ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
___________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
06.02.2007 року Справа № 3/285(6/161)
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Баннової Т.М.
суддів Єжової С.С.
Семендяєвої І.В.
за присутністю секретаря
судового засідання Сідорової О.А.
та за участю
представників сторін:
від позивача – Данильчук А.Л., дов. від 04.01.2007 № 1
від відповідача – Савченко І.В., дов. від 04.01.2007 № 03/03-54
розглянув у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Державного підприємства „Луганськвугілля”
на рішення
господарського суду Луганської області
від 22.11.2006
у справі № 3/285(6/161) (головуючий суддя –
Доманська М.Л., судді –Пономаренко Є.Ю.,
Яресько Б.В.)
за позовом Торгівельно-промислової транснаціональної
корпорації „Кераміст”
до відповідача Державного підприємства „Луганськвугілля”
про витребування майна
За результатами розгляду апеляційної скарги Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
ВСТАНОВИВ:
Позивач –Торгівельно-промислова транснаціональна корпорація „Кераміст” (далі –ТПТК „Кераміст”) звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про витребування від державного підприємства шахти „Никанор –Нова” (далі –ДПШ „Никанор –Нова”) гірниче-шахтне обладнання: комбайн КСП –32, заводський №95, рік випуску 2003; конвеєр 1Л80УК-01-01L50м, заводський № 1138, рік випуску 2003; конвеєр СП-250 (120 п.м.); конвеєр СП-250 (170 п.м.), заводський № 351, рік випуску 2003; електровоз 2АМ-8Д, заводський № 3306, рік випуску 2002; машину ППН-5, заводський № 9864, рік випуску 1999, передане відповідачу відповідно до додаткової угоди від 19.08.2003 та актів від 20.08.2003, 01.09.2003, 31.10.2003.
Рішенням господарського суду Луганської області від 29.11.2005 по справі № 6/161 визнано недійсними додаткові угоди до договору від 01.11.2002 №222/к (далі – договір), підписані ТПТК „Кераміст” та ДП „Луганськвугілля”, від 28.04.2003, 19.08.2003, 02.01.2004, у задоволені позову відмовлено.
Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 24.01.2006 зазначене рішення суду першої інстанції від 29.11.2005 скасоване.
Постановою Вищого господарського суду України від 30.01.2006 вищевказані судові рішення скасовані, справу № 6/161 направлено на новий розгляд до господарського суду Луганської області.
03.07.2006 позивачем надані уточнення до позовної заяви, згідно яких він просив зобов’язати відповідача вивести з експлуатації та повернути ТПТК „Кераміст”, як законному власнику, наступне майно: комбайн КСП –32, заводський №95, рік випуску 2003; конвеєр 1Л80УК-01-01L50м, заводський № 1138, рік випуску 2003; конвеєр СП-250 (120 п.м.); конвеєр СП-250 (170 п.м.), заводський № 351, рік випуску 2003; електровоз 2АМ-8Д, заводський № 3306, рік випуску 2002; машину ППН-5, заводський № 9864, рік випуску 1999; конвеєр шкребков. СП-202 м.
Ухвалою суду по справі від 09.08.2006 замінено первісного відповідача у справі належним відповідачем –державним підприємством „Луганськвугілля” (далі –ДП „Луганськвугілля”).
Рішенням господарського суду Луганської області від 22.11.2006 по справі № 3/285(6/161) позов задоволений повністю.
Мотивоване дане рішення обґрунтованістю позовних вимог, умовами договору, положеннями ст. ст. 33, 43 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 5, 9 Закону України „Про інвестиційну діяльність”, ст. 154 Цивільного кодексу Української РСР, ст. ст. 639, 1212 Цивільного кодексу України, підтвердженням факту передачі позивачем до ДПШ „Никанор –Нова” спірного гірничо - шахтного обладнання.
Місцевим господарським судом визнані неукладеними додаткові угоди до договору від 28.04.2003, 19.08.2003, 19.08.2003, 02.01.2004 та зазначено про те, що відсутність між ними договору оренди сторонами належним чином не спростовано.
За висновком суду спірне гірничо - шахтне обладнання набуто (збережено) без достатньої підстави та має бути повернуте відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Разом з тим доводи ДПШ „Никанор –Нова” відносно того, що до спірних правовідносин не можна застосовувати відношення оренди, місцевим господарським судом відхилені. Судом зазначено про відсутність будь-яких належних доказів передачі спірного майна у власність ДПШ „Никанор –Нова”, тобто на умовах інвестування за договором.
Згідно оскаржуваного рішення вказане майно передано на умовах тимчасового, термінового користування гірничо - шахтним обладнанням, а саме на умовах оренди.
Здійснення інвестицій у вигляді оренди гірничо - шахтного обладнання договором не передбачено. Тому за висновком суду не можна розповсюджувати на передане в оренду майно режим основного договору від 01.11.2002 № 222/к.
ДП „Луганськвугілля” не погодилося з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій йдеться про скасування рішення та прийняття нового про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційних вимог її заявник посилається на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального та процесуального права; положення ст. ст. 203, 215, 639, 1212 Цивільного кодексу України, Закону України „Про інвестиційну діяльність”.
