Справа № 1-72

                                                                                                                                          2009 рік

В   И   Р   О   К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

    04  березня  2009 року.                   Шевченківський районний суд м. АДРЕСА_1 в складі:        

                                       головуючого судді          -          Кирилюк Л.К.

                                       при секретарі                   -          Доготарь О.В.

                                       з участю прокурора        -           Шевчук С.І.

                                       з участю захисника         -           ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. АДРЕСА_1 справу по обвинуваченню                ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше несудимого, проживаючого в м. АДРЕСА_1, вулицяАДРЕСА_2

в скоєнні злочину, передбаченого ст. 355 ч.1 КК України,  -

В С Т А Н О В И В  :

Підсудний ОСОБА_2. 25 липня 2008 року в обідню пору, знаходячись на вулиці Південно-Кільцевій м. АДРЕСА_1 неподалік перехрестя з вулицею Головною, діючи умисно, з метою повернення грошових коштів, які він згідно усної домовленості позичив в другій половині травня 2008 року ОСОБА_3в сумі 4700 гривень на придбання промислових товарів для ведення спільного бізнесу, в сумі 3100 гривень, які його мати ОСОБА_4 також позичила ОСОБА_3в лютому 2005 року для ремонту квартири, та в сумі 200 євро, що відповідно до офіційного курсу валют становить суму 1518 грн. 40 коп., які він на початку липня 2008 року позичив своєму знайомому потерпілому ОСОБА_5 рідному брату ОСОБА_3, погрожуючи застосуванням фізичного насильства, яке виразилось в погрозі побиття потерпілогоОСОБА_5 сторонніми особами, які він сприймав реальними, примусив під свою диктовку написатиОСОБА_5 боргову розписку на суму 13000 гривень з виплатою йому цієї суми до 15 серпня 2008 року, яку потерпілий написав власноручно, побоюючись фізичної розправи зі сторони підсудного та його знайомих, тим самим примусив потерпілого до виконання цивільно-правових зобов'язань.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2. вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю і пояснив, що потерпілогоОСОБА_5 знає з дитинства, вони дружили, ОСОБА_3його старший брат. В 2005 році його мати ОСОБА_4 позичила ОСОБА_3. кошти для ремонту квартири, які він обіцяв повернути, але не повернув. Також в травні 2008 року він позичив ОСОБА_3гроші в сумі 4700 грн. для придбання товарів з метою подальшого їх продажу разом, однак товар не продали, ОСОБА_3 не повернув ні гроші, ні товар, тому цю суму йому заборгував. Крім того, на початку липня 2008 року він позичив потерпілому ОСОБА_5 гроші в сумі 200 євро, які той обіцяв повернути, однак не повертав. Письмових розписок про взяття в борг грошей ні ОСОБА_3 ні ОСОБА_5 не писали. Він неодноразово телефонував потерпілому ОСОБА_5. про повернення боргу, той обіцяв повернути кошти, але не повертав, ОСОБА_3взагалі скривався від нього. 25 липня 2008 року в черговий раз він домовився про зустріч з ОСОБА_5 вони зустрілись десь в обідню пору на вулиці Південно-Кільцевій неподалік перехрестя з вулицею Головною і розмовляли про повернення боргу. З ним були також ОСОБА_6. та ОСОБА_7, оскільки він приїхав на їх автомобілі, однак вони ніякої участі в його розмові з потерпілим не приймали. Він дійсно примусив ОСОБА_5 написати йому розписку про те, що він зобов'язується до 15 серпня 2008 року повернути борг в сумі 13000 грн. за себе і брата ОСОБА_3, що той зробив, можливо при цьому злякався присутності його знайомих і сприймав це як погрози застосування до нього насильства. Щиро розкаюється в скоєному, запевнив суд, що більше злочинів вчиняти не буде.

