Справа № 2-299
2009 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.05.2009 р. смт. Веселе
Веселівський районний суд Запорізької області у складі: головуючого - судді Нагорного А.О., при секретарі судового засідання Сафоновій І.О., представника відповідача Мішечкіна А.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні цівільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Новоуспенівської сільської ради Веселівського району Запорізької області про визнання договору купівлі-продажу будинку дійсним та права власності не будинок,
ВCТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася з позовом про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку дійсним та визнання права власності на цей будинок.
У своєму позові позивачка зазначила, що вона у вересні 1999 року за 1000 грн. купила у ОСОБА_2 будинок в с. Новоіванівка Веселівського району Запорізької області, але документально не оформила, так як ОСОБА_2 забрав гроші, віддав ключі і пообіцявши, що пізніше оформить договір купівлі-продажу поїхав у невідомому напрямку і до теперішнього часу не з’являвся. Необхідність оформлення будинку виникла у зв’язку з газифікацією села.
У судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, судові витрати по справі просить залишити за нею.
Представник відповідача Мішечкін А.С. у судовому засіданні пояснив, що він на теперішній час працює на посаді голови Новоуспенівської сільської ради Веселівського району Запорізької області, не заперечує проти задоволення позову ОСОБА_1
Вислухавши ОСОБА_1, представника відповідача Мішечкіна А.С., дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
07.09.1999 р. позивачка та ОСОБА_2 досягли домовленості про укладення договору купівлю-продаж житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, та належав ОСОБА_2 на праві приватної власності.
При укладенні угоди нами було погоджено всі належні умови купівлі-продажу будинку. Зокрема, щодо ціни, оформлення необхідних документів зі сторони ОСОБА_2., передачі об’єкта у власність та оформлення договору в нотаріальній конторі.
ОСОБА_1 за житловий будинок заплатила ОСОБА_2 1000 грн.
На підтвердження отримання грошей ОСОБА_2 написав власноруч ОСОБА_1 розписку і, як у судовому засіданні встановлено пообіцяв позивачці, що ближчим часом оформить договір купівлі-продажу будинку.
Проте, ОСОБА_2 взяті на себе зобов’язання не виконав, залишив ОСОБА_1 ключі від будинку, забрав гроші і виїхав за межі села у невідомому напрямку, а договір купівлі-продажу будинку по теперішній час належним чином до кінця не оформлений.
Позивачка з 07.09.1999 р. і по теперішній час зі своєю сім’єю, до складу якої входять її чоловік - ОСОБА_3, син - ОСОБА_4 та доньки - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 мешкають у зазначеному будинку.
Житловий будинок під заставою, арештом чи забороною не перебуває.
Будь-яких підстав для зміни умов договору немає.
Доводи ОСОБА_1 підтверджуються розпискою ОСОБА_2; довідкою № 124 від 10.03.2009 р. виконавчого комітету Новоуспенівської сільської ради Веселівського району Запорізької області про те, що ОСОБА_1 разом зі своєю сім’єю дійсно мешкає у будинку АДРЕСА_1, з 15.09.1998 р.; довідкою № 121 від 05.03.2009 р. виконавчого комітету Новоуспенівської сільської ради Веселівського району Запорізької області про склад сім’ї; технічним паспортом; ксерокопія листів № 186-187 господарської книги.
Таким чином, судом встановлено, що покупець ОСОБА_1 та продавець ОСОБА_2 зі свого боку виконали всі істотні умови договору, що підтверджується письмовими доказами.
Частиною 1 ст. 16 ЦК України зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 219, ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Статтею 392 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
На підставі викладеного та ст. ст. 11, 16, 203, 218, ч. 2 ст. 220, 392 ЦК України, керуючись ч. 3 ст. 130, ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 – задовольнити.
Договір купівлі-продажу будинку за адресою: АДРЕСА_1, укладеного 07.09.1999 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, визнати дійсним.
Визнати за ОСОБА_1, право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1.
Витрати, пов'язані зі сплатою судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення при подачі позовної заяви до суду, залишити за ОСОБА_1
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя А.О. Нагорний