Скаржник стверджує, що визнання судом неукладеними додаткових угод від 28.04.2003, 19.08.2003, 19.08.2003, 02.01.2004 до договору від 01.11.2002 №222/к суперечить вимогам ст. ст. 202, 203, 215 Цивільного кодексу України, коли, на думку заявника скарги, треба було визнати їх недійсними.
Застосування судом ст. 1212 Цивільного кодексу України ДП „Луганськвугілля” вважає необґрунтованим, стверджує про передачу відповідачеві обладнання на підставі договору та посилається у доказ на вказівку про те в актах приймання-передачі майна.
Розглянув матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, заслухав представників сторін, дослідив правильність застосування судом першої інстанції при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до умов договору, який укладений ТПТК «Кераміст», державним підприємством шахтою „Никанор –Нова” (далі –Шахта) та Державною холдінговою компанією «Луганськвугілля»(далі –Холдінг), позивач прийняв на себе обов’язок інвестувати Шахту коштами та матеріальними активами з метою введення в експлуатацію 1 лави Шахти і забезпечення добування вугілля згідно графіка 1.
Обсяг інвестицій згідно п. 1.3 договору складає до 10 млн. грн.
Додатковою угодою від 28.04.2003 до договору обсяг інвестицій збільшено до 15 млн. грн.
Згідно п. 1.4 договору інвестиції здійснюються у вигляді товарно-матеріальних цінностей згідно додатків, які є невід’ємною частиною договору та підписані інвестором і Шахтою.
Інвестиції можуть бути внесеними у вигляді грошових коштів за узгодженням із Шахтою та Холдінгом (п. 1.5 договору).
Повернення товарно-матеріальних цінностей, переданих у порядку інвестування, договором не передбачено. Згідно п. 3.1 договору погашення інвестицій здійснюється згідно графіка № 1, який є невід’ємною частиною договору. Після погашення інвестицій у повному обсязі Шахта здійснює відвантаження вугілля на адресу інвестора за прейскурантними цінами до повного виробітку об’єкта інвестування.
19.08.2003 позивачем та Шахтою підписані додаткові угоди до договору, якими договір доповнено п. 1.7, згідно якого інвестиції можуть вноситись у вигляді оренди гірничо –шахтного та іншого обладнання та за якими зазначено про передачу інвестором Шахти в якості інвестицій в оренду гірничо –шахтне обладнання, перелік якого наведений у додатку №1 до додаткової угоди від 19.08.2003.
Холдінгом, який є також стороною за договором та зазначений у додаткових угодах від 19.08.2003, вказані додаткові угоди не підписані, що свідчить про те, що вони є неукладеними.
За викладеним не може бути прийнятий до уваги і додаток до неукладеної додаткової угоди від 19.08.2003, який містить перелік гірничо –шахтного обладнання (арк. справи 128, т. І).
З вищезазначених підстав є неукладеною також і додаткова угода від 02.01.2004 до договору (арк. справи 54, т. І). Крім того, за даною додатковою угодою зазначено про продовження строку дії договору за додатковою угодою від 01.07.2003, докази укладення якої в матеріалах справи відсутні.
Неукладеними додаткові угоди до договору є також і в силу вимог ст. 154 Цивільного кодексу Української РСР, який діяв під час підписання додаткових угод у зв’язку з недотриманням сторонами умов п. 6.2 договору, яким передбачена реєстрація змін та доповнень до договору Холдінгом, який є стороною договору, Шахтою.
Додаток № 1 до договору від 01.11.2002 (арк. справи 85, т. І), який відповідно до умов п. 1.4 договору підписаний позивачем і Шахтою, у переліку майна спірне гірничо –шахтне обладнання не містить, тобто підстави вважати передачу цього обладнання на підставі договору відсутні.
За викладеним посилання відповідача у підтвердження доводів про передачу майна на законних підставах, а саме на підставі договору №222/к, на те, що акти приймання-передачі містять вказівку на договір, до уваги не може бути прийнято.
Крім того, як обґрунтовано зазначено судом першої інстанції за рішенням, що оскаржується, в актах приймання-передачі відсутні відомості щодо ціни та інших умов, необхідних для передачі спірного майна у власність, як це передбачено умовами договору.
Отже, висновок місцевого господарського суду щодо набуття Шахтою спірного гірничо - шахтного обладнання без достатньої правової підстави та щодо необхідності повернення цього майна позивачу судова колегія вважає таким, що відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.
Підстав для скасування або зміни рішення не вбачається.
Судові витрати за апеляційною скаргою підлягають віднесенню на її заявника, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, п.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу державного підприємства „Луганськвугілля” на рішення господарського суду Луганської області від 22.11.2006 у справі № 3/285(6/161) залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 22.11.2006 у справі № 3/285(6/161) залишити без змін.
Головуючий суддя Т.М.Баннова
Суддя С.С.Єжова
Суддя І.В.Семендяєва