ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.03.2007 Справа № 28/469-06
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сизько І. А. (доповідача)
суддів: Верхогляд Т.А., Тищик І.В.
при секретарі судового засідання: Чоха Є.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Ісаєв М.Н., довіреність б/н від 20.11.06, заступник директора;
Петушков І.С., довіреність №1 від 20.11.06, юрисконсульт;
від відповідача: Шаровський С.А., довіреність №369 від 12.07.06, юрисконсульт;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Інституту чорної металургії ім.З.І.Некрасова Національної академії наук України, м.Дніпропетровськ
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.06р.
у справі № 28/469-06
за позовом Інституту чорної металургії ім..З.І.Некрасова Національної академії наук України, м.Дніпропетровськ
до Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго”, м.Дніпропетровськ
про стягнення 91480,32грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Інститут чорної металургії ім. З.І.Некрасова Національної академії наук України, звернувся з позовом до господарського суду Дніпропетровської області про стягнення з ВАТ "Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго" суми заборгованості за транзит електроенергії відповідно до договорів №16 від 23.07.1997 року та №4331 від 10.03.2005 року у розмірі 91480грн.32коп.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2006р. у справі №28/469-06 (суддя Манько Г.В.) у позові відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не надано суду і судом не встановлено доказів направлення відповідачу податкових накладних, рахунків, актів виконаних робіт за спірний період.
Позивач, не погодившись з рішенням господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення по справі, яким задовольнити позов у повному обсязі.
В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що він на вимогу суду пред’явив для огляду оригінали рахунків з підписами представників відповідача про отримання та оригінали актів виконаних робіт, які підписані обома сторонами; податкові накладні складаються в одному екземплярі та передаються відповідачу, тому позивач письмових доказів їх направлення та отримання відповідачем не зміг надати; суд в порушення ст.38 Господарського процесуального кодексу України не витребував у відповідача у якості доказу Книгу обліку купівлі товарів (робіт, послуг) за спірний період, в якій реєструються всі податкові накладні, що надходять.
У відзиві відповідач посилається на безпідставність і необґрунтованість доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
23.07.97р. та 10.03.2005 року між Позивачем та Інститутом чорної металургії ім..З.І.Некрасова НАН України були укладені договори на постачання електричної енергії №16 та №4331.
Пунктами 3 додаткової угоди від 02.01.2004 року та від 10.03.2005 року до вищезазначених договорів визначено, що відповідач зобов’язаний оплатити Позивачу кошти за транзит електроенергії через його підстанцію.
За розрахунком Позивача з вересня 2004р. по грудень 2005р. включно заборгованість за транзит електроенергії становить 91480,32грн.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 629 ЦК України встановлено, договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно п.2, п.4 Додаткової угоди від 02.01.2004р. до договору постачання електричної енергії №16 від 23.07.1997р. на 2004 рік та п.2, п.4 Додаткової угоди від 10.03.2005р. до договору постачання електричної енергії №4331 від 10.03.2005р. на 2005 рік, споживач кожного місяця, в термін до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим, надає енергопостачальнику відомості про фактичний переданий обсяг електроенергії для структурних одиниць енергопостачальника та для населення, рахунок, податкову накладну і акт виконаних робіт. При ненаданні споживачем податкової накладної, рахунка і акту виконаних робіт розрахунки за транзит електроенергії здійснюватись не будуть.
Позивач не виконував належним чином умови зазначених Додаткових угод до договорів постачання електричної енергії №16 та №4331, а саме: не надавав Енергопостачальнику рахунки та податкові накладні, як це передбачено умовами вищезгаданих угод, в зв'язку з чим момент сплати не настав у ВАТ „ЕК „Дніпрообленерго".
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Позивач на вимогу апеляційного суду надав копії актів приймання виконаних робіт, копії звітів про відпуск електроенергії, копії рахунків та копії податкових накладних за спірний період, проте, не довів та не надав доказів направлення на адресу Відповідача рахунків та податкових накладних в спірний період.
Відповідачем надано лист Інституту чорної металургії ім. З.І.Некрасова Національної академії наук України від 21.12.2006р. №663 відповідного до якого Інститут направляє Відповідачу рахунки та податкові накладні за 2004р. та 2005р.
Отже, на час звернення до господарського суду з позовом рахунки та податкові накладні Позивачем відповідачу за спірний період не були надані.
Рахунки та податкові накладні відповідно до п.2, п.4 Додаткових угод до договорів постачання електричної енергії були направлені Відповідачу вже після розгляду справи в суді першої інстанції. Після отримання відповідних документів Відповідачем 23.02.2007р. сплачено за транзит електроенергії в спірний період 25112,47грн.
Апеляційна скарга Інституту чорної металургії ім. З.І.Некрасова Національної академії наук України не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Інституту чорної металургії ім. З.І.Некрасова Національної академії наук України, м. Дніпропетровськ, залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.06р. у справі № 28/469-06 залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя І.А.Сизько
Суддя Т.А.Верхогляд
Суддя І.В.Тищик
З оригіналом згідно.
Помічник судді О.В.Кравець