Справа №1-63/09 року

В И Р О К

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

03 червня 2009 року Великолепетиський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого                                                                                         Соловйова В.В.

при секретарі                                                                                        Хатункіній Л.О.

за участю прокурора                                                                            Зелінка Л.О.   

захисника                                     ОСОБА_16 .

представника потерпілої                             ОСОБА_3 .     

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Велика Лепетиха кримінальну справу по обвинуваченню :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Єфремов Тульської області, молдаванина, громадянина Росії, без освіти, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого РФ, Курська область, Понировський район, с. Нижнєсмородіно, проживаючого по вул. АДРЕСА_1 , с. Прилиманське, Овідіопольського району Одеської області, у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 . 29.12.2008 року близько 09.00 год. в с. Мала Лепетиха Великолепетиського району Херсонської області, вступивши в попередню змову на викрадення малолітньої ОСОБА_2 . з невстановленими слідством особами, перебуваючи в кухні жилого будинку ОСОБА_3 . за адресою: вул. АДРЕСА_1 , відкрито з застосуванням сили, захопив малолітню онуку ОСОБА_3 . - ОСОБА_2 ., ІНФОРМАЦІЯ_2, яку посадив в автомобіль іноземного виробництва і разом з нею виїхав з с. Мала Лепетиха Великолепетиського району в м. Сімферополь, а звідти до с. Прилиманське Овідіопольського району Одеської області, де в домоволодінні ОСОБА_17 . по вул. АДРЕСА_2 , всупереч волі ОСОБА_2 . утримував її до 22.01.2009 року.

Підсудний ОСОБА_1 . вину у вчиненому злочині визнав повністю та пояснив, що 27.12.2008 року він разом з співмешканкою ОСОБА_4 . та її синами: ОСОБА_5 . та ОСОБА_6 . поїхали до м. Сімферополь на потязі. ОСОБА_5 - 5 років, ОСОБА_6 - 13 років. Поїхали вони з метою одруження ОСОБА_6. В Сімферополі в них родичів немає, вони їхали з метою знайти циганські родини та запитати де є дівчата. В цей день вони приїхали до м. Сімферополь, де на залізничному вокзалі зустріли цигана, який сказав їм адресу одної дівчини. Ми з'їздили до неї, але вона їм не сподобалась і її батьки порадили нам їхати до м. Каховка. На потязі вони доїхали до м. Херсон, звідти на потязі - до м. Каховка. В м. Каховка вони приїхали 28.12.2008 року, прийшли на автовокзал, де в якогось цигана дізнались, що в с. Мала Лепетиха з бабусею живуть дві гарні дівчини. Циган був років 40, невисокий, повний. Він також сказав, що це його родичі і порадив вкрасти дівчину, бо баба хоче дуже великий калим. Вони переночували на автовокзалі, вранці найняли таксі, водія та марку автомобіля він не знає, і поїхали до с. Мала Лепетиха. В с. Мала Лепетиха вони приїхали близько 07.00 год. 29.12.2008 року. Так як вони точно не знали де живе ОСОБА_3 ., то кілька разів спитали в людей, де вона проживає. Потім вони зустріли цигана ОСОБА_18, в якого запитали де проживає ОСОБА_3 . Він відповів, що це його сестра і запитав чи вони приїхали сватати дівчат. Він пішов з ОСОБА_18 пішки до ОСОБА_3 ., а автомобіль поїхав за ними. Коли вони прийшли додому до ОСОБА_3 ., то співмешканка разом з синами вийшла з автомобіля і ОСОБА_18 постукав в двері будинку ОСОБА_3 . ОСОБА_3 . вийшла і запитала в ОСОБА_18 чи вони цигани. Він відповів, що так. Тоді вона запросила їх в будинок. Вони всі зайшли, а ОСОБА_18 десь пішов. Вони пили каву, яку він приніс в пластиковій пляшці, та розмовляли. В процесі розмови ОСОБА_3 . розповіла, що старша онука вже вийшла заміж, на даний час проживає з меншою онукою, ОСОБА_2. В цей час ОСОБА_2, яка спала на ліжку, прокинулась та одягнувшись розчісувала волосся. Він запитав у ОСОБА_6 чи подобається йому ця дівчина, він відповів, що так. Він натякнув йому щоб він забирав і виводив дівчину. ОСОБА_19 взяв дівчину за руку і вивів з будинку. ОСОБА_2 навіть не запитувала куди її ведуть. ОСОБА_3 . намагалась зупинити їх, але він її притримав і вийшов останній з будинку, закрутивши вхідні двері дротом. Після цього вони сіли в таксі і поїхали до м. Сімферополь, подалі, де ввечері сіли на потяг і поїхали в м. Одеса, а звідти - додому. Таксист участі в викрадені дівчини не приймав і про це не знав, бо перед цим вони розповіли, що їдуть сватати наречену, бо в них циган такі звичаї. Коли поверталися додому то він сидів на передньому сидінні, а ОСОБА_2 . на задньому і ніхто з них ножем їй не погрожував. Вдома ніхто з них дій сексуального характеру відносно ОСОБА_2 не вчиняли. Спала вона в кімнаті з його дочкою. Десь 20.01.2009 року його сестра ОСОБА_7 . та дочка ОСОБА_8 . дали телеграму з м. Одеса - ОСОБА_3 . щоб вона не турбувалась, з ОСОБА_2 все гаразд і що вони скоро приїдуть. 22.01.2009 року його разом з ОСОБА_2 . з дому забрали працівники міліції і доставили до В.Лепетиського РВ УМВС. Також доповнив, що ніякого чоловіка слов'янської національності з ними не було, а в автомобілі   ОСОБА_2 . ножем ніхто не погрожував. По їхньому циганському звичаю майбутню дружину - наречену необхідно викрадати, а потім родичі зустрічаються та вирішують питання про саме весілля. Також зазначив, що на даний час він хворіє на церроз печінки. Вину в скоєному визнає повністю, щиро кається, бажає активно сприяти розкриттю злочину.

