Cправа № 2-216/2009 р.

Категорія 56

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2009 року                                   м. Севастополь

Нахімовський  районний суд  м. Севастополя  у складі:

головуючого судді                   Луньової С.І.,

при секретарі                            Пряхіній А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до МСЕК Нахімовського району м. Севастополя про скасування рішення медико - соціальної експертної комісії № 2 від 12.03.2001 року, згідно якому він не визнаний  інвалідом по трудовому каліцтву, стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною  заявою  до Нахімовської медико соціальної експертної комісії і просив відмінити рішення МСЕК-2 від 12.03.2001 року і стягнути моральну шкоду в сумі 500 грн., указуючи, що при проходженні чергового повторного огляду в Нахімовській МСЕК-2 його не визнали інвалідом III групи у зв'язку з отриманням в 1993 році трудового каліцтва. Вважає, що огляд проходив з грубим порушенням процедури і рішення ухвалене під тиском адміністрації ЧНІІС, в процесі огляду проігнорована наявність для його здоров'я і працевлаштування абсолютних протипоказань, які є науковим і юридичним обґрунтуванням для вирішення питання про групу інвалідності і працевлаштування. МСЕК також не вирішив питання про можливість повернення до його колишньої спеціальності – слюсаря-монтажника    суднового і інших, вказаних в трудовій книжці. Вважає, що рішення МСЕК-2 необґрунтоване і незаконне.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги і просив відмінити рішення МСЕК-2, стягнути моральну шкоду.

Суд, вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, знаходить позовні вимоги необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 отримав виробничу травму в 1992 році і до 2001 року був інвалідом II-III групи від трудового каліцтва. 12.03.2001 року на черговому повторному огляді, у зв'язку із стабілізацією здоров'я,  ОСОБА_1 інвалідом не визнаний. Йому було визначено 25 % втрати працездатності  по залишкових явищах травми 1992 року  плюс 5% по наслідках травми від  1990 року, з 2003 року ці відсотки визначені безстроково.

При винесенні такої ухвали МСЕК керувалася Положенням про МСЕК, затвердженому в 1991 році і наказами  Міністерства охорони здоров'я України № 212 від 1995 року і  № 238 від  1998 року. Згідно цих наказів, ОСОБА_1 визначене максимальна кількість втрати працездатності. Згідно висновку медико соціальної  экс. від 21.05.2002 р. ( л.74) позивач за станом здоров'я не є інвалідом. У зв'язку з функціональними порушеннями лівого колінного суглоба що розвинулися після виробничої травми в 1992 році можливо визначити йому 20% і 5% втрат професійної працездатності  а всього 25% .

По висновку експертизи Центральної міський МСЕК  від  17.10.2008 року ( а.с 190-192) Центральна Міська МСЕК не має підстав для встановлення ОСОБА_1 на 12.03.2001 роки групи інвалідності, у наслідок травми лівої стопи у зв'язку з відсутністю функціональних порушень з боку пальців лівої стопи.

По клопотанню позивача судом була призначена повторна судово - медична експертиза, на дозвіл якої поставлене питання, чи є ОСОБА_1 інвалідом III групи. За повідомленнями  директора Українського державного науково - дослідчого інституту медико - соціальних проблем інвалідності (а.с. 95, 123) ОСОБА_1 необхідно було прибути на стаціонарне дослідження в клініку інституту.

Для відповіді по питаннях ухвали суду потрібне обов'язкове обстеження у клініці інституту.

ОСОБА_1 не одноразово був повідомлений про необхідність прибути на обстеження, проте від такого обстеження він ухиляється і відмовляється його проходити.

При таких обставинах у суду немає підстав для задоволення його позову. Немає підстав не довіряти висновкам судово-медичних експертиз, в задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

Керуючись ст. 272, 273 ЦК України, Положенням про МСЕК, затвердженому в 1991 році і наказами  Міністерства охорони здоров'я України № 212 від 1995 року і  № 238 від  1998 року, ст.ст. 10, 11, 209, 212 214-215 ЦПК України,  суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до МСЕК Нахімовського району м. Севастополя про скасування рішення медико - соціальної експертної комісії № 2 від 12.03.2001 р., згідно якому він не визнаний  інвалідом по трудовому каліцтву, стягнення моральної шкоди у розмірі 500 грн. - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до 26 липня 2007 року через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя