Судове рішення #51846993

Справа № 221/3101/2012

Провадження №11/0290/1180/2012 Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1                                                             

Доповідач : Ляліна Л. М.



АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ


У Х В АЛ А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

                                                                                          



Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

          головуючого-судді: Ляліної Л.М.

          суддів: Ващук В.П., Сілакова С.М.

          за участю прокурора: Миколайчука Д.Г.

                              

розглянула 29 листопада 2012 року у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальну справу за апеляцією прокурора, яка брала участь в розгляді справи першої інстанції на вирок Староміського районного суду м. Вінниці від 4 вересня 2012 року, яким


          ОСОБА_2,

          ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше

          не судимий,

засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України до одного року позбавлення волі.

          Згідно із ст. 75 КК України, 104 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбування покарання з іспитовим строком один рік.

          

          ОСОБА_3,

          ІНФОРМАЦІЯ_2,

          раніше не судимий,

засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України до одного року позбавлення волі.

          Згідно із ст.ст. 75, 104 КК України ОСОБА_3 від відбування покарання звільнено із іспитовим строком один рік.

          Відповідно до ст. 76 КК України на засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 покладені обов’язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання.

          Стягнуто в рівних частках з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 судові витрати на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України у Вінницькій області за проведення експертизи 785 грн. 60 коп.

          Вирішено питання з речовими доказами.

          Як встановлено судом, 12.03.2012 року близько 22:00 год. ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, діючи за допомогою заздалегідь підготовлених кусачок та ремонтних ключів, викрали, знявши зовнішній блок до кондиціонера «Веко», який знаходився на зовнішній стороні стіни салону краси «Мерлін М», що знаходиться за адресою м. Вінниця, вул. Тимощука, 1А, чим заподіяли власниці салону ОСОБА_5, матеріальну шкоду на загальну суму 2684.00грн.


Справа розглядалась в порядку ст. 299 ч. 3 КК України.


В апеляції прокурора, яка брала участь в розгляді справи судом першої інстанції, просить скасувати вирок суду з підстав однобічності та неповноти судового слідства, невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, неправильного застосування кримінального закону, мотивуючи апеляцію тим, що суд слухав справу в спрощеному порядку, не врахувавши думку державного обвинувача і захисту про дослідження доказів у справі в повному обсязі; судом не викладені у вироку показання обох підсудних; не обговорено питання про призначення неповнолітнім громадського виховання, в порушення вимог п. 3 ч. 1 ст. 76 КК України суд поклав обов’язки на засуджених повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи та навчання, хоча закон передбачає повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію.


Заслухавши доповідача, прокурора Миколайчука Д.Г., який підтримав апеляцію частково, просить вирок суду змінити, зазначивши про необхідність повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи та навчання, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що брав участь в судовому розгляді справи в суді першої інстанції, підлягає частковому задоволенню.


Висновок суду щодо винуватості ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в скоєнні інкримінованого їм злочину при обставинах, викладених у вироку, відповідає фактичним обставинам справи і ніким не оспорюється.


Доводи прокурора про те, що вона заперечувала проти слухання справи в порядку ч. 3 ст. 299 КПК України, а також про це заперечував захист, не відповідають дійсності, оскільки в протоколі судового засідання зазначено, що прокурор Ярошенко О.М. вважає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються. Законні представники, захисники, а також потерпіла не заперечують щодо розгляду справи в спрощеному порядку. (а.с. 193).


Підсудні подробно допитані щодо скоєного ними злочину (а.с. 190-192), що зафіксовано у протоколі судового засідання.


Той факт, що суд в порушення ст. 445 КПК України не обговорив питання про необхідність призначення неповнолітнім засудженим громадських вихователів, колегія суддів вважає таким, що не впливає на законність і обґрунтованість вироку.


Разом з тим, в порушення п. 3 ч. 1 ст. 76 КК України, суд зобов’язаний засуджених повідомляти про зміну місця проживання, роботи та навчання органи кримінально-виконавчої системи, а не кримінально-виконавчу інспекцію, як передбачає закон.


Міру покарання суд обрав ОСОБА_2 і ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. 65 КК України з урахуванням всіх обставин справи, осіб підсудних, ряду пом’якшуючих покарання обставин, і вірно застосував до них ст.ст. 75, 104 КК України.


Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -



У Х В А Л И Л А :


Апеляцію прокурора, що приймала участь в розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити частково.

          Вирок Староміського районного суду м. Вінниці від 4 вересня 2012 року відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити без змін.

Відповідно до ч. 1 п. 3 ст. 76 КК України на засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 покласти обов’язки повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи і навчання.


Судді:

Л.М. ОСОБА_6 ОСОБА_7 Сілаков


З оригіналом вірно:









Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація