АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № Справа № 22ц-6159/10 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Дерев'янко О.Г.
Категорія 57
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2010 року м. Дніпропетровськ
06 липня 2010 року колегія судців Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого - Дерев’янка О.Г.,
суддів: Каратаєвої Л.О., Осіяна О.М.
при секретарі Кононенко І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу по апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська на постанову Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 15 квітня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії, стягнення недоотриманої допомоги ,-
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2010 року ОСОБА_2 звернулася до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на підвищення пенсії за віком у розмірі 30% мінімальної пенсії, проте відповідач у 2006-2009 році не виконував обов’язку щодо приведення розміру її пенсії у відповідність до статті 6 вказаного Закону України, тому позивач просив суд стягнути недоплачену щомісячну державну допомогу дітям війни за період 2006-2009 роки в сумі 5117грн. 10коп., визнати відмову відповідача відносно виплати щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30% міїтімальної пенсії за віком неправомірною та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30% міїтімальної пенсії за висом.
Постановою Заводського районного суду м. Дніїїродзержинська від 15 квітня 2010 року позовні вимоги задоволено частково, визнано дії УПФ України в Заводському районі м. Дніїїродзержинська неправомірними; зобов’язано УПФ в Заводському районі м. Дніїїродзержинська нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щомісячну соціальну державну допомогу дітям війни, відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та у період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком , з урахуванням фактично отриманих ним сум за зазначений період, в іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська, посилаючись на неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права ставить питання про скасування постанови суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду виходячи з наступного.
З'ясувавши в достатньо повному об’ємі права та обов’язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, суд ухвалив постанову, яка відповідає вимогам закону. Висновки даду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх ощнтді.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення буз змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм
матеріального і процесуального права. Апеляційний суд вважає, що постанова ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.
Згідно з приписами статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення 2 вересня 1945 року Другої світової війни було менше 18 років.
Позивач є громадянином України, ІНФОРМАЦІЯ_1, тому має право на отримання соціальних пільг, встановлених зазначеним Законом (а.с.9).
Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на ЗО відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України "Про державний бюджет України на 2006 рік" було зупинено дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", однак Законом України від 19 січня 2006 року №3367-ІУ "Про внесення змін до ЗУ "Про державний бюджет України на 2006 рік" дію цієї статті було відновлено, але встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5, запроваджується з 1 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, проте протягом 2006 року Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів відповідних нормативно - правових актів не видавалось, тому і підстав для нарахування підвищення у 2006 році не було і місцевий суд, беручи зазначені норми до уваги, обґрунтовано відмовив позивачу в задоволені позовних вимог за 2006 рік.
Згідно з пунктом 12 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 рік було зупинено та встановлено, що підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, які виплачуються замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії' 'їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків надбавки, встановленої для учасників війни.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 9.07.2007 року № 6-рп2007 зупинення дії статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).
Законом України "Про Державний бюджет України па 2008" рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та статтю 6 цього Закону викладено в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів".
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп2008 зміїш, внесені підпунктом 2 пункту 4і розділу 11 Закону України від 28.12.2007 Л0 107-1 У, щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Разом з тим, при визначенні періоду за який підлягають задоволенню позовні вимоги, суд першої інстанції застосовуючи положення ч. 2 ст. 152 Конституції України відповідно до якої, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, правильно визначився з періодом за який позовні вимоги підлягають задоволенню.
Тобто суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове } рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги відповідача були предметом дослідження суду першої інстанції, висновки суду вони не спростовують, а зводяться до персо! іішси доказів і незгоди з висновками суду по 'їх оцінці.
Вшценаведені висновки свідчать, що відповідач діяв пе у спосіб передбачений чинним законодавством на певний період часу, рішення Конституцій ного суду не виконував, що стало причиною звернення позивача до суду, а тому його бездіяльність є протиправною.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду прийнята у відповідності з вимогами закону та не має підстав для її скасування та ухвалення нового судового рішення, і доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст.209,218, ст.303,307,308,315 ЦІ ПС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська відхилити.
Постанову Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 15 квітня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Сулу України протягом двох місяців.
Судді: