Справа № 2-2293/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2011 року                                                                       м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді Масленикова О.А.,

при секретарі Д'яченко М.В.

розглянувши цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

ОСОБА_2

про

стягнення боргу

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом в якому зазначив, що в 2003 році за договором позики ним було надано в борг ОСОБА_2 12 500 доларів США. Божник частково виконав зобов’язання, однак в зв’язку з несвоєчасним поверненням позики, станом на 2010 рік ОСОБА_2 заборгував позивачу 4700 доларів США, що за курсом НБУ складає 37600 гривень, які ОСОБА_3 просить суд стягнути з відповідача, а також 1128 гривень пені, що визначено ним у розмірі 3 відсотків річних від простроченої суми боргу та судові витрати.

На призначену дату розгляду справи представником позивача, ОСОБА_4 було надано заяву, відповідно до якої він просить суд задовольнити позов та розглянути справу за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання за викликом суду не прибув, клопотання про відкладення судового розгляду або проведення розгляду справи за його відсутності –суду не надала.

На підставі письмової заяви представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи за відсутності сторін без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст. ст. 169, 197, 224 ЦПК України.

Дослідивши позовну заяву, в процесі встановлення обставин справи та перевірки їх доказами, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини:

Відповідно до розписки від 30.08.2003 року ОСОБА_2 взяв в борг у ОСОБА_3 6500 доларів США строком до 31.12.2003 року.

Судом встановлено, що згідно розписки ОСОБА_2 від 16.11.2004 року строк повернення ним боргу ОСОБА_3 в сумі 5000 доларів США збіг 31.12.2003 року. Вказаний залишок заборгованості ним ОСОБА_3 не повернуто.

Відповідно до ст. ст. 1046-1048 ЦК України - за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно ст.524 ЦК України - зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.525 ЦК України - одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень,

Дослідивши обставини справи та беручи до уваги наведені положення законодавства, суд вважає встановленим існування між сторонами договірних зобов’язань що виникли з правовідносин позики та, відповідно, обов’язку відповідача повернути позивачу грошові кошти відповідно до умов укладеного між ними договору позики, а порушене право позивача таким, що підлягає захисту згідно ст. ст. 15, 16 ЦК України.

Судові витрати по справі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача згідно ст. 88 ЦПК України

Керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК, ст.ст. 526, 530, 1046-1049 ЦК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу –задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 –37600 гривень заборгованості за договором позики та 1128 гривень пені, всього 38728 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 387,28 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 120 гривень витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Кілійський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги .

Згідно ст. 228 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Кілійського районного суду ОСОБА_6