Потерпіла ОСОБА_2 ., суду пояснила, що 29.12.2008 року близько 09.00 год. вона знаходилась вдома в с. Мала Лепетиха спала на ліжку в кухні жилого будинку. Вона прокинулась від того, що хтось намагається роздивитись її обличчя. Роздивившись вона помітила жінку циганської національності, яка відтягувала ковдру з її обличчя. В цей час до кімнати зайшла бабуся і ця жінка відразу від неї відвернулась. Також в кімнаті ще був чоловік циганської національності, повної статури, з вусами на обличчі, як вона потім дізналась ОСОБА_9 . Окрім вищевказаних осіб, в кімнаті також знаходився хлопчик циганської національності віком близько 9 років, син ОСОБА_9 . - ОСОБА_6. Бабуся вийшла з кімнати і дана жінка знову почала її роздивлятись. Вона встала з ліжка і почала розчісувати волосся. В цей час до кімнати зайшов молодий циган, який присів на стілець (ОСОБА_20 або ОСОБА_20). ОСОБА_9 ., запитав у сина ОСОБА_20, ну як тобі дівчина. ОСОБА_20 відповів, що так. В цей час бабуся повернулась до кімнати. Після бабусі до кімнати зайшов чоловік слов'янської національності віком близько 30 років, який схватив бабусю і держав, не пускаючи до неї, а її схватив ОСОБА_20 за волосся, ОСОБА_10 . разом з ОСОБА_6 вийшли з хати перші, а її ОСОБА_20 вивів за ними, ОСОБА_9 . та чоловік слов'янської національності йшли за ними. Її посадили в автомобіль, де вже сиділи ОСОБА_10 . та ОСОБА_6, сіли ОСОБА_9 . та чоловік слов'янської національності. Водій автомобіля, як вона дізналась таксі, білого кольору, з шашечками на магнітах, сидів в автомобілі і до будинку не заходив. Вони відразу поїхали з с. Мала Лепетиха. Коли вони почали їхати, то ОСОБА_1 . сів спереду на пасажирське сидіння, а ОСОБА_20 приставив їй ножа до ноги і сказав, щоб вона не кричала, бо заріже. З їх розмови вона зрозуміла, що вони їдуть до сестри ОСОБА_9 ., куди саме вона не знала, і також зрозуміла, що вони приїхали не за нею, а за старшою сестрою ОСОБА_21. Після обіду цього ж дня вони приїхали до Сімферополя, про що вона зрозуміла з знаку на узбіччі дороги. Коли вони приїхали до сестри ОСОБА_10  - ОСОБА_2, ми вийшли з автомобіля і він поїхав. Вони зайшли в будинок, ОСОБА_2 почала кричати на них, що кого вони привезли. Вони відповіли, що хіба вона їй не подобається. Вона відповіла, що ні, бо вона ще дитина. Після цього ОСОБА_10 . разом з племінником ОСОБА_2 пішли в магазин, та купили продуктів та випивки. Після цього вони всі напились, окрім ОСОБА_2, племінника ОСОБА_22, та ОСОБА_6. Після цього на наступний день під вечір вони на тому ж таксі, окрім чоловіка слов'янської національності, який залишився в Сімферополі, поїхали на залізничний вокзал, звідки на потязі кудись поїхали. Вранці вони прибули на місце. Коли вона запитала, що це за село, їй відповіли, що Каховка. На воротах сусіднього будинку була написана вулиця АДРЕСА_2 . В даному будинку вона прожила до ранку 22.01.2009 року, а потім її забрали додому працівники міліції разом з ОСОБА_9 ., а ОСОБА_10 . та ОСОБА_20 22.01.2009 року вранці перед приїздом працівників міліції десь поїхали, куди саме вона не знає. В той час коли вона перебувала вдома в ОСОБА_9 . їй двічі казали, щоб вона погодилась стати їх невісткою, якщо ні, то вони спалять бабусі та тіткам хати. Також ОСОБА_20 казав, що якщо вона не стане його дружиною, то він повбиває всіх її родичів. Вона на їх пропозиції не погоджувалась. Також доповнила, що ніяких дій сексуального характеру чоловіки в даній сім'ї до неї не вчиняли, спала вона в окремій кімнаті разом з дочкою ОСОБА_9 .

