Апеляційний суд міста Севастополя
Справа №22-ц-642/2006р. Головуючий
в першій інстанції Пузіна В.І.
Категорія 41 Доповідач Водяхіна Л.М.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«29 червня» 2006 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Севастополя в складі:
головуючого - Водяхіної Л.М.
суддів - Клочка В.П., Птіціної В.І.
при секретарі - Будукіної 0.0.
за участю - ОСОБА_1, представника відповідача Завадського В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до редакції газети „Флот України" про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення витрат по розпорядженню про відрядження №НОМЕР_1, стягнення доплати за проживання у відрядженні в 2002 та 2003 роках, стягнення по лікарняним листам та відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 14 квітня 2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 в квітні 2005 року звернувся до суду з позовом до редакції газети „Флот України" про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення витрат по розпорядженню про відрядження №НОМЕР_1, стягнення доплати за проживання у відрядженні в 2002 та 2003 роках, стягнення по лікарняним листам та відшкодування моральної шкоди, мотивуючи вимоги тим, що відповідач безпідставно відмовляється виплачувати йому вищевказані грошові суми та поновлювати на роботі. Крім того, позивач посилається на те, що прогулів не вчиняв і був звільнений роботодавцем без погодження з профспілковим комітетом в період знаходження у відпустці.
Рішенням суду в позові ОСОБА_1 в частині поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення витрат по розпорядженню про відрядження №НОМЕР_1, стягнення доплати за проживання у відрядженні в 2002 та 2003 роках, стягнення по лікарняному листу №НОМЕР_2, відшкодування моральної шкоди - відмовлено.
Постановлено стягнути з редакції газети „Флот України" на користь ОСОБА_1:
· кошти за лікарняними листами за травень-червень 2003 року, якщо позивач надасть їх до редакції газети „Флот України";
· доплату за компенсацію за відпустку 2,15 грн, за затримку остаточного розрахунку з 01 по 12 липня 2003 року за 10 днів -105,80 грн.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог скасувати через недостатню дослідженість фактичних обставин справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору.
Розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Постановляючи рішення, суд виходив з того, що позивач був звільнений з займаної ним посади з дотриманням вимог матеріального права, підстав для його поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу немає, у зв'язку з чим відмовив в позові в цій частині.
З такими висновками погоджується колегія суддів, оскільки вони зроблені на підставі повного та всебічного розгляду всіх обставин справи, з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Згідно з п.4 ч.І ст.40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення терміну його дії можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу без поважних причин. Прогулом вважається відсутність працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого часу.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 допустив прогули б, 7 травня та з 8.30 до 13.00 годин 8 травня 2003 року, за що був звільнений відповідачем наказом №НОМЕР_3. Приймаючи до уваги, що в період часу з 26 травня по 06 червня 2003 року та з 09 червня по 27 червня 2003 року позивач знаходився на лікарняному листку непрацездатності, вищевказаний наказ про звільнення було скасовано та винесено наказ №НОМЕР_4, в якому датою звільнення позивача вважається 01 липня 2003 року.
Судом першої інстанції досліджувались обставини вчинення позивачем прогулів та було достовірно встановлено, що ОСОБА_1, будучи направленим у відрядження в м. Київ на період з 11 квітня по 10 травня 2003 року, повернувся з відрядження раніше та згідно з наказом №НОМЕР_5 вважався прибулим з відрядження та таким, що приступив до роботи (а.с.36 т.1) .
Однак, не дивлячись на це, позивач 6, 7 травня та з 8.30 до 13.00 годин 8 травня 2003 року на роботу не з'являвся, що підтверджується табелем обліку робочого часу, в якому позивач вважається таким, що допустив прогули (а.с.ЗО т.2), актом службового розслідування {а.с.32-34 т.1).
Вищевказані обставини підтверджуються і іншими доказами по справі - показами допитаних судом свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6.
Приймаючи до уваги вищевикладені обставини, відповідач з дотриманням вимог діючого законодавства - після отримання пояснень позивача з приводу відсутності його на робочому місці, за згодою профспілкового комітету звільнив ОСОБА_1 з займаної ним посади за допущені останнім порушення трудового законодавства.
Судом правильно відхилено позов ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідача грошових сум у відшкодування понесених позивачем витрат при перебуванні у відрядженні, оскільки документального підтвердження даних витрат позивачем відповідачеві у встановленому Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон від 31 березня 1998 року порядку не надано.
Таким чином, судом вірно встановлено фактичні обставини справи та матеріальний закон, який регулює спірні правовідносини, з урахуванням чого постановлено правильне та обґрунтоване рішення.
Доводи скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав для зміни чи скасування винесеного судом рішення.
Керуючись ст.ст.303-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 14 квітня 2006 року - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.
Головуючий Судді
Л.М. Водяхіна В.П. Клочко В.І. Птіціна