Справа № 357/14142/15-ц

2/357/4392/15

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2015 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді – Гапоненко А. П. ,

при секретарі – Кричевська Н. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Біла Церква справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» в особі: уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 03.06.2011 року між ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_1» та відповідачкою ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №ВLZKPbc00040451, згідно якого відповідач отримала кредитні кошти в сумі 6500 грн. за плату в розмірі 17% річних, терміном до 03.06.2014 року. Відповідач взяті на себе перед банком зобов’язання не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість на суму 17462,01 грн. А тому позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, яким просить суд стягнути з відповідача на їхню користь заборгованість по кредиту.

В судове засідання представник позивача не з’явився, надавши через канцелярію суду клопотання про розгляд справи без його участі, підтримав позовні вимоги, не заперечує проти заочного розгляду справи, просить суд позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з’явилась, через канцелярію суду надала заяву про розгляд справи у її відсутність, визнала позовні вимоги в повному обсязі, не заперечує проти їх задоволення.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України в разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення по справі можливо постановити при проведенні даного судового засідання.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем 03.06.2011 року був укладений кредитний договір № ВLZKPbc00040451, згідно якого відповідач отримала кредитні кошти в сумі 6500 грн. з оплатою процентної ставки за користування кредитом в розмірі 17% річних (п.3 Спеціальної частини договору), терміном до 03.06.2014 року. Щомісячна плата у вигляді комісії за управління кредитом в розмірі 1,50% від суми кредиту (п.4 Спеціальної частини договору).

Відповідно до п. 2.4.2. Кредитного договору проценти та комісію за управління кредитом відповідач зобов'язаний сплачувати щомісячно в день повернення частини кредиту відповідно до платежів, передбачених у графіку погашення заборгованості за кредитом, наведеному у додатку №1 до кредитного договору.

Згідно п. 4.3. кредитного договору у випадку прострочення відповідачем сплати або сплати не в повному обсязі чергового платежу за графіком, банк має право вимагати від відповідача додатково сплатити пеню, що розраховується від суми невиконаних боргових зобов'язань, а саме, неповернення чергової частини кредиту та/або несплачених процентів та/або комісії за управлінням кредитом, строк виконання яких настав і які не були виконані на день прострочення виконання.

Ставка, яка застосовується для обчислення пені - 0,50% за методом «факт/360» відповідно до п. 9 Спеціальної частини кредитного договору.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача, відповідно до розрахунку заборгованості, станом на 19.08.2015 року становить 17462,01 грн., з яких:

- 2973,31 грн. - заборгованість за кредитом;

- 449,13 грн. - прострочена заборгованість по процентам;

- 00,00 грн. - заборгованість по сплаті комісії за управління кредитом;

- 14039,57 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту.

Дані обставини повністю підтверджені письмовими матеріалами справи.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання ( неналежне виконання).

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

На підставі викладеного позов підлягає задоволенню і з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість за зазначеним кредитним договором.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 року № 188 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.03.2015 року № 63 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_2

Згідно ч.3 ст.47 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» на виконання своїх повноважень, уповноважена особа Фонду діє без довіреності від імені банку, що ліквідується, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку.

Вирішуючи питання присудження судових витрат та їх розподілу, суд встановив, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ч.1 п.22 ст.5 Закону України "Про судовий збір". Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави, згідно із ч. 2 ст. 88 ЦПК України.

Тому суд вважає за необхідне стягнути судові витрати з оплати судового збору з відповідача на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509,525,526,530,610,625,1048,1050,1054 ЦК України, ст.ст. 10,11,58,60,88,208,209,212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 17462,01 грн. (сімнадцять тисяч чотириста шістдесят дві гривні 01 коп.)

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 243 грн. 60 коп. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя ОСОБА_5