ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
43010, м. Луцьк, пр. Волі, 54 а
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" червня 2006 р. | Справа № 01/23-12А. |
за позовом регіонального відділення Фонду державного майна України поВолинській області
до Державної виконавчої служби у м.Нововолинську
про визнання дій державного виконавця неправомірними, скасування постанови від 26.04.2006 про повернення виконавчого документа стягувачеві, зобов'язання державного виконавця поновити виконавче провадження та виконати наказ господарського суду від 30.01.2006 № 06/187-1 про примусове виконання рішення від 19.01.2006.
суддя Якушева І.О.
за участю представників:
від позивача: Повх О.М. (дов. № 9 від 16.03.2006р.)
від відповідача: Гальчик С.М. (дов. № 7994 від 06.06.2006р.)
Суть спору: позивач звернувся з позовною заявою, в якій просить визнати дії державного виконавця неправомірними, скасувати постанову від 26.04.2006 про повернення виконавчого документа стягувачеві, зобов'язати державного виконавця поновити виконавче провадження та виконати наказ господарського суду від 30.01.2006 № 06/187-1 про примусове виконання рішення від 19.01.2006.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав.
Відповідач в поясненні, представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на таке:
- на виконанні ДВС у м.Нововолинську перебувало виконавче провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду Волинської області № 06/187-1 від 30.01.2006р. про зобов'язання ВАТ «Волиньнафтопродукт» повернути паливно-мастильні матеріали у натуральному вигляді в кількості: автобензин А-76-6,5т.; масло моторне М-3/10Гу-0,292 т.; ТАП-І5-0,07т.; літол-0,03т.
Постанова про відкриття вказаного виконавчого провадження була винесена 03.03.2006р. Копія постанови направлена сторонам.
Боржнику було надано термін для добровільного виконання рішення суду у встановлений господарським судом строк до 19.03.2006р.
В добровільному порядку вимоги виконавчого документу не виконано.
В ході проведення виконавчих дій по примусовому виконанню наказу господарського суду Волинської області було встановлено, що на підприємстві ВАТ "Волиньнафтопродукт" за адресою: м.Нововолинськ, вул.Шахтарська, 28, паливно-мастильні матеріали відсутні, про що складено відповідний акт, а тому державним виконавцем постановою від 26.04.2006р. виконавчий документ було повернуто стягувачеві на підставі п.6 ст.40 Закону України "Про виконавче провадження".
Норма закону, на підставі якої державним виконавцем було повернуто виконавчий документ, а саме: п.7 ст.40 Закону України "Про виконавче провадження", це механічна помилка, яку допущено в зв’язку з опечаткою в науково-практичному коментарі до Закону України "Про виконавче провадження".
Згідно з положеннями вищевказаного Закону, повернення виконавчо го документа стягувачеві з підстав, передбачених пунктами 2-6 частини першої ст.40 Закону України "Про виконавче провадження", не позбавляє його права повторно пред’явити виконавчий документ до виконання в межах строків, встановлених ст.21 цього Закону.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд
в с т а н о в и в:
19.01.2006р. господарським судом Волинської області було постановлено рішення у справі № 06/187-43, яким зобов”язано ВАТ „Волиньнафтородукт” повернути паливно-мастильні матеріали у натуральному вигляді в кількості: автобензин А-76 - 6,5т; масло моторне М-З/ЮГу - 0,292т; ТАП-15 - 0,07т; літол - 0,03т.
На виконання рішення господарського суду видано наказ № 06/187-1 від 30.01.2006р. про примусове виконання рішення.
Зазначене рішення постановою Вищого господарського суду України від 17.04.2006 у справі № 06/187-43 залишено без змін.
Відповідно до ст.ст. З, 18, 24 Закону України "Про виконавче провадження" регіональне відділення Фонду державного майна України по Волинській області (надалі - регіональне відділення) звернулось до Державної виконавчої служби м.Нововолинська із заявою від 24.02.2006 № 366-322-2.5.1 про відкриття виконавчого провадження по виконанню в примусовому порядку наказу господарського суду Волинської області від 30.01.2006 №06/187-1.
3.03.3006р. ДВС м. Нововолинська прийнято постанову №873 про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу від 30.01.2006 № 06/187-1, згідно з якою боржнику - ВАТ „Волиньнафтородукт”, надано строк для добровільного виконання наказу господарського суду до 19.03.2006р.
26.04.2006р. ДВС у м.Нововолинську прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві.
Повернення мотивоване тим, що за адресою: м.Нововолинськ, вул. Шахтарська, 28, яка є юридичною адресою підприємства - ВАТ "Волиньнафтопродукт" паливно-мастильні матеріали, відсутні.
Приймаючи постанову від 26.04.2006р., ДВС м.Нововолинська керувалася п.7 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження".
Однак, норма закону, на підставі якої державним виконавцем було прийнято постанову про повернення виконавчого документа без виконання - п. 7 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження", в цьому законі відсутня.
Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що ним було допущено описку. При відсутності майна у боржнику правовою підставою повернення виконавчого документа стягувачеві є п.6 ст.40 Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Частиною 3 ст.5 Закону України „Про виконавче провадження” передбачено повноваження державного виконавця при здійсненні виконавчого провадження.
У відповідності із ч.1 ст.6 Закону України „Про виконавче провадження” вимоги державного виконавця щодо виконання виконавчих документів є обов’язковими для усіх органів, організацій, посадових осіб, громадян і юридичних осіб на території України.
Відповідно до п.6 ст.40 Закону України „Про виконавче провадження”, якщо у боржника відсутнє майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувану, або майно, визначене виконавчим документом, на яке необхідно звернути стягнення з метою погашення заборгованості (крім коштів), і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, виконавчий документ повертається стягувачеві.
За змістом п.6 ст.40 Закону України „Про виконавче провадження” державний виконавець має право повернути виконавчий документ стягувачеві при відсутності майна у боржника, якщо державний виконавець вживав заходів щодо розшуку майна, і ці заходи виявилися безрезультатними.
В процесі судового розгляду встановлено, що постанову від 26.04.2006р. було прийнято державним виконавцем без вжиття заходів щодо розшуку майна. Виявивши відсутність паливно-мастильних матеріалів у ВАТ "Волиньнафтопродукт", держаний виконавець обмежився складенням акту про відсутність майна за юридичною адресою підприємства, не перевіривши його наявність за іншими адресами.
Рішенням господарського суду від 19.01.2006 у справі № 06/187-43 було встановлено, що ВАТ "Волиньнафтопродукт" було доведено завдання утримання на Володимир-Волинській та Любомльській нафтобазах, які входили до складу ОП "Волиньнафтопродукт", паливно-мастильних матеріалів як "постійно незнижуваного запасу" для потреб УКДБ по Волинській області на особливий період.
У відповідності із ст..76 Закону України „Про виконавче провадження” після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов’язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, держаний виконавець відповідно до ст..24 цього Закону визначає йому строк добровільного виконання рішення.
Уразі невиконання без поважних причин цих вимог державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначає новий строк виконання. Якщо після цього рішення не буде виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, а на боржника державним виконавцем накладається штраф у сумі двократного розміру витрат на проведення виконавчих дій у порядку, встановленому ч.2 ст.87 цього Закону.
Виконуючи наказ господарського суду №06/187-1 від 30.01.2006р., державний виконавець не дотримався загальних умов виконання рішень, встановлених ст..76 Закону України „Про виконавче провадження”.
При таких обставинах, дії державного виконавця ДВС м.Нововолинська Гальчика С.М. щодо повернення наказу господарського суду №06/187-1 від 30.01.2006р. слід визнати протиправними, скасувати постанову від 26.04.2006р. про повернення виконавчого документа стягувачеві, зобов'язати державного виконавця поновити виконавче провадження та виконати наказ господарського суду №06/187-1 від 30.01.2006р. про примусове виконання рішення від 19.01.2006р.
Керуючись ст.ст.5, 6, п.6 ст.40, ст.76 Закону України “Про виконавче провадження”, ст.ст. 87, 94, 98, 104, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд
п о с т а н о в и в:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправними дії державного виконавця Гальчика С.М. щодо повернення наказу господарського суду №06/187-1 від 30.01.2006р.
3. Скасувати постанову державного виконавця Державної виконавчої служби у м.Нововолинську про повернення виконавчого документа стягувачеві від 26.04.2006р.
4. Зобов’язати Державну виконавчу службу у м.Нововолинську поновити виконавче провадження та виконати наказ господарського суду від 30.01.2006р. № 06/187-1 про примусове виконання рішення господарського суду від 19.01.2006р..
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя І.О.Якушева
Дата виготовлення повного тексту постанови: 13.06.2006р.