Законний представник потерпілої ОСОБА_3 ., суду пояснила, що вона проживає в с. Мала Лепетиха разом з онукою ОСОБА_2 ., яка є сиротою і вона визнана рішенням суду її опікуном. ОСОБА_2 хворіє на серце. 29.12.2008 року близько 09.10 год. вона разом з онукою перебувала в жилому будинку. Онука ОСОБА_2 . спала на ліжку в кухні, а вона топила плиту. В цей час відчинились двері з центральної кімнати в кухню. В кухню зайшов чоловік циганської національності, віком від 40 до 50 років, повної статури, обличчя кругле, повне, на обличчі мав вуси. Разом з цим чоловіком зайшла жінка циганської національності, віком від 40 до 50 років. Дані чоловік та жінка на її питання, хто прийшов, сказали, що вони прийшли погрітись, так як автомобіль їх поламався. Вона запросила їх присісти. Вони сіли. Чоловік сів на стілець біля столу, а жінка на ліжко, де на цей час спала ОСОБА_2 . Вона сказала, що налила б їм кави, але вона перед цим закінчилась, і може нагріти їм чаю та пішла в веранду набрала в кружку води. В цей час вона побачила, що біля двору стоїть автомобіль білого кольору, якої марки вона не знає. Чоловік на це відповів, що кава в них є і він з автомобіля приніс пластикову пляшку ємкістю 2 л., яка наполовину була заповнена кавою. Чоловік частину кави вилив в металеву кружку, яку вона поставила на плиту розігріти. Поки кава грілась, вона принесла чисті чашки. Після цього вона розлила каву, собі та вказаним людям. Вони сиділи пили каву. Вона  запитала, звідки вони приїхали. Чоловік та жінка разом почали розповідати, що приїхали з м. Дніпропетровськ, торгують різними речами. В цей час жінка сказала чоловіку, що в них дитина в автомобілі, хай він піде та приведе в будинок сина. Чоловік вийшов та завів в кухню хлопця циганської національності, віком 8-9 років, близько 140 см зросту, одягнений довгу дублянку чорного кольору. Чоловік посадив сина, як вона зрозуміла, на ліжко поряд з жінкою. ОСОБА_2 в цей час ще спала. Вона вийшла з кухні та пішла в іншу кімнату. Вищевказані особи залишились в кухні. Через 5 хвилин вона повернулась в кухню і побачила, що на стільці, окрім раніше вказаних, сидить чоловік циганської національності, віком близько 20 років, середньої тіло будови, який був одягнений в чорну дублянку, чорні брюки. В цей ОСОБА_2 сиділа на ліжку, одягнена в кофту та джинси і почала розчісувати волосся. В цей момент в кухню зайшов чоловік слов'янської національності, віком близько 25 років, близько 170 см зросту, худорлявої тілобудови, одягнений в світлу коричневу дублянку. А він сказав, що йому весь час добрий вечір і відразу закрив їй рукою рота, загнув руку за спину, і штовхнув її на дрова, які лежали біли плити пічного опалення. Лежачи на дровах вона побачила, що присутні схватили ОСОБА_2, хто саме вона не пам'ятає, та понесли з хати. Вона кинулась за ними, але хтось держав двері, не даючи їй вийти. Через деякий час вона вийшла в веранду, але в веранді стояв перший чоловік. Вона схватила його за тулуб, та почала прохати, щоб ОСОБА_2 залишили вдома, але він відштовхнув її, вийшов на подвір'я, і зав'язав двері, щоб вона не вийшла. Вона побігла в кухню, та розбила маленьким стільцем вікно, хотіла вилізти через нього, але не вдалося. Вона знову побігла в веранду, вона смикала двері і через деякий час дріт порвався і вона вийшла на вулицю і побачила, що даний автомобіль знаходиться вже в кінці вулиці. Вона побігла до сусідів та викликала працівників міліції. Хто міг скоїти даний злочин вона не знає, даних осіб вона раніше не бачила. Також доповнила, що дійсно звичаї про викрадення нареченої у циганського народу є, але цигани, які проживають в с. Мала Лепетиха їх не дотримуються. Ні моральної, ні матеріальної шкоди їй та її внучці ОСОБА_2 . завдано не було. Цивільний позов не заявляє. Просить суд притягнути підсудного ОСОБА_1 . до відповідальності згідно діючого законодавства.   

Свідок ОСОБА_11 ., суду пояснив, що 29.12.2008 року близько 08.55 год. він їхав на своєму автомобілі по вул. Кірова в с. Мала Лепетиха Великолепетиського району до ОСОБА_12 .. Проїжджаючи мимо домоволодіння ОСОБА_3 ., він побачив, що навпроти даного домоволодіння, на узбіччі стоїть автомобіль «Опель Вектра» білого кольору, з нікельованими титановими дисками, вікна автомобіля злегка затоновані. По зовнішньому вигляду автомобіль був чистий, наче після капітального ремонту та щойно вимитий. Державний номер він частково роздивився: перші букви номеру «АВ» або «АТ», цифр не запам'ятав, останні букви номеру були «НК», це він точно пам'ятає, з-за того що дана серія схожа на серію номерів з Донеччини, звідки він приїхав до Великолепетиського району. Він хотів зупинитись та поговорити з водієм, але так як часу не було він проїхав. В дворі домоволодіння ОСОБА_3 . він нікого не бачив. За кермом даного автомобіля сидів чоловік, одягнений в чорну дубльонку, без шапки, мав на голові темне волосся. Інших прикмет я не роздивився. Він під'їхав до домоволодіння ОСОБА_12 ., забрав його сестру та племінника і поїхав в смт. Велика Лепетиха, коли він їхав, то вищевказаний автомобіль все ще стояв біля двору ОСОБА_3 . Раніше він даний автомобіль не бачив і водія не знає. Вже пізніше в цей же день він дізнався від працівників міліції, що з даного домоволодіння була викрадена ОСОБА_2 ., онука ОСОБА_3 .

Свідок ОСОБА_13 ., суду пояснила, що 29.12.2008 року близько 09.30 год. їй зателефонувала ОСОБА_3 . та повідомила, що зникла її онука ОСОБА_2 . Коли вона прийшла до неї додому, то дійсно впевнилась, що її викрали. По дорозі до неї вона разом з ОСОБА_23 питали в прохожих громадян чи не бачили вони білий автомобіль, так як зі слів ОСОБА_3 . її онуку забрали невідомі на білому авто. Проте, ніхто нічого не бачив та не чув.

Свідок ОСОБА_14 ., суду пояснила, що 29.12.2008 року близько 09.10 год. в с. Мала Лепетиха по вул. Кірова коли вона вийшла з свого домоволодіння, то помітила іномарку білого кольору, яка стояла біля будинку сусідки ОСОБА_24, яка проживає по даній вулиці в будинку №59. Біля даної машини стояв чоловік коренастої тілобудови. Також у цей час з домоволодіння ОСОБА_24 вийшов молодий хлопець, 15-16 років, невисокого зросту який почав спілкуватись з іншими, але вона нічого не зрозуміла, бо вони спілкувались ромською мовою. Вона підійшла до старшого на вигляд та спитала чи пішла ОСОБА_24 до школи за харчами, на що невідомий чоловік відповів, що вона вже пішла хвилин 5 тому і вони самі її шукають. Чи сидів хтось в авто вона не знає, бо через затемнене скло в машині нічого не видно.

Свідок ОСОБА_15 ., суду пояснила, що 29.12.2008 року близько 06.50 год. вона почула як надворі загавкав собака. Вона вийшла в двір і побачила як біля воріт стоїть незнайомий їй чоловік, років до 30 одягнений в коричневу дублянку та чорну в'язану шапку. Навпроти двору на дорозі стояв білий автомобіль, іномарка. Номер авто вона не бачила. Даний чоловік запитав у неї чи це вулиця Кірова. Вона відповіла, що так. Далі він запитав звідки починається нумерація будинків. Раніше вона ні даний автомобіль, ні даного чоловіка в с. Мала Лепетиха не бачила.

Захисник ОСОБА_16 . просить суд призначити підсудному ОСОБА_1 . покарання з випробуванням, так як підсудний раніше не судимий, вперше вчинив злочин, а також має невиліковну хворобу - церроз печінки.

Вина підсудного ОСОБА_1 . підтверджується: поясненнями потерпілої; представника потерпілої; свідків; протоколом огляду місця події, в ході якого при огляді домоволодіння ОСОБА_3 . виявлено відсутність вдома малолітньої онуки ОСОБА_3 . - ОСОБА_2 . (а.с.7-14); висновком експерта №1 від 27.01.2009 року про те, що сліди папілярних узорів на відрізках липкої стрічки, вилучені при огляді домоволодіння ОСОБА_3 . належать ОСОБА_1 . (а.с.17-24); речовими доказами - відрізком електродроту, пластиковою пляшкою ємкістю 2 л. та двома чашками з відбитками пальців рук (а.с.26); протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання ( а.с.33); протоколами очної ставки (а.с.105 - 106).

Дії підсудного ОСОБА_1 . необхідно кваліфікувати за ст. 146 ч. 2 КК України, викрадення людини, вчинене щодо малолітньої за попередньою змовою групою осіб, оскільки ОСОБА_1 . 29.12.2008 року близько 09.00 год. в с. Мала Лепетиха Великолепетиського району Херсонської області, вступивши в попередню змову на викрадення малолітньої ОСОБА_2 . з невстановленими слідством особами, перебуваючи в кухні жилого будинку ОСОБА_3 . за адресою: вул. АДРЕСА_1 , відкрито з застосуванням сили, захопив малолітню онуку ОСОБА_3 . - ОСОБА_2 ., ІНФОРМАЦІЯ_2, яку посадив у автомобіль і разом з нею виїхав з с. Мала Лепетиха Великолепетиського району в м. Сімферополь, а звідти до с. Прилиманське Овідіопольського району Одеської області, де в домоволодінні ОСОБА_17 . по вул. АДРЕСА_2 , всупереч волі ОСОБА_2 . утримував її до 22.01.2009 року.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1 . суд враховує ступінь тяжОСОБА_6 вчиненого злочину, щире каяття, яке суд відносить до обставини, яка пом'якшує покарання ОСОБА_1 ., обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_1 . відсутні, особу підсудного з даних про якого видно, що він за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, хворіє на церроз печінки, сахарний діабет, по медичних документах які були оглянуті в судовому засіданні має двох неповнолітніх дітей, має постійне місце проживання, що ст. 146 ч. 2 КК України відноситься до злочину середньої тяжОСОБА_6,  а тому суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 . без відбування покарання у кримінально - виконавчий установі, та вважає, що він повинен нести покарання в межах санкції ст. 146 ч. 2 КК України та застосувати ст.ст. 75, 76 КК України.

Цивільний позов не заявлено.

Керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, суд

 З А С У Д И В :

ОСОБА_1   за ст. 146 ч. 2 КК України на п»ять років позбавлення волі, застосувавши ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1  від відбування покарання у кримінально - виконавчий установі з випробуванням з іспитовим строком на три роки. На підставі п.п. 3, 4 ч. 1 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_1  повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи та періодично з'являтись для реєстрації до органу кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1  - тримання під вартою змінити на підписку про невиїзд звільнивши його з під варти  з залу суду, підписку про невиїзд залишити до набрання вироком чинності.

Речові докази - відрізок електрод роту, пластикову пляшку ємністю 2л. та дві чашки з відбитками пальців рук - знищити.

Стягнути з ОСОБА_1  на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Херсонській області, ОКПО-25574185, УДК по Херсонській області МФО 852010, р/р 35228001000047 судові витрати за проведення експертизи у розмірі - 300 (триста) гривень 48 копійок.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Херсонської області через Великолепетиський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Головуючий                                                                                 підпис

КОПІЯ  ВІРНА

В.о. голови суду                                 В.В. Соловйов