2-4036/08
РІШЕННЯ
іменем України
25 лютого 2009 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді - Шевченка С.В.
за участю секретаря Бойчук Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Орджонікідзевського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, про розподіл спільного майна подружжя та визнання права власності,
в с т а н о в и в:
27.11.2007 року позивач подав у суд позов до ОСОБА_2, в якому просив визнати за ним право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 в порядку розподілу спільного сумісного майна подружжя.
В обґрунтування позову посилався на те, що з відповідачем перебував у шлюбі з 1984 року по 2007 рік. 21 червня 1996 року сторонами була придбана спірна однокімнатна квартира. Придбана вона була за кошти отримані від продажу в той же день трикімнатної квартири, яка належала в рівних частках на праві спільної часткової власності всім членам родини, а саме: йому, колишній дружині та двом їхнім дітям. При оформленні правовстановлюючих документів спірна квартира була зареєстрована на ОСОБА_2, яка на час подачі позову відмовляється від визнання за ним права власності на частину придбаної квартири.
Відповідач позов не визнала, посилалась на те, що після продажу трикімнатної квартири половина грошей була витрачена на розбудову будинку, який позивач отримав у спадщину, а тому претендувати на спірну квартиру не має права.
Залучені до участі у справі в якості третіх осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заявили самостійні вимоги на предмет спору.
Так, в своєму позові вони ставили питання про визнання, як за їхніми батьками, так і за ними права власності на спірну квартиру по ј частині за кожним.
В обґрунтування своїх вимог посилались на те, що квартира АДРЕСА_1 була придбана за кошти отримані від продажу квартири, яка їм належала по ј частині кожному, однак при придбанні спірної квартири їх майнові інтереси не були батьками враховані і тим самим їх права були порушені.
ОСОБА_1 позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнав повністю, погодився на визнання за всіма сторонами по ј часті у праві власності на квартиру АДРЕСА_1.
ОСОБА_2 частково погодилась з вимогами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Заперечувала проти визнання права власності на спірну квартиру за ОСОБА_1
З’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підлягають задоволенню в повному обсязі виходячи з наступного.
Сторонами не оспорюється і тому, у відповідності до ст. 61 ЦПК України, доказуванню не підлягає та обставина, що спірна квартира була придбана ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в період шлюбу.
Тому, у відповідності до ст. 60 Сімейного Кодексу України, квартира АДРЕСА_1 є їхнім спільним сумісним майном, а оскільки, згідно до ст. 70 того ж кодексу, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Доказів про наявність між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 шлюбного договору або домовленостей, які б впливали на розмір часток у праві на спільне сумісне майно подружжя, суду не надано.
Також сторонами не оспорюється та обставина, що спірна однокімнатна квартира була придбана на кошти, отримані від реалізації трикімнатної квартири, співвласниками якої були ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
Отримавши згоду від опікунської ради на продаж часток, які належали на час продажу квартири неповнолітнім ОСОБА_1 та ОСОБА_2, при придбанні спірної однокімнатної квартири, відповідачі не врахували майнові інтереси своїх дітей.
Тому суд, при вирішенні питання про визначення часток ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку розподілу спільного сумісного майна подружжя, вважає за необхідне врахувати майнові інтереси ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і, виходячи з того, що ніхто з сторін не оспорює, що спірна квартира була придбана не тільки за кошти, які належали подружжю ОСОБА_4, але і за кошти, які належали їх дітям від продажу часток у праві власності на трикімнатну квартиру, визнати за сторонами по справі право власності на спірну квартиру в рівних частках: за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в порядку розподілу майна подружжя, за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в порядку розподілу спільного майна, оскільки, згідно ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно порушений цього права.
Доводи ОСОБА_2 про відсутність підстав для визнання за ОСОБА_1 права власності на спірну квартиру не підтверджені належними доказами, а тому до уваги судом не приймаються.
Витрати, які поніс ОСОБА_1 при подачі позову, суд покладає на позивача, оскільки спір між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник не в зв’язку з неправомірними діями останньої.
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 судові витрати, які вони понесли при подачі позову, просили віднести за їх рахунок.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 15, 60, 61, 88, 209, 212 ЦПК України, ст.ст. 60, 70 СК України, 321 ЦК України, суд, -
в и р і ш и в:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на квартиру № 5, яка розташована в будинку № 26 по вул. Тухачевського у м. Харкові по 1/4 частині за кожним в порядку розподілу спільного майна подружжя.
Позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задовольнити в повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право власності на квартиру № 5, яка розташована в будинку № 26 по вул. Тухачевського у м. Харкові по 1/4 частині за кожним в порядку розподілу спільного майна.
Судові витрати суд відносить за рахунок сторін, які їх понесли.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя: С.В. Шевченко