Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
30 березня 2012 р. № 2а- 935/12/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого – Судді Бездітка Д.В.,
при секретарі судового засідання – Фоміній В.В.,
за участю: представника позивача - ОСОБА_1,
відповідача - ОСОБА_2,
представника відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської обласної Державної податкової служби
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
про стягнення податкового боргу ,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач, Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, в якому просить суд стягнути з платника податків ФОП ОСОБА_2 борг у сумі 25467,21 грн.
Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2012 року замінено неналежного позивача - Державну податкову інспекцію у Дзержинському районі м. Харкова, на належного позивача - Державну податкову інспекцію у Дзержинському районі м. Харкова Харківської обласної Державної податкової служби.
Позивач обґрунтовував свої позовні вимоги тим, що відповідач має заборгованість перед бюджетом всього на суму 25467,21 грн. Податковим органом були проведені передбачені законодавством заходи щодо стягнення заборгованості перед бюджетом, що не призвело до погашення боргу відповідачем.
В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимог підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви.
Відповідач та його представник в судовому засіданні заперечували проти позовних вимог позивача, підтримали письмові заперечення на адміністративний позов.
З боку відповідача, через канцелярію суду надійшло клопотання про зупинення провадження по даній справі. В обґрунтування наданого клопотання відповідач вказав на те, що в Харківському окружному адміністративному суді знаходиться справа, предметом розгляду якою є скасування податкового повідомлення-рішення позивача №0000781702 від 20.04.2011р. на загальну суму 25416,16 грн. До матеріалів справи долучена копія ухвали про відкриття провадження по справі №2-а-2257/12/2070, предметом якої є скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова №0000781702 від 20.04.2012р.
Протокольною ухвалою суду відмовлено в задоволенні даного клопотання, мотивуючи її тим, що в позовній заяві та в розрахунку позову міститься посилання на податкове повідомлення-рішення податкового органу №0002881702 від 02.09.2011р. на загальну суму 25398,02грн., що не відповідає а ні реквізитам, а ні сумі податкового повідомлення-рішення, що є предметом розгляду справи №2-а-2257/12/2070. А на запитання суду щодо викладених обставин, представник позивача не зміг пояснити чи відноситься рішення, яке відображене в позові та в розрахунку до нього до предмету розгляду справи №2-а-2257/12/2070.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.
Також суд звертає увагу на те, що згідно ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та його представника, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.
Суд зазначає, що податковий орган звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу з Фізичної особи-підприємця в сумі 25467,21 грн., при цьому надав розрахунок позову. У вказаному розрахунку податковий орган зазначив підстави, відповідно яких виник податковий борг, а саме на підставі: податкового повідомлення-рішення №0002881702 від 02.09.2011р. на загальну суму 25398,02грн., Декларації №185254 від 08.12.2011р. на суму 66,0 грн. та пеня в розмірі 3,19 грн.
Стосовно позовних вимог, які стосуються стягнення боргу, який виник, на думку позивача, на підставі податкового повідомлення-рішення №0002881702 від 02.09.2011р. на загальну суму 25398,02грн. суд зазначає наступне.
В ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»передбачено функції державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних спеціалізованих державних податкових інспекцій, серед яких є право подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Відповідно до п.95.1 ст. 95 Податкового Кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності —шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.3 вище зазначеної статті Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Згідно п.11 ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Відповідно до положень ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
На вимогу суду податковий орган не надав копію податкового повідомлення-рішення №0002881702 від 02.09.2011р. на загальну суму 25398,02грн., доказів його направлення на адресу відповідача та доказів отримання.
Суд зазначає, що вказане рішення відображене в зворотньому боці облікової картки платника податків, але не у сумі, яка зазначена в позові. Суд не може ґрунтуватись при прийнятті рішення лише відомостями, які містяться в зворотньому боці облікової картки, оскільки такі відомості формуються на підставі відповідних рішень та документів, які в свою чергу, повинні бути підтверджені певними засобами доказування.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про недоведеність, необґрунтованість та безпідставність заявлених позовних вимог в цій частині.
Стосовно вимог позовної заяви про стягнення коштів у сумі 69,19 грн. (Декларація №185254 від 08.12.2011р. на суму 66,0 грн. та пеня в розмірі 3,19 грн.) суд зазначає наступне.
Виходячи з наведених вище положень законодавства України, суд робить висновок, що право на звернення податкового органу до суду з даним позовом та стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу виникає тоді, коли сума податкового боргу узгоджена та не сплачена платником податків.
Згідно п.п. 14.1.175 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідачем надано до суду докази сплати по податковому боргу в сумі 66,0 грн. у відповідності до поданої декларації, а саме квитанцію 5811.508.1 від 29.12.2011р. Відомості про сплату цих коштів також містяться в зворотньому боці облікової картки платника податку та не заперечуються позивачем.
Податковим органом, в свою чергу, доказів перерахування цих коштів в рахунок погашення податкового боргу попередніх періодів та доказів в підтвердження правомірності своїх дій щодо права стягнення цих коштів не надано. Також представником податкового органу не наведено пояснень та доказів в підтвердження правомірності нарахування пені на суму 3,19 грн.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні базується на принципах, відповідно до яких ніхто не може бути змушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією і законами України.
Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача не ґрунтуються на доказах, існування податкового боргу (узгодженого) не доказано, отже суд вважає позовні вимоги неправомірними, які ґрунтуються на припущеннях, а тому задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської обласної Державної податкової служби до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу - відмовити.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлений 30 березня 2012 року.
Суддя Д.В.Бездітко