Крім повного визнання своєї вини підсудним ОСОБА_2., його вина у  примушуванні до виконання цивільно-правових зобов'язань повністю підтверджується показами потерпілого, свідків, письмовими доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_5. показав суду, що  знайомий з підсудним ОСОБА_2. з дитинства, дружили, його старший брат ОСОБА_3також підтримував з ним приятельські стосунки. Вони дійсно позичали гроші у матері ОСОБА_2. в 2005 році в сумі 5000 грн. на ремонт квартири, але ці гроші повернули, коли продали квартиру. Потім в травні 2008 року його брат ОСОБА_3 позичив гроші в сумі 4700 грн. у ОСОБА_2., вони разом на ці кошти придбали товар і мали намір його реалізовувати, це був їх спільний бізнес. Він особисто у ОСОБА_2. позичив лише 1000 грн. весною 2008 року.

25 липня 2008 року йому зателефонував підсудний і запропонував зустрітись. З ним зустрілись десь в обідню пору на вулиці Південно-Кільцевій напроти готелю „Оазис”, ОСОБА_2. був на автомобілі і були з ним ще двоє чоловіків. Тоді він сказав йому написати боргову розписку на суму 13000 грн., ці гроші він повинен був повернути протягом 10 днів, що він і зробив, оскільки злякався погроз. Потім зайшов до ОСОБА_2. додому, щоб розібратись з сумою боргу, оскільки вона була меншою, він погодився повернути також і борг брата ОСОБА_3.    До цього випадку ніяких розписок вони не писали. ОСОБА_2. примушував написати цю розписку і погрожував, він її написав, щоб підтвердити суму боргу. Потім ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_2передати свій автомобіль в рахунок повернення боргу, щоб він міг працювати як таксист і заробляти гроші, але ОСОБА_2. не вимагав цього зробити. Він не погодився з сумою боргу 13000 грн., так як ці гроші не позичав, винен підсудному лише 1000 грн. В серпні 2008 року звернувся з заявою в УБОЗ УМВС України в Чернівецькій області, оскільки боявся знову вимагання передачі грошей з боку ОСОБА_2., 16 серпня 2008 року з ним зустрівся біля універмагу „Колос”, де його затримали працівники УБОЗу.

    Свідок ОСОБА_3 в ході досудового слідства, покази якого були перевірені в судовому засіданні (а.с.76-79), показав, що його менший брат ОСОБА_5підтримував дружні стосунки з дитинства з ОСОБА_2., знали його матір. Дійсно в лютому 2005 року у матері підсудного для ремонту квартири позичили гроші в сумі 4850 грн., яка еквівалентна 1000 доларів США, однак вчасно її не повернули, повернули тільки 600 доларів США, до 2008 року мати ОСОБА_2. з приводу повернення грошей до нього не зверталась. В травні 2008 року на кошти ОСОБА_2. в сумі 1000 доларів США вони в м. Хмельницькому придбали товар, який повинні були продавати на ринку, частково продавали разом. Потім в липні 2008 року ОСОБА_2. запропонував придбати у нього коробку передач для їх старого автомобіля, пропонував зробити на нього генеральне доручення на автомобіль, так як потрібно було заробити гроші і повернути його дівчині. Потім до нього прийшов брат ОСОБА_5і повідомив, що 25 липня 2008 року ОСОБА_2. в присутності ще двох чоловіків примусив його написати боргову розписку про повернення йому боргу в сумі 13000 грн., куди ввійшов борг його матері та йому за товар.  

