Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

м. Первомайськ, вул. К.Маркса, 18, 55213, (05161) 4-26-20

2-а-276/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2011 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого – судді Мельничук О.В..

розглянувши у письмовому провадженні в залі суду м. Первомайськ адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Миколаївської області про визнання дій протиправними та зобов’язання до нарахувати та виплатити щомісячну надбавку до пенсії як дитині війни, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 20.12.2010 року звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи тим, що народився 17.12.1936 року і має статус дитини війни, тому відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ” має право на отримання щомісячної надбавки до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак у 2010 році така надбавка йому нараховувалась і виплачувалась у розмірі лише 10% прожиткового мінімуму замість належних 30%.

В судове засідання позивач не з’явився, надав суду заяву, в якій підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити та розглянути справу в його відсутність.

Представник Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Миколаївської області в судове засідання не з’явився, надав суду заву, в якій просить розглянути справу в його відсутність, а також заперечення, згідно яких відповідач позов не визнає, мотивуючи тим, що розмір мінімальної пенсії за віком, з якої потрібно обчислювати 30% надбавки до пенсії, законодавчо не визначений; застосовувати мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої статті 28 Закону „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” (у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність) не можна, оскільки він застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, а не надбавок до пенсій; надбавка до пенсії як дитині війни позивачу виплачувалась у розмірі 10% прожиткового мінімуму згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 „Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян ”, яка набрала чинності з 22.05.2008 року; Пенсійний фонд не можна зобов’язати здійснити вказані в позові виплати, оскільки вони повинні фінансуватись з Державного бюджету України, а не з бюджету Пенсійного фонду України.

Вирішуючи надану справу у письмовому провадженні відповідно до ч.4 ст. 122 КАС України на основі наявних у суду матеріалів, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Оскільки позивач народився 17.12.1936 року, що підтверджується його паспортом, то відповідно до ст.1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ” №2195-1У від 18.11.2004 року, який набрав чинності з 01.01.2006 року, має статус дитини війни. Про це наявна відмітка в пенсійному посвідченні. Зазначеним Законом встановлено правовий статус дітей війни, визначено основи їх соціального захисту та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

Статтею 6 вказаного Закону визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком. Статтею 3 цього ж Закону передбачено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Таким чином, на позивача поширюється дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" і вона має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.

Згідно ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Відповідно до ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Судом не може бути прийнято до уваги як підставу ненарахування та невиплати позивачу підвищення до пенсії те, що питання визначення величини мінімальної пенсії за віком, що застосовується для обчислення підвищення пенсії особам, яким встановлено статус "дитина війни", не вирішено у законодавчому порядку. Статтею 8 КАС України визначено, що забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини. Факт відсутності визначення та врегулювання на законодавчому рівні питання визначення величини мінімальної пенсії за віком, що застосовується для обчислення підвищення пенсії особам, яким встановлено статус "дитина війни" не може бути підставою для позбавлення позивача визначених державою соціальних гарантій та підтримки як дитини війни.

Згідно ст. 9 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Статтею 17 Закону України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії ” передбачено, що основні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До переліку основних державних соціальних гарантій включається мінімальний розмір пенсії.

На час розгляду справи розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», згідно якого мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність. Відповідно до ст. 2 ч.1 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Законом України „Про Державний бюджет України на 2010 рік ” дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ” не зупинено. Відповідно до ч.2 ст. 52 Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік ” розміри державних соціальних гарантій на 2010 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Законом, який встановлює доплату до пенсії дітям війни є Закон України „Про соціальний захист дітей війни ”.

Відповідно до Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік ” встановлено прожитковий мінімум на одну особу, що втратила працездатність: з 01.04.2010 року – 706 грн., з 01.07.2010 року – 709 грн., з 01.10.2010 року – 723 грн., з 01.12.2010 року – 734 грн.

Згідно довідки Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі позивачу у 2010 році надбавка до пенсії як дитині війни виплачувалась у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, тобто 49,80 грн. щомісячно, що суперечить вимогам Закону України „Про соціальний захист дітей війни ”.

Таким чином, відповідач при нарахування та виплаті позивачу надбавки до пенсії як дитині війни діяв протиправно і протиправно відмовив йому у перерахунку пенсії як дитині війни з наведених вище підстав.

Разом з тим, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, оскільки суд не може перебирати на себе функцію Пенсійного фонду щодо здійснення нарахування, перерахунку та виплати пенсії замість органу, якому належать такі повноваження. Такий обов’язок покладено на органі Пенсійного фонду України. Тому, відповідно до ч.2 ст. 162 КАС України суд вважає за необхідне задовольнити позов частково і прийняту іншу постанову щодо вирішення суті спору, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень. Також суд не може наперед вирішувати питання щодо правовідносин, які ще не виникли, тобто на майбутнє, тому вимоги позивача підлягають задоволенню за період до звернення до суду відповідно строків передбачених ст..99 ч.2 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 55, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6, 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195-І від 18.11.2004 року, рішенням Конституційного суду України №10-рп-2008 від 22.05.2008 року, Законом України „Про Державний Бюджет України на 2010 рік ”, ст.ст. 6, 8-11, 70, 71, 86, 87, 98, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Миколаївської області до нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни за період з 20.06.2010 року по 20.12.2010 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Первомайському районі Миколаївської області нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни ОСОБА_1 згідно ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ” №2195-1У від 18.11.2004 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування ” за період з 20.06.2010 року по 20.12.2010 року, з врахуванням виплачених за цей період сум такої допомоги.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Апеляційну скаргу на постанову може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі прийняття постанови у відсутність осіб, які приймають участь у справі, апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

СУДДЯ: