АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № Справа № 22ц-9761/10 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Дерев'янко О.Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :
головуючого - Дерев'янка О.Г.
суддів - Красвітної Т.П., Черненкової Л.О.
при секретарі - Грало О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу по апеляційній скарзі ОСОБА_2
на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 березня 2010 року
за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом зняття з реєстрації, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2008 р. ОСОБА_2 звернулась до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_3. В обґрунтування позову зазначила про те, що у лютому 2008 року підписала з відповідачем договір про користування житловим приміщенням у м. Новомосковську, вул.. Сучкова 19 \ 31. Відповідач зобов’язався сплачувати комунальні послуги по діючим тарифам, але умови договору не виконує, в квартирі не проживає більше шести місяців без поважних причин. Реєстрація відповідача в квартирі перешкоджає їй продати квартиру, тому позивачка просила суд усунути перешкоди у здійсненні її права власності на квартиру шляхом зняття відповідача з реєстрації.
Не погодившись із пред’явленим позовом, у січні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом. В обгрунтування позову зазначив, що з листопада 1989 року перебував у шлюбі з ОСОБА_2 та вселився в квартиру на правах члена сім’ї. Виконавча служба Новомосковського міськрайонного управління юстиції шляхом примусового виконання рішення новомосковського міськрайонного суду від 12.04.2007 року вселила його в квартиру, про що складено відповідного акту, але коли він пішов за своїми речами відповідачка закрила двері і більше в квартиру не впустила, ключів від квартири не передала. Тому просив суд задовольнити позов, усунути перешкоди в користуванні житловим приміщенням.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 березня 2010 року ОСОБА_2 в задоволенні позову відмовлено. Позов ОСОБА_3 задоволено, усунуто ОСОБА_3 перешкоди у користуванні квартирою № 31 в будинку № 19 по вул.. Сучкова в м. Новомосковську, зобов’язано ОСОБА_2 передати ОСОБА_3 ключі від квартири та не чинити перешкоди в користуванні вказаною квартирою.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду в зв’язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до вимог ст.. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Із матеріалів справи вбачається, що квартира № 31 в будинку № 19 по вул.. Сучкова в м. Новомосковську на підставі свідоцтва про право власності на житло від 04.07.1997 року належить ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 (т.1 а.с.6)
Згідно рішення Новомосковського міського суду від 14 грудня 1999 року, шлюб між ОСОБА_6І та ОСОБА_3, які перебували у шлюбі з 05 листопада1989 року розірваний, (т. 1а.с.45)
До членів сім’ї власника квартири належать особи, зазначені в ч. 2 ст. 64 ЖК України, тобто дружина (чоловік) власника квартири, їхні діти і батьки, а також інші особи.
Як член сім’ї співвласника квартири № 31 в будинку № 19 по вул.. Сучкова в м. Новомосковську Ладан II.І. 18.07.1989 року був зареєстрований в ній, а тому у встановленому законом порядку набув право користування.
Відповідно до ст.. 156 ЖК України член сім’ї власника квартири, в тому числі й колишні, користуються жилим приміщенням нарівні з власником. їхнє право користування жилим приміщенням урегульовано житловим законодавством, згідно з яким ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування ним інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом (ч.З ст.9 ЖК). Припинення сімейних відносин з власником квартири не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.
Судом першої інстанції правильно зазначено про те, ОСОБА_3 не проживає в квартирі оскільки ОСОБА_2 чинить йому перешкоди у проживанні, ключі від квартири не передала. Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції сторони підтвердили наявність між ними неприязних стосунків, та небажання ОСОБА_2 на проживання ОСОБА_3 в квартирі.
При таких обставинах, колегія суддів вважає, що рішення суду, яким ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні її позову до ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом зняття відповідача з реєстрації, та задоволено зустрічний позов, є обгрунтованим та таким, що відповідає вимогам закону, тому підстави для його скасування чи зміни відсутні.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками суду по їх оцінці, тому є необгрунтованими і не можуть служити підставою для скасування рішення суду.
Керуючись ст.ст.218, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набуває законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий: