справа № 208/5141/15-к

№ провадження 1-кс/208/1358/15

УХВАЛА

08 жовтня 2015 р. м. Дніпродзержинськ

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: слідчого судді: Рички С.О.,

при секретарі: Щербацевич Д.В.,

за участю прокурора: Ружанський Є.Б.,

старшого слідчого СВ Заводського РВ Дніпродзержинського МУ УМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_1,

адвоката: ОСОБА_2,

розглянувши матеріали скарги ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України по матеріалам досудового розслідування внесеного до ЄРДР за № 12015040800001008 від 20.05.2015 року на постанову старшого слідчого про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих дій, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2015 року адвокат ОСОБА_2 звернулася до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області зі скаргою на постанову старшого слідчого про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих дій по матеріалам кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12015040800001008 від 20.05.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В судове засідання з’явився заявник, прокурор прокуратури Заводського району м. Дніпродзержинська ОСОБА_4 та старший слідчий СВ Заводського РВ Дніпродзержинського МУ УМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_1

В обґрунтування скарги адвокат зазначила, що 18 вересня 2015 року старший слідчий СВ Заводського РВ Дніпродзержинського МУ майор міліції ОСОБА_1 розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015040800001008, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.І ст. 115 КК України виніс постанову, якою відмовив у задоволенні клопотання від 15 вересня 2015 року про проведення слідчих дій. Про дане рішення сторона захисту була повідомлена слідчим в усному порядку, а постанова про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих дій, до сьогодні не вручена захиснику. Вказане рішення вважаю необґрунтованим: згідно клопотання, сторона захисту просила провести одночасні допити підозрюваного ОСОБА_3 та свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 - слідчий відмовила у проведенні зазначених одночасних допитів. Оскільки ОСОБА_3 15.09.2015 року дав показання щодо обставин подій, внаслідок яких настала смерть потерпілого ОСОБА_7, в яких містяться розбіжності з тими показаннями, що надавалися свідками ОСОБА_5 та ОСОБА_6, для з'ясування причин розбіжностей у їхніх показаннях, проведення одночасних допитів між підозрюваним ОСОБА_3 та свідками ОСОБА_5, ОСОБА_6 є необхідною умовою для встановлення істини в кримінальному провадженні, тому вона вважає відмову старшого слідчого СВ Заводського РВ ОСОБА_1 незаконною та необґрунтованою, згідно клопотання про проведення слідчих дій, сторона захисту просила провести слідчий експеримент за участю підозрюваного ОСОБА_3 - слідчий відмовила у проведенні слідчого експерименту, у зв'язку з тим, що показання підозрюваного з огляду на положення ч. 2 ст. 84 КПК України є процесуальним джерелом доказів, то з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_3 є необхідною процесуальною дією на думку адвоката, а тому рішення слідчого у цій частині про відмову у проведенні слідчого експерименту є необґрунтованим, з метою перевірки причетності інших осіб до кримінального правопорушення, що інкримінується ОСОБА_3, та з метою встановлення істини у кримінальному провадженні, сторона захисту у своєму клопотанні просила провести судово-імунологічну експертизу та судову молекулярно-генетичну експертизу слідів крові, виявлених на одязі ОСОБА_3 на предмет встановлення групової приналежності цієї крові та .можливої належності даної крові свідку ОСОБА_8 або свідку ОСОБА_9С, які також у ході конфлікту отримали різані рани - слідчий відмовила у проведенні даних експертиз. У зв'язку з тим, що надати відповідь на питання про те чи можуть сліди крові на одязі ОСОБА_3 належати свідкові ОСОБА_8 або свідку ОСОБА_9 можливо лише за допомогою проведення малекулярно-генетичної експертизи, то проведення імунологічної експертизи є недостатнім для всебічного, повного з'ясування всіх обставин кримінального правопорушення, а відмова слідчого є незаконною та необґрунтованою. Крім того, оскільки стороні захисту висновки даної імунологічної експертизи для ознайомлення не були надані, є підстави вважати, що вона не була проведена на предмет виявлення можливості походження крові на одязі ОСОБА_3 від свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 Також, оскільки одяг ОСОБА_3 був вилучений слідством під час досудового розслідування і визнаний речовим доказом, то сторона захисту не має можливості самостійно провести зазначені експертизи. А отримання зразків крові свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 для сторони захисту взагалі є неможливим. З наведеного, вбачається, що своєю необґрунтованою відмовою у задоволенні клопотання, слідчий грубо порушує принцип змагальності сторін кримінального провадження. Одночасно, стороною захисту ставилося питання про призначення та проведення судової експертизи слідів крові на одязі ОСОБА_3, з метою встановлення механізму утворення слідів крові на одязі ОСОБА_3 - клопотання у даній частині слідчим було проігноровано, з метою встановлення істини у кримінальному провадженні, сторона захисту просила встановити місцезнаходження ОСОБА_9С, допитати його в якості свідка, провести одночасний допит підозрюваного ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_9С, провести слідчий експеримент за участю свідка ОСОБА_9 - слідчий відмовив у проведенні зазначених слідчих дій. Але, 15.09.2015 року під час допиту ОСОБА_3 в якості підозрюваного, він повідомив слідчому про те, що у нього конфлікт був лише з ОСОБА_9С, а тому він обов'язково повинен бути допитаний в даному кримінальному провадженні в якості свідка, оскільки може повідомити обставини, які мають суттєве значення для кримінального провадження. Цінність показань свідка ОСОБА_9С, крім іншого, є в тому, що він під час конфлікту також отримав ножове поранення та разом із потерпілим ОСОБА_7 був доставлений в одній і тій же кареті швидкої допомоги до лікарні, а тому міг спілкуватися з потерпілим та дізнатися інформацію стосовно особи, яка нанесла ножове поранення потерпілому. З наведеного вбачається, що досудове розслідування було проведено не повно та не об'єктивно, а тому, відмова слідчого у задоволенні даного клопотання сторони захисту є незаконною та невмотивованою, у зв'язку з чим виникають сумніви щодо неупередженості слідчого та процесуального керівника при проведенні досудового розслідування. Органами досудового розслідування ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. Адвокат вважає, що оскаржувана постанова спрямована на перешкоджання ОСОБА_3 в реалізації його права передбаченого чинним законодавством України, тому просить скаргу задовольнити у повному обсязі.

В судовому засіданні прокурор не визнав скаргу, просив відмовити у задоволенні, оскільки адвокат відмовлялась ознайомитись з матеріалами кримінального провадження, не зважаючи на те, що неодноразово запрошувались для ознайомлення, стосовно наведеного можу пояснити, що одночасний допит між свідками ОСОБА_10, ОСОБА_5Г та ОСОБА_6 в ході досудового розслідування проведено, крім цього ОСОБА_6 допитано слідчим суддею в присутності підозрюваного та захисника, а свідок ОСОБА_5 відмовився від проведення одночасного допиту, у зв'язку з тим що є неповнолітнім та боїться будь-якого тиску з боку підозрюваного, в ході досудового розслідування був проведений слідчий експеримент зі свідком ОСОБА_6 за участю статистів та судово-медичного експерта бюро СМЕ м. Дніпродзержинська, за результатами якого було призначено додаткову судово-медичну експертизу, та отримані висновки експерта, та враховуючи осінню пору року на сьогоднішній день, провести слідчий експеримент за участю підозрюваного з належним відтворенням всіх обставин події, враховуючи час доби та пору року, на теперішній час не можливо у зв'язку з раннім заходом сонця; в ході досудового розслідування проведені судово-імунологічна експертиза, по вилученому одягу свідка ОСОБА_11 та підозрюваного ОСОБА_3, за результатами якої експерт надав висновки, у зв'язку з чим необхідності у проведенні судової малекулярно-генетичної експертизи слідів крові по одягу Батури ГГ та ОСОБА_3, зокрема з питань визначених у клопотанні, не має, на теперішній час місце знаходження ОСОБА_12 не встановлено, відпрацьовані-всі можливі місця його перебування, а тому провести слідчі дії з його участю на даний час не є можливими, а тому скарга безпідставна, необґрунтована, не містить доказів, просив відмовити у її задоволенні.

Слідчий Заводського РВ не визнала скаргу, просила відмовити у задоволенні, оскільки всі можливі слідчі дії нею виконані, досудове слідство закінчено, і коли адвокат ознайомиться з матеріалами кримінального провадження, побачить всі дії виконано.

Розглянувши подану скаргу, вислухавши думки учасників судового розгляду суд вважає наступне.

Як вбачається з матеріалів скарги, 18 вересня 2015 року старший слідчий СВ Заводського РВ Дніпродзержинського МУ майор міліції ОСОБА_1 розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015040800001008, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.І ст. 115 КК України виніс постанову, якою відмовив у задоволенні клопотання від 15 вересня 2015 року про проведення слідчих дій.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження № 12015040800001008, 21.09.2015р. на адресу адвоката підозрюваного було надіслано листа, з якого вбачається, що досудове розслідування завершено, а зібрані під час досудового розслідування докази є достатніми для складання обвинувального акту. Адвокату було запропоновано виконати вимоги ст..290ч.6 КПК України, але адвокат цю вимогу проігнорував.

Відповідно до вимог ст. 303 КПК України, визначений перелік рішень, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження.

Згідно п.7 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання.

Згідно ч.1 ст.304 КПК України скарга на бездіяльність слідчого може бути подана особою протягом 10-ти днів з моменту вчинення бездіяльності.

Відповідно до вимог ч.1ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора:

1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна;

2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником;

3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;

4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником;

5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;

6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;

7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;

8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Згідно з вимогами ч.2ст.303КПК України, скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:

1) скасування рішення слідчого чи прокурора;

2) зобов'язання припинити дію;

3) зобов'язання вчинити певну дію;

4) відмову у задоволенні скарги;

Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.

З огляду на викладене, з доводами скаржника погодитись не можна, оскільки викладене в скарзі не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні та спростовується матеріалами кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12015040800001008 від 20.05.2015 року передбаченого ч.1 ст.115 КК України відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1., тому у задоволенні скарги слід відмовити.

На підставі викладеного і керуючись ст. 303, 304, 306, 307,309 КПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України по матеріалам досудового розслідування внесеного до ЄРДР за № 12015040800001008 від 20.05.2015 року на постанову старшого слідчого про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих дій – відмовити.

Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора згідно ч.3 ст.309 КПК України оскарженню не підлягає.

Суддя Ричка С. О.