У|в,біля| К Р А Ї Н А

Нахімовський районний| суд міста Севастополя

__________________________________________________________________

2а-7/09 р.

Кат. 47

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

10 квітня 2009 р. Нахімовський районний суд м. Севастополя у складі:       головуючого – судді Луньова С.І.

              при секретарі – Пряхіній А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в  м.Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військового комісаріату РАК про визнання неправомірними дій суб’єкту владних повноважень щодо не призначення пенсії та зобов’язання пенсії за вислугою років і виплату пенсії за минулих 12 місяців, суд

ВСТАНОВИВ:    

     Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до військового комісаріату РАК про визнання неправомірними дій суб’єкту владних повноважень щодо не призначення пенсії та зобов’язання пенсії за вислугою років і виплату пенсії за минулих 12 місяців. Вимоги позову мотивував тим, що він 14.04.2006 р. звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за вислугою років, вважає, що він проходив військову службу у лавах Збройних Сил СРСР та України з 14.05.1976 р. по 24.09.1996 р., має військовий стаж – 12 днів 9 місяців 17 років, а загальний трудовій стаж – 14 днів 11 місяців 27 років, тому на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» , він має право на пенсію  з 28.04.2003 року, коли йому виповнилось 45 років. Просить суд визнати неправомірними дії суб’єкта владних повноважень - Військового комісаріату РАК щодо не нарахування йому пенсії за вислугу років, визнати за ним право на отримання пенсії за вислугу років, зобов’язати відповідача нарахувати йому пенсії з 14 квітня 2006 року, зобов’язати відповідача виплатити позивачу пенсію з 14 квітня 2005 р. по 13 квітня 2006 р. та стягнути з відповідача судовій збір на користь позивача.

Позивач у судове засідання не з’явився, про дату та час судового засідання сповіщений належним чином, надав на адресу суду заяву, у якої просить розглянути справу у його відсутність.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату та час судового засідання сповіщений належним чином, надав на адресу суду заяву, у якої просить розглянути справу у його відсутність,  просила відмовити у задоволенні позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, знаходить позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що позивач проходив строкову військову службу у Збройних Силах СРСР з 14.05.1976 р. по 07.05.1978 р. та військову службу в лавах Збройних Сил СРСР та України з 05.12.1980 р. по 24.09.1996 р.,що підтверджується трудовою книжкою та має загальний трудовій стаж – 14 днів 11 місяців 27 років із нього 12 днів 9 місяців 17 років загальної служби у Збройних Силах СРСР та України  (а.с.3-9).

Відповідно до ст. 1-2 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» зі змінами від 15.01.2009 р., право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби – прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, до яких відноситься позивач. ОСОБА_2   визначає  умови,  норми  і  порядок  пенсійного забезпечення  громадян  України  із  числа осіб, які перебували на військовій  службі,  ОСОБА_2 має на меті реалізацію  особами,  які  мають  право  на пенсію  за  цим  Законом,  свого конституційного права на державне пенсійне  забезпечення  у  випадках,   передбачених   Конституцією України  та  цим    Законом,  і  спрямований  на встановлення  єдності  умов  та   норм   пенсійного   забезпечення зазначеної категорії громадян України.

     Судом також встановлено, що 24.09.1996 р., при звільнені з лав Збройних Сил України, позивачеві було 38 років та стаж військовій служби складав 12 днів 9 місяців 17 років, що суперечить умовам призначення пенсій за вислугу років встановленим ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», у котрому вказано, що пенсія за вислугу років призначається мічманам, незалежно від віку в разі, якщо вони мають на день звільнення зі служби вислугу 20 років і більше, а також досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба.

     Суд не може взяти до уваги посилання позивача на той факт, що на час звернення до відповідача позивачеві виконалось 48 років и його загальний трудовій стаж дорівнювався 14 днів 11 місяців 27 років, відповідач на законних підставах відмовив йому у нарахуванні пенсії за умовами Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», підстав для визнання дій відповідача незаконними суд не знаходить.

На підставі ст.152 Конституції України, ст.ст.1-2, 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» зі змінами від 15.01.2009 р., керуючись ст.ст. 71, 160 – 163, 167  КАС України, суд

                ПОСТАНОВИВ:

У позовних вимогах   ОСОБА_1 ОСОБА_1 ОСОБА_3 до військового комісаріату РАК про визнання неправомірними дій суб’єкту владних повноважень щодо не призначення пенсії та зобов’язання пенсії за вислугою років і виплату пенсії за минулих 12 місяців – відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена. Заяву про апеляційне оскарження може бути подано протягом десяти днів до Нахімовського районного суду м. Севастополя. Апеляційна скарга на постанову суду подається до Севастопольського адміністративного апеляційного суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Нахімовський районний суд м. Севастополя.

Суддя: