ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" березня 2012 р. Справа № 2a-715/12/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого –судді Мигалюка Ю.В.
секретаря Третяк В.Р.
за участю сторін:
представника позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Івано-Франківську в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Івано-Франківської митниці про визнання недійсною картки відмови в прийнятті митної декларації та зобов’язання до вчинення дій,-
ВСТАНОВИВ:
12.03.2012 року ОСОБА_3 звернулася до адміністративного суду з позовом до Івано-Франківської митниці про визнання недійсною картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України та зобов’язання провести митне оформлення із звільненням від оподаткування.
В ході судового розгляду представник позивача позовні вимоги збільшив, просив зобов’язати відповідача повернути автомобіль, що знаходиться на зберіганні без сплати за тимчасове складське зберігання.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та пояснив, що вимоги позивача ґрунтуються на положеннях ст. 8 Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України»(далі Закон №2681-111) та мотивовані тим, що дозволяється ввезення на територію України транспортного засобу у разі переселення на постійне місце проживання на кожного повнолітнього громадянина одного автомобіля за умови, що він є власником такого транспортного засобу не менше року та за умови перебування такого транспортного засобу на обліку в країні постійного місця попереднього проживання не менше року. Дії Івано-Франківської митниці щодо відмови у митному оформленні транспортного засобу - автомобіля марки БМВ Х-3, 2004 року випуску, ідентифікаційний номер WВХРА 73434WА77554 з наданням пільг в оподаткуванні згідно зі ст. 8 даного Закону вважає протиправними і незаконними. Просив позов задовольнити, визнати недійсною картку відмови Івано-Франківської митниці у митному оформленні даного транспортного засобу, зобов'язати оформити автомобіль з наданням пільг та повернути останнього позивачу без сплати коштів за зберігання.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та пояснив, що у позивача відсутні правові підстави для оформлення автомобіля із наданням пільг в оподаткуванні, оскільки подані позивачем для перевірки митна декларація та інші товаросупровідні документи не відповідають вимогам Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України»N 2681-III від 13.09.2001 року, а саме: позивачем не було представлено документів, що підтверджують право власності на автомобіль та не підтверджено реєстрацію автомобіля саме за позивачем. Карткою відмови в митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України позивачу відмовлено в пропуску через митний кордон транспортного засобу зі звільненням від оподаткування. Просив відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши та оцінивши подані докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В судовому засіданні встановлено, що 04.01.2012 року карткою відмови в прийнятті декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України зі звільненням від оподаткування №206000112/2/00006 позивачу відмовлено з причини невідповідності поданих 15.11.2011 року о 14 год. 21 хв. документів вимогам Закону України № 2681-111 від 13.09.2011року (а.с.6).
Порядок митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів, транспортних засобів та окремих номерних вузлів до них, що ввозяться (пересилаються) в супроводжуваному й несупроводжуваному багажі, вантажних, експрес- та міжнародних поштових відправленнях на митну територію України і належать громадянам регулюється спеціальним Законом України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України»N 2681-III від 13.09.2001 року.
Відповідно до ст. 8 зазначеного Закону, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, дозволяється ввезення у разі переселення на постійне місце проживання на кожного повнолітнього громадянина одного механічного транспортного засобу за кодами 87.01, 87.02, 87.03, 87.04, 87.05 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за умови, що він є власником такого транспортного засобу не менше року та за умови перебування такого транспортного засобу на обліку в країні постійного місця попереднього проживання не менше року.
Разом з тим, п. 3 ч. 2 ст. 252 Митного кодексу передбачено, що звільняються від оподаткування предмети, що ввозяться (пересилаються) у разі переселення громадян на постійне місце проживання в Україну.
Аналіз вищевикладених норм означає, що умовами для митного оформлення зі звільненням від оподаткування є: 1) переселення громадян на постійне місце проживання, постійне проживання громадян на території країни попереднього проживання не менше року; 2) володіння транспортним засобом (на праві власності) не менше року, 3) перебування транспортного засобу на обліку в країні постійного місця попереднього проживання його власника не менше року.
З метою вдосконалення митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України Наказом Державної митної служби України N 1118 від 17.11.2005 року затверджено Правила митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України (надалі –Правила).
Пунктом 4 розділу 111 даних Правил встановлено особливості митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, митне оформлення яких здійснюється зі звільненням від оподаткування.
Так, якщо власником чи уповноваженою особою подано вантажно-митну декларацію для митного оформлення транспортного засобу зі звільненням від оподаткування, то до завершення митного оформлення проводиться перевірка обґрунтованості цього звільнення. Для проведення цієї перевірки створюється комісія, до складу якої включаються такі посадові особи митного органу: керівник підрозділу, на який покладено функції з митного оформлення транспортних засобів, що належать громадянам, або особа, яка його заміщує; керівник підрозділу, яким здійснюється контроль за нарахуванням і стягненням податків і зборів (обов'язкових платежів), що підлягають сплаті при переміщенні транспортного засобу через митний кордон України, або особа, яка його заміщує; керівник підрозділу митної варти та організації боротьби з порушеннями митного законодавства або особа, яка його заміщує; керівник юридичного відділу або особа, яка його заміщує; керівник підрозділу власної безпеки або особа, яка його заміщує.
За рішенням начальника митного органу або особи, яка його заміщує, до складу комісії можуть бути включені інші посадові особи митного органу. Склад комісії затверджується наказом митного органу. Висновок комісії щодо можливості здійснення митного оформлення транспортного засобу зі звільненням від оподаткування відображається у вигляді письмової резолюції кожного з членів комісії на аркуші погодження, форма якого затверджується митним органом. Митне оформлення транспортного засобу зі звільненням від оподаткування здійснюється за рішенням начальника митного органу або особи, яка його заміщує, прийнятим на підставі позитивного висновку комісії та відображеним як резолюція на аркуші погодження.
Аркуш погодження долучається до документів, що є підставою для здійснення митного оформлення транспортного засобу зі звільненням від оподаткування.
Даним розділом також визначено, що у разі виявлення фактів, що підтверджують неможливість здійснення митного оформлення транспортного засобу зі звільненням від оподаткування, вирішується питання щодо сплати належних податків і зборів (обов'язкових платежів) або зворотного вивезення транспортного засобу за межі митної території України. Зворотне вивезення транспортного засобу здійснюється за заявою власника (уповноваженої особи) з оформленням вантажно митної декларації.
При необхідності вирішення питання про можливість звільнення транспортного засобу від оподаткування посадова особа митного органу, яка здійснює митне оформлення транспортного засобу, перевіряє відомості та відмітки в документах на відповідність вимогам Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України»: постійне проживання громадянина на території країни попереднього місця проживання не менше одного року (для громадян України - з дати поставлення до дати зняття з постійного консульського обліку, а за відсутності відмітки про зняття з постійного консульського обліку - до дати отримання паспорта громадянина України); перебування транспортного засобу у власності громадянина не менше одного року з дати набуття права власності на транспортний засіб до дати: (для громадян України - зняття з постійного консульського обліку, а за відсутності відмітки про зняття з постійного консульського обліку - до дати отримання паспорта громадянина України); перебування транспортного засобу на обліку в країні постійного місця попереднього проживання його власника не менше одного року (для громадян України - з дати поставлення до дати зняття з постійного консульського обліку, а за відсутності відмітки про зняття з постійного консульського обліку - до дати отримання паспорта громадянина України).
Пунктом 4.2. даних Правил зазначено, що підтвердженням права на здійснення митного оформлення транспортного засобу зі звільненням від оподаткування, згідно з вимогами статті 8 Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України», є такі документи та відмітки в них: для громадян України, які переселяються на постійне місце проживання в Україну: а) паспорт громадянина України для виїзду за кордон зі штампом "Постійне проживання", проставленим й анульованим відповідним підрозділом міграційної служби, або з відміткою про анулювання напису «Постійне проживання», засвідченого гербовою печаткою консульської установи України в країні попереднього проживання такого громадянина (для громадян України, які раніше виїхали за межі України тимчасово та подали клопотання про залишення на постійне проживання за кордоном), та відмітками про дату поставлення та зняття з постійного консульського обліку, засвідченими гербовою печаткою консульської установи України в країні попереднього проживання такого громадянина або анульованою відміткою про дату поставлення на постійний консульський облік, засвідченою гербовою печаткою консульської установи України в країні попереднього проживання такого громадянина; б) паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні (може бути відсутнім при перетині митного кордону України);
Судом встановлено, що відповідачем карткою відмови №206000112/2/00006 відмовлено позивачу у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України з причини невідповідності поданих 15.11.2011 року о 14 год. 21 хв. документів вимогам Закону України № 2681-111 від 13.09.2011року, а саме: непідтвердження факту володіння транспортним засобом (на праві власності) не менше року та перебування транспортного засобу на обліку в країні постійного місця попереднього проживання його власника не менше року.
Такі висновки відповідача суд вважає неправомірними, оскільки спростовуються поданими у судове засідання документами із підтвердженням наступних встановлених фактів.
Так, на підтвердження факту переселення громадянина на постійне місце проживання, постійне проживання громадян на території країни попереднього проживання не менше року представником позивача подано паспорт позивача -громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про дату зняття з постійного консульського обліку КС 338365 від 17.06.2003 року, паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні СЕ 588379 від 08.07.2011 року (а.с.10-11,39-41) та довідку Генерального консульства України в Чікаго (США) №61411/16-531/3-823 від 20.09.2011 року (а.с.38). Копії паспортів було подано відповідачу разом із митною декларацією для митного оформлення (а.с.6).
