.
Суд ухвалою від 22.05.2006р. залучив у якості відповідача – Відділення Державного казначейства у Любомльському районі.
Відділення Державного казначейства у Любомльському районі у поясненні на позовну заяву та представник в судовому засіданні пред’явлені позовні вимоги заперечили, мотивуючи тим, що відповідно до п.2 ст. 50 Бюджетного кодексу України Державне казначейство України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету. Статтею 2 Бюджетного кодексу України визначені органи стягнення, а саме, податкові, митні та інші державні органи, яким відповідно до закону надано право стягнення до бюджету податків, зборів (обов’язкових платежів) та інших надходжень.
Відповідно до Порядку повернення платникам помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов’язкових платежів), який затверджений Наказом Державного казначейства України №226 від 10 грудня 2002 року, повернення платникам помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов’язкових платежів) здійснюється з відповідних рахунків, відкритих в органах Державного казначейства згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Державного казначейства України від 28.11.2000 N 119, зі змінами і доповненнями, шляхом оформлення платіжних доручень на підставі відповідних документів, у тому числі виконавчих, податкових, митних та інших державних органів, яким відповідно до закону надано право стягнення до бюджету податків, зборів (обов’язкових платежів) та інших надходжень. Однак, станом на 05.06.2006р. у відділенні Державного казначейства у Любомльському районі відсутні дані про сплату платежів ПП "Європацукор" до Державного бюджету.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення, доводи та заперечення представників сторін, господарський суд прийшов до висновку про безпідставність пред’явлених підприємством "Європацукор" позовних вимог з наступних підстав:
Митний кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України. Кодекс спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Відповідно до ст. 187 Митного кодексу України питання, пов'язані із здійсненням митного контролю відповідно до заявленого митного режиму, регулюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи, який визначає порядок здійснення такого контролю та надає роз'яснення щодо застосування відповідних митних процедур.
Митним кодексом України визначено, зокрема ст. 188, що імпорт - це митний режим, відповідно до якого товари ввозяться на митну територію України для вільного обігу без обмеження строку їх перебування на цій території та можуть використовуватися без будь-яких митних обмежень, а ст. 229 - переробка на митній території України - це митний режим, відповідно до якого ввезені на митну територію України товари, що походять з інших країн, піддаються у встановленому законодавством порядку переробці без застосування до них заходів нетарифного регулювання, за умови вивезення за межі митної території України продуктів переробки відповідно до митного режиму експорту.
Отже, обов’язковими умовами режиму "імпорт" є вільний обіг товару або продукції на митній території України, а режиму "переробка на митній території України" – вивезення продукції за межі України (в даному випадку цукру).
Пунктом 11 ст. 3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру" встановлено, що виробництво цукру в Україні з імпортної сировини допускається виключно за умови подальшого вивезення готової продукції у повному обсязі за межі України в терміни, передбачені законодавством України.
Таким чином, виходячи із визначень режимів імпорту, переробки на митній території України та враховуючи вимоги п. 11 ст. 3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру" щодо подальшого вивезення готової продукції, виробництво цукру з імпортної сировини повинно здійснюватись у відповідності до митного режиму "Переробка на митній території України".
Крім цього, відповідно до статті 259 Митного кодексу України митна вартість товарів - це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України.
Порядком декларування митної вартості товарів, що переміщується через митний кордон України, затвердженого постановою Кабінету міністрів України №1375 від 28.08.2003р. визначений перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України. У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов’язаний на вимогу митного органу надати необхідні для цього додаткові відомості.
У разі відсутності підтвердних документів або наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності відомостей стосовно заявленої митної вартості товарів митні органи відповідно до Митного кодексу України визначають митну вартість самостійно на підставі ціни на ідентичні чи подібні (аналогічні) товари, з проведенням, у разі необхідності, відповідного коригування.
Відповідачем – Ягодинською митницею було вірно застосовано резервний метод (№6) визначення митної вартості, враховуючи наступне:
ПП "Європацукор" були подані до митного оформлення 01.11.2005р. ВМД №205000005/5/002377 та №205000005/5/002378 та 22.11.2005р. №205000005/5/002582. Митна вартість цукрових буряків була заявлена декларантом у розмірі 10, 14,5 та 30 доларів США за 1 т. товару відповідно. Відправниками товарів по даних ВМД були - ЗАТ "Агрогімас" (Литва), ВТП "Вібар" (Польща) та ЗАТ "Сувалкійос Агроцентрас" (Литва).
Товар заявлявся до митного оформлення на умовах DAF-кордон України, тобто включав транспортні витрати до кордону України.
Згідно цінової інформації Центральної бази даних Держмитслужби України станом на 01.11.05р. вартість цукрового буряку становила 50 USD за 1 т. ( митне оформлення проводилось Черкаською митницею, митний пост "Сміла". Цукровий буряк поставлявся з Республіки Білорусь).
Згідно Постанови КМУ від 13 квітня 2005 р. № 289 "Про встановлення граничного розміру квоти та мінімальної ціни на виробництво і реалізацію цукру у період з 1 вересня 2005 р. до 1 вересня 2006 р." мінімальна ціна на цукрові буряки, які поставлятимуться з 1 вересня 2005 р. до 1 вересня 2006 р. для виробництва цукру в межах квоти "А", та на цукор квоти "А" з урахуванням базисної цукристості за 1 тонну (без урахування податку на додану вартість), становить 141,67 грн. ( 28 USD).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відділом контролю митної вартості та номенклатури Ягодинської митниці було правомірно здійснено митну оцінку цукрового буряку на рівні 50 USD за 1 т.
В силу ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди (в даному випадку господарський суд) перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З викладених обставин по справі вбачається, що відповідачем дотримані зазначені принципи здійснення владних повноважень, а тому позов до задоволення не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 14, 71, 86, 94, 104, 105, 158-163, 167, 257-259, п.п. 3, 6-7 Розділу 7 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В позові відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Львівського господарського апеляційного суду протягом 10 – днів з дня ї складення в повному обсязі за правилами ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через господарський суд Волинської області заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом 20 днів апеляційної скарги.
Суддя М.С. Шум
Повний текст постанови
складено та підписано
13.06.2006р.