ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.03.2007 Справа № П14/28-07
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя: Герасименко І.М.(доповідач)
судді: Прудніков В.В., Ясир Л.О.,
секретар судового засідання: Кадникова О.В.
за участю представників сторін:
від позивача 1: ОСОБА_1, довіреність від ІНФОРМАЦІЯ_1 року;
від позивача 2 : представник в судове засідання не з'явився, про час та місце повідомлений належним чином;
від відповідача : представник в судове засідання не з'явився, про час та місце повідомлений належним чином;
розглянувши матеріали апеляційної скарги позивача 1 -фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Харків та позивача 2- товариства з обмеженою відповідальністю виробнича фірма “Харківтранс”, м. Харків
на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2007 року
у справі № П14/28-07
за позовом позивача-1 фізичної особи - підприємця ОСОБА_2,
м. Харків;
позивача-2 товариства з обмеженою відповідальністю виробничої фірми “Харківтранс”,
м. Харків;
до відповідача закритого акціонерного товариства “Розрахунково-комерційний центр”,
м. Нікополь
про стягнення 97 499 грн. 61 коп.
ВСТАНОВИВ:
До господарського суду Дніпропетровської звернулись фізична особа - підприємецьОСОБА_2, м. Харків (позивач 1 по справі) та товариство з обмеженою відповідальністю виробнича фірма "Харківтранс" м. Харків (позивач 2 по справі) з позовом до закритого акціонерного товариства "Розрахунково-комерційний центр" м. Нікополь про стягнення 102 499 грн. 61 коп., що складається з: 43 640 грн. суми основного боргу; 3 472 грн. 07 коп. - 3% річних; 11 695 грн. 52 коп. - інфляційних витрат; 19 925 грн. 62 коп. - штрафної санкції; 5 000 - витрати по підготовці справи до розгляду; 18 766 грн. 40 коп. - не отриманого прибутку.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2007 року (суддя Панна СП.) позовну заяву повернено без розгляду.
Позивачі 1 та 2 не погодившись з ухвалою суду, подали апеляційну скаргу, в якій просять ухвалу господарського суду скасувати, а справу повернути на розгляд до господарського суду. Вважають, що ухвала прийнята з порушенням норм матеріального права, та зазначають про невідповідність висновків викладених в ухвалі обставинам справи.
В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду представник позивача 1 наполягав на задоволенні апеляційної скарги, позивач 2 та відповідач в судове засідання не з'явилися.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника позивача 1, дослідивши матеріали справи та аналізуючи докази по справі, в їх сукупності, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2007 року суддя дійшов висновку, що, до позовної заяви не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку, оскільки порушено Інструкцію про порядок обчислення та справлення державного мита, тому що в квитанціях НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_2року та НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_3року доданих до позову, не вказано до кого подано позов.
Також зазначено, що до позовної заяви не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, оскільки в квитанціях НОМЕР_3та НОМЕР_4 від ІНФОРМАЦІЯ_3року доданих до позову, не вказано до кого подано позов.
Порядок сплати державного мита в Україні регулюється Декретом Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7-93 "Про державне мито".
Відповідно до ст. 6 Декрету державне мито сплачується за місцем розгляду та оформлення документів і зараховується до бюджетів місцевого самоврядування, крім державного мита, що справляється з позовних заяв, які подаються до господарських судів, яке зараховується до Державного бюджету. Тобто незалежно від місця розгляду та оформлення документів, що справляється з позовних заяв, які подаються до господарських судів, державне мито зараховується до Державного бюджету України.
Інструкцією про порядок обчислення та справлення державного мита, затвердженою наказом Головної Державної податкової інспекції України від 22.04.1993 року №15, та зареєстрованою у Мін"юсті України 19.05.1993 року за №50, визначено, що при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж.
Колегія суддів, вважає що суд помилково дійшов висновку, встановивши що, до позовної заяви не додано доказів сплати державного мита у встановленому порядку, а також про те, що не додано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, оскільки державне мито було сплачено готівкою та згідно п. 14 Інструкції про порядок обчислення та справлення державного мита до позовної заяви було додано квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж. Квитанція відповідає всім вимогам інструкції, сума сплаченого державного мита відповідає сумі позовних вимог.
Також треба зазначити, що до позовної заяви було додано оригінал квитанції про сплату витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, згідно якої кошти надійшли до Державного підприємства "Судовий інформаційний центр".
Таким чином висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, тому ухвалу про повернення позовної заяви необхідно скасувати на підставі п.З ч. 1 ст 104 ГПК України, а справу передати на розгляд місцевого господарського суду.
Керуючись ст. ст.85, 99, 101, 103, 104, 106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 м. Харків та товариства з обмеженою відповідальністю виробнича фірма “Харківтранс” м. Харків -задовольнити.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2007 року по справі №П14/28-07 -скасувати.
Справу №П14/28-07 передати на розгляд місцевого господарського суду.
Головуючий І.М. Герасименко
Судді Л.О. Ясир
В.В. Прудніков