На підтвердження факту володіння транспортним засобом (на праві власності) не менше року представником позивача подано суду належним чином засвідчену копію сертифікату на право власності на транспортний засіб, за яким зазначено, що транспортний засіб придбано 03.03.2008 року, реквізити власника: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ( ?) (а.с.13). Даний документ був поданий відповідачу при митному оформленні (а.с.6). Окрім цього, суду подано довідку нотаріуса штату Ілінойс (США) від 11.10.2011 року про те, що з 29.07.2010 року до зняття автомобіля з реєстрації в США господарем являється ОСОБА_3 та довідку ОСОБА_5 ЦЕНТРУ (Чікаго США) про продаж автомобіля ОСОБА_3 23.01.2008 року (а.с.18).
Твердження представника відповідача щодо непідтвердження позивачем факту володіння транспортним засобом (на праві власності) з огляду на те, що остання є співвласником транспортного засобу та у зв’язку з цим відмови у пільговому оформленні суд не бере до уваги, оскільки вважає, що як і власник, так і співвласник при взаємній згоді мають право на вивезення транспортного засобу за межі держави, як і право розпорядження ним іншим способом.
Окрім цього, довідка ОСОБА_5 ЦЕНТРУ (Чікаго США) про продаж 23.01.2008 року автомобіля 2004 року випуску ОСОБА_3 підтверджує факт перебування транспортного засобу на обліку в країні постійного місця попереднього проживання його власника не менше року. А також підтверджується відмітками консульства.
Таким чином, суд приходить до висновку, що представником позивача суду доведено правомірність дотримання позивачем умов для митного оформлення зі звільненням від оподаткування: 1) переселення громадян на постійне місце проживання, постійне проживання громадян на території країни попереднього проживання не менше року; 2) володіння транспортним засобом (на праві власності) не менше року, 3) перебування транспортного засобу на обліку в країні постійного місця попереднього проживання його власника не менше року.
Що стосується позовної вимоги зобов’язати відповідача повернути автомобіль, що знаходиться на зберіганні без сплати за тимчасове складське зберігання суд зазначає наступне.
Засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулювання економічних, організаційних, правових, кадрових та соціальних аспектів діяльності митної служби України визначає Митний кодекс України.
Зберігання товарів і транспортних засобів на складах митних органів врегульовано главою 24 Митного кодексу України.
У відповідності до пункту 3 частини 1 статті 166 Митного кодексу України обов’язковій передачі митному органу для зберігання підлягають товари, які до закінчення строків тимчасового зберігання підприємствами, встановлених частинами першою - третьою статті 108 цього Кодексу, не були задекларовані власником або уповноваженою ним особою до відповідного митного режиму.
Частиною 2 вказаної статті Митного кодексу України передбачено, що товари, які підлягають обов’язковій передачі для зберігання митному органу (крім валютних цінностей), зберігаються на складах митних органів.
Статтею 171 Митного кодексу України визначено підставу для видачі товарів із складу митного органу, у відповідності до частини 1 якої встановлено, що товари, що зберігаються підприємствами на складах митних органів під митним контролем, можуть бути видані їм лише після їх митного оформлення.
Суд зазначає, що завершення митного оформлення товарів, що зберігаються на складі митного органу, у відповідності до положень Митного кодексу України, є єдиною підставою для видачі їх власнику.
Частина 2 статті 78 Митного кодексу України встановлює, що митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі цього Кодексу відповідно до заявленого митного режиму.
Судом встановлено, що митне оформлення ввезеного на митну територію України транспортного засобу завершено.
Як наслідок, суд вважає, що з дня завершення митного оформлення транспортний засіб підлягає видачі його власнику зі складу митного органу.
Нездійснення позивачем плати за зберігання транспортного засобу не може бути перешкодою у його видачі, оскільки Митним кодексом України не передбачено справляння такої плати як умови для видачі товарів.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За таких обставин позов підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 2, 8-14, 86, 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №206000112/2/00006.
Зобов’язати Івано-Франківську митницю провести митне оформлення транспортного засобу марки БМВ Х-3, 2004 року випуску, ідентифікаційний номер WВХРА 73434WА77554, що належить ОСОБА_3 з урахуванням умов пільгового розмитнення.
Зобов’язати видати ОСОБА_3 транспортний засіб зі складу (площадки) митного органу, на якому він зберігається.
Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 КАС України.
Постанова складена в повному обсязі 02.04.2012 року.
Суддя: Мигалюк Ю.В.