    Свідок ОСОБА_4 показала суду, що підсудний ОСОБА_2. її син, з потерпілим ОСОБА_5 син дружив з дитинства, також у нього є старший брат ОСОБА_3 В 2005 році на прохання ОСОБА_3 вона позичила 1000 доларів США для ремонту квартири, про що він написав розписку, і обіцяв повернути їх після продажу квартири, однак повернув лише 300 доларів США, решту суми до цього часу не повернуто. Потім у ОСОБА_3 втекла співмешканка з дитиною і йому були потрібні гроші, щоб її знайти, син позичив йому на це гроші, які він не повернув. ОСОБА_2. зустрівся з ОСОБА_5 і вони підрахували загальну суму боргу, про що ОСОБА_5. написав розписку, разом ця сума склала 13000 грн.   25 липня 2008 року ОСОБА_5. прийшов до них додому і сказав, що скоро поверне ці гроші, які йому повинна була дати його теща, але так і не повернув до даного часу. Потім в серпні 2008 року ОСОБА_5. влаштував цю зустріч біля універмагу „Колос”, де сина затримали.  

    Свідок ОСОБА_8. показала суду, що вона співмешканка підсудного ОСОБА_2. Їй відомо, що ОСОБА_2. позичав гроші ОСОБА_3. в травні 2008 року в сумі 4300 грн., які вона йому дала для придбання товару, розписку про це ОСОБА_3 не писав. Гроші він мав повернути через місяць, коли продасть товар, але так і не повернув їх. Потім ОСОБА_2. позичив ОСОБА_3. ще 150 доларів США та 1030 грн., а скільки всього грошей ОСОБА_3позичили у ОСОБА_2., їй не відомо. 16 серпня 2008 року ОСОБА_2зателефонував ОСОБА_5. і запропонував зустрітись, він пішов на цю зустріч і взяв з собою пістолет для захисту, який вона йому подарувала, це є тренувальний засіб з маленькими кульками. В цей день ОСОБА_2. було затримано.  

    Свідок ОСОБА_6. показав суду, що він працює в охоронній фірмі, у них підробляв ОСОБА_2., тому вони знайомі. В липні 2008 року, точної дати не пам'ятає, вони з ОСОБА_7. їхали на обід на своєму автомобілі і підсудний попросив його підвезти в район вулиці Південно-Кільцевої, вони під'їхали навпроти готелю "Мрія". ОСОБА_2. вийшов з автомобіля і розмовляв, як виявилось потім, з потерпілим ОСОБА_5 Він в цей час сидів за кермом і нікуди не виходив з автомобіля. Потім йому зателефонував друг і попросив його забрати зі стоянки, тоді ОСОБА_2. разом з ОСОБА_5. сіли в автомобіль, поїхали на стоянку на вулиці Південно-Кільцевій, а потім вони підсудного разом з ОСОБА_5 відвезли назад біля готелю „Мрія” і залишили. Він чув їх розмову про доручення, про те, що ОСОБА_2. мав купляти якусь машину, щоб працювати як таксист, і ОСОБА_5. мав зробити доручення на нього. В автомобілі вони не розмовляли, потерпілому ніхто не погрожував і їх розмову про боргові зобов'язання він не чув. Ще один раз після цього він випадково зустрів підсудного і потерпілого на вулиці Мусоргського, однак ніякої розмови між ними  не було, вони тільки привітались.

    Аналогічні покази дав суду свідок ОСОБА_7

    Свідок ОСОБА_9. показав суду, що він знайомий з потерпілим ОСОБА_5, який 16 серпня 2008 року звернувся до них в УБОЗ УМВС України в Чернівецькій області, де він працює, з заявою про те, що протягом липня-серпня 2008 року ОСОБА_2. та двоє його знайомих примушують до виконання цивільно-правових зобов'язань, примусили написати боргову розписку про повернення боргу в сумі 13000 грн. В цей день вони повинні були зустрітись біля магазину „Колос” на вулиці Червоноармійській м. АДРЕСА_1, ними також було вирішено прийти на цю зустріч. Під час зустрічі ОСОБА_2. з ОСОБА_5 він та ОСОБА_10 також працівник УБОЗу, підійшли до них і запропонували підсудному пройти з ними в приміщення УБОЗу, однак ОСОБА_2. на це відреагував неадекватно, почав втікати та стріляти з пістолета, розбив скло у вхідних дверях магазину, але потім був затриманий.

    Аналогічні покази дав суду свідок ОСОБА_10  

      Вина підсудного ОСОБА_2. підтверджується також письмовими доказами по справі, зокрема:

- протоколом усної заяви потерпілогоОСОБА_5 від 16 серпня 2008 року про те, що з початку липня 2008 року по даний час ОСОБА_2. з двома невідомими погрожували йому пістолетом, фізичною розправою та вимагали гроші в сумі 13000 грн. (а.с.24);

- протоколом явки з повинною ОСОБА_2. від 16 серпня 2008 року про те, що він примусив 25 липня 2008 рокуОСОБА_5 написати боргову розписку про борг в сумі 13000 грн., який він повинен був повернути до 05 серпня 2008 року (а.с.30-31);

- протоколом добровільної видачі від 16 серпня 2008 року ОСОБА_2. двох письмових розписок, написаних ОСОБА_305 лютого 2005 року про повернення боргу ОСОБА_4 в сумі 4850 грн. до 01 квітня 2005 року, та ОСОБА_5 25 липня 2008 року про повернення йому боргу в сумі 13000 грн. до 05 серпня 2008 року, та цими розписками (а.с.36-38).

Таким чином, всі зазначені докази повністю підтверджують вину підсудного ОСОБА_2. в скоєнні злочину за ст. 355 ч.1 КК України як примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань, тобто вимога виконати договір, угоду чи інше цивільно-правове зобов'язання з погрозою насильства над потерпілим за відсутності ознак вимагання, і суд вважає, що його дії за цією статтею згідно постанови прокурора про зміну обвинувачення в суді кваліфіковані правильно, оскільки він 25 липня 2008 року з погрозою застосування насильства над потерпілим ОСОБА_5 примусив його написати боргову розписку про повернення йому боргу в сумі 13000 грн., частину цих грошей він та його рідний брат ОСОБА_3 взяли в борг у нього та його матері ОСОБА_4

Суд вважає, що заявлений ТОВ „Універсам” цивільний позов в сумі 1225 грн. - вартість відновлення пошкодження вхідних дверей в магазині „Універсам” належить залишити без розгляду, з цим позовом вони мають право звернутись до суду в порядку цивільного судочинства, оскільки прокурор відмовився в суді від обвинувачення ОСОБА_2. за ст. 296 ч.4 КК України.

При призначенні підсудному ОСОБА_2покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, що він згідно ст. 12 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості; наслідки, які наступили, що не є тяжкими; що він по суті визнав повністю свою вину, щиро розкаявся в скоєному, що судом визнаються як обставини, які пом'якшують його покарання, а також особу винного, що він раніше несудимий, позитивно характеризується за місцем проживання, його молодий вік, і вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, покарання належить призначити у вигляді обмеження волі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 321-325 КПК України, суд,  -

З  А  С  У  Д  И  В  :

ОСОБА_2  визнати винним за ст. 355 ч.1 КК України і призначити йому покарання за цією статтею один рік один місяць обмеження волі.

Зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_2період перебування під вартою з 16 серпня 2008 року по 04 березня 2009 року із розрахунку один день позбавлення волі за два дні обмеження волі і звільнити його з-під варти в залі суду в зв'язку з фактичним відбуттям покарання та скасувати міру запобіжного заходу.  

Цивільний позов ТОВ „Універсам” на суму 1225 грн. залишити без розгляду.

Речові докази по справі - револьвер „Сафарі” РВ 420 № Х 14002 з кобурою та гільзами в кількості 9 штук, які передані на зберігання в кімнату збереження зброї Шевченківського РВ УМВС України в Чернівецькій області згідно квитанції № 10 від 10 жовтня 2008 року, повернути ОСОБА_2за належністю.

 На вирок може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. АДРЕСА_1 протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

                                                          СУДДЯ