^{Апеляційний суд міста Севастополя}

Справа № 22ц-488/2006г.                             Головуючий у першій

інстанції  Лугвіщик А.М.

Категорія                                                                Доповідач у апеляційній

інстанції Володіна Л.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

22 червня 2006 року колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду міста Севастополя  в складі:

головуючого        - Водяхіної Л.М.

суддів                                 - Володіної Л.В., Птіціної В.І.

при секретарі      - Федоніні Є.О.

за участю                         - представників ОСОБА_1-

ОСОБА_2 та ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4, його представника ОСОБА_5, представника відповідача ОСОБА_6 - ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Державної податкової інспекції в м. Севастополі про визнання факту прийняття спадщини, визнання права власності на будинок, за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про визнання недійсним заповіту, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, за апеляційними скаргами ОСОБА_6, ОСОБА_4 на рішення місцевого суду Гагарінського району м. Севастополя від Об березня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_6 звернулася з позовом до Державної податкової інспекції в м. Севастополі про визнання факту прийняття спадщини, визнання права власності на будинок АДРЕСА_1, з позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним заповіту, який складений ОСОБА_7 від 21 листопада 1988 року. Вимоги мотивовані тим, що вона є спадкоємцем після смерті батьків ОСОБА_8 та ОСОБА_7, фактично прийняла спадщину шляхом володіння та керування спадковим майном. На момент смерті ОСОБА_7 позивач була непрацездатною та мала право на обов'язкову частину в спадщині. Крім того, реєстрація домоволодіння, як об'єкта власності, призведена після смерті ОСОБА_7

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу домоволодіння АДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_6 і ОСОБА_4 25 березня 2004 року. Вимоги мотивовані тим, що договір укладений з порушенням норм закону та внаслідок омани. ОСОБА_6 при оформлені спадщини не заявила про наявність ОСОБА_1, як спадкоємця.

Рішенням суду від Об березня 2006 року в задоволені позову ОСОБА_6 відмовлено, позов ОСОБА_1 задоволений, договір купівлі-продажу домоволодіння АДРЕСА_1, укладений 25 березня 2004 року, між ОСОБА_6 і ОСОБА_4, визнаний недійсним, суд зобов'язав ОСОБА_4 повернути ОСОБА_1 № НОМЕР_1 домоволодіння по АДРЕСА_1, зобов'язав ОСОБА_6 повернути ОСОБА_4 гроші у розмірі 16 000 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення, про задоволення її позовних вимог, вказує, що суд невірно оцінив фактичні обставини справи, та порушив норми матеріального права.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволені позову ОСОБА_1 про визнання угоди недійсною відмовити, вказує, що судом порушені норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення відповідача ОСОБА_4 та представників сторін, дослідивши матеріали справи, судова колегія, вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню.

Постановляючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави для визнання за ОСОБА_6 права власності на спірний будинок, та що угода між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 була укладена шляхом омани.

З такими висновками суду не може погодитися судова колегія.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що власником спірного домоволодіння був ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Після його смерті в даному домоволодінні проживала його дружина ОСОБА_7 з дітьми, які прийняли спадщину шляхом фактичного вступу в керування майном (а.с.10,90). Суд вказаним обставинам належної оцінки не дав, не встановив, хто прийняв спадщину також після цих спадкоємців. Таким чином, суд достатньо не встановив коло спадкоємців та частки у спадщині кожного із спадкоємців, тобто фактично вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не були притягнути до розгляду справи.

Визначаючи договір купівлі-продажу недійсним на підставі ст. 230 ЦК України, суд не урахував, що при складанні угоди внаслідок омани має місце порок волі учасника угоди, який визнаний діями інших осіб. Однак сторони угоди купівлі-продажу ніяких претензій один до одного не мають та підтверджують, що їх волевиявлення було вільним і відповідало їх внутрішній волі. Крім того, суд не урахував, що позовні вимоги про визнання угоди недійсною на підставі ст. 231 ЦК України не були заявлені, отже суд в даному випадку вийшов за межі позовних вимог. Разом з тим, суд  не  розглянув  вимоги  про  визнання  угоди  недійсною,  як складеної всупереч вимогам закону та з порушенням права ОСОБА_1 на підставі ч. З ст.215 ЦК України.

Розглядаючи вимоги про визнання угоди недійсною,' суд не обговорював довід ОСОБА_4 про те, що він є добросовісним набувачем і домоволодіння не може "бути витребувано у нього.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що доводи апеляційних скарг спростовують висновки суду, судова колегія вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд на підставі ч.І п.З п.5,ст. 311 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303-315 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_6, ОСОБА_4 на рішення місцевого суду Гагарінського району м. Севастополя від Об березня 2006 року задовольнити.

Рішення місцевого суду Гагарінського району м. Севастополя від Об березня 2006 року скасувати, справу повернути до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання законної сили.

Головуючий: Судді:

Л.М.Водяхіна Л.В.Володіна В.І